Екологічна оцінка та екологічні нормативи якості води річок Рівненської області

Встановлення ЕН полягало в обгрунтуванні якості води для конкретної річки, басейнів Стирі і Горині та річок Рівненської області шляхом визначення кількісних значень показників, які відповідають категорії та класу якості води за умов відсутності антропогенного впливу.

Аналіз якості води річок області впродовж 1964, 1973, 1984 рр. показує, що вода їх знаходиться в межах 1-2 категорії за середніми і найгіршими значеннями показників сольового блоку, що відповідає І-ІІ класу якості і характеризує воду за ступенем чистоти як «дуже чисту»- «чисту».

В період віддаленої ретроспективи за інтегральними значеннями показників якості води трофо-сапробіологічного блоку вода річок в межах ІІ – ІІІ класу за середніми і найгіршими значеннями блокового індексу (І2).

Слід зазначити, що в 1964 р. тільки вода р. Устя за середніми значеннями І2 була віднесена до третього класу. В 1973 і 1984 рр. якість води в річках значно погіршується і за найгіршими значеннями блокового індексу вода абсолютно всіх досліджуваних річок області віднесена до ІІІ класу.

Основними забруднюючими речовинами води річок області впродовж всіх років були органічні сполуки (БСК5) та азот амонійний.

Щодо блоку специфічних речовин токсичної і радіаційної дії, то слід зауважити, що характеристика якості води в 1964 і 1973 рр. за показниками цього блоку, окрім заліза загального, недостатня. За вмістом заліза загального вода рр. Стир, Іква, Случ і Устя належить до 4 категорії за середніми і 4 -5 категорії за найгіршими значеннями показника. Вода ділянки р. Прип'ять, рр. Горинь та Замчисько за вмістом заліза загального належить до 6 категорії за середніми, крім р. Горинь в 1973 р. (5 категорія) та 6 – 7 категорії за найгіршими значеннями показника. В 1984 р. якість води всіх досліджуваних річок за інтегральними значеннями блокового індексу (І3) віднесена до 5 категорії за середніми і найгіршими значеннями, крім рр. Стир і Горинь (4 категорія за середніми значеннями). Якість води в межах ІІІ класу і характеризується як «забруднена» з «задовільним станом».

Аналіз динаміки величин показників якості води головних річок області за підсумковими значеннями в межах трьох блоків в період 1964 -2000рр. знаходиться у діапазоні від 1 до 7 категорії.

В той же час підсумкові інтегральні індекси (ІЕ) середніх і найгірших значень для всіх річок області знаходяться у межах 2, 2-3, 7 та 2, 3-4, 3 відповідно (2 – 4 категорії). Якість води охарактеризована, як “дуже добра”, ”чиста”за класом та ”задовільна”, “слабко забруднена” за станом відповідно.

Дані графіків (рис. 2) стверджують, що основний вклад в забруднення води річок області вно-сять показники трофо-сапробіологічного блоку та специфічні речовини токсичної і радіаційної дії.

Поряд з цим проведені дослідження природних умов формування річкового стоку, що і було вирішальним при встановленні ЕНо і ЕНд для води річок Рівненської області.

З метою підвищення точності процедура встановлення ЕН була наступна: ЕН були встановлені для кожної з досліджуваних річок окремо, для басейнів Стирі і Горині та для річок області загалом.

Важливим у вивченні природного стану води річок були дані спостережень щодо компонентів сольового складу за 1950-1962 рр. в додаткових контрольних пунктах рр. Стир, Горинь, Случ.

Проведений аналіз якості води в цей період показав, що за середніми і найгіршими значеннями вода всіх досліджуваних річок охарактеризована 1-2 категоріями, І-ІІ класу якості. Річкові басейни Стирі і Горині як були, так і залишаються прісними, переважно олігогалинними. Вміст хлоридів і сульфатів в межах 1-2 категорій.

За весь період спостережень в іонному складі води переважають гідрокарбонатні іони (НСО3-) і іони Са2+; розподіл іонів у воді рр. Стир, Горинь та Случ наступний: НСО3-  Са2+  Mg2-  SO42-  Na++K+  Cl-, а мінеральний склад води переважно гідрокарбонатно-кальцієвий, другого та третього типу (СІІ-ІІІСа).

Підсумкові результати обчислень значень категорій якості води щодо трьох приорітетних показників сольового блоку для річок басейнів Стирі і Горині в віддаленій ретроспективі одинакові (І1=1, 2) за середніми, та близькі за найгіршими значеннями (І1= 2, 0 – 1, 9) відповідно. Це дало можливість встановити ЕНо якості води для всіх річок басейнів Стирі і Горині в межах 1 категорії, а ЕНд – в межах другої категорії (табл. 2).

При встановленні ЕН показників трофо-сапробіологічного блоку для основних річок області рекомендується надати перевагу ступені трофності і зонам сапробності природного стану екосистем цих річок, тобто тих характеристик, що визначають умови виживання та відтворення продуктивності рибних ресурсів як найвищої ланки трофічного ланцюга водних екосистем.

Аналізуючи підсумкові ретроспективні значення показників якості води трофо-сапробіологічного блоку було встановлено, що вода всіх досліджуваних річок у межах Рівненської області, окрім води р. Устя, належали до 3 категорії ІІ класу якості, тобто були мезо-евтрофними, '- мезосапробними водами з «доброю», «досить чистою» якістю води.

Зауважимо, що для узагальнення були взяті дуже різні за якістю води ділянки річок (контрольні пункти) : чисті, досить чисті та забруднені. При встановленні ЕН орієнтувалися на ділянки річок з найчистішою водою, так би мовити -»еталонні» ділянки, що дало можливість встановити значення