Еколого-економічний аналіз розвитку меблевої промисловості Німеччини, Польщі та України у контексті вимог охорони навколишнього середовища

• розроблено рекомендації щодо подальшого розвитку і формування галузевої політики меблевої промисловості України з врахуванням досвіду порівнюваних країн на основі критичного аналізу їх функціонування в умовах переходу до сталого розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних рекомендацій для різних рівнів управління від підприємства до галузі щодо формування їх політики з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища.

Досягнуті у роботі наукові результати та розроблені на їх основі висновки та пропозиції поглиблюють знання у сфері функціонування підприємств меблевої галузі України, спираючись на досвід високорозвинутих (Німеччина) та постсоціалістичних (Польща) країн, які у своєму розвитку пройшли шлях ринкових перетворень і досягли рівня, що має тенденції до зближення з розвинутими країнами. Вивчені методи регулювання діяльності підприємств з врахуванням екологічних чинників дають змогу застосувати добровільні інструменти охорони навколишнього середовища у практику роботи підприємств галузі. Це дозволить у свою чергу удосконалити еколого-економічний механізм функціонування галузі, впровадити процес екологізації у діяльність меблевих підприємств.

Результати дослідження використовувались при комплексній еколого-економічній оцінці діяльності ВАТ «Стрий» та ВАТ «Цумань» для прогнозування виробничої програми та оцінки ринків збуту меблів. Елементи системи екологічного менеджменту використовуються підприємством СП «КарВест Інтер'єр ТзОВ».

Особистий внесок здобувача. Отримані у роботі результати є авторською розробкою теоретико-методологічних положень щодо ефективного функціонування меблевої галузі у контексті сталого розвитку. Автором розроблені нові теоретичні та методичні підходи до удосконалення механізму управління меблевою галуззю України та еколого-економічної оцінки його ефективності з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на спільному засіданні кафедр економіки та менеджменту лісових підприємств, економіки та менеджменту деревообробних підприємств, оприлюднювалися на щорічних науково-технічних конференціях УкрДЛТУ та науково-методичній конференції «Проблеми ступеневої лісотехнічної освіти» (Львів, 1999 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень автором самостійно опубліковано 4 статті загальним обсягом 1, 0 друкований аркуш. З них три статті – у фахових наукових збірниках, одна – у науково-популярному та громадсько-політичному щоквартальнику.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 193 сторінки комп'ютерного тексту. Кількість ілюстрацій – 48. Цифровий матеріал поданий у вигляді 10 таблиць та у чотирьох додатках на 6 сторінках. Список використаних джерел із 164 найменувань викладений на 15 сторінках.

 

 

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета і завдання дослідження, наукова і практична цінність результатів, здобутих у процесі дослідження, описано форми їх апробації та використання.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування і застосування еколого-економічного аналізу діяльності підприємств» вперше сформульовано підхід до еколого-економічного аналізу як нової світоглядної концепції поглиблення сутності традиційного економічного аналізу, процесу розкриття причинно-наслідкових взаємозв'язків, що існують між будь-якою виробничою діяльністю і навколишнім природним середовищем. При цьому йдеться про пошук шляхів розв'язання протиріч між економічними вимогами та екологічними імперативами. Таким чином, еколого-економічний аналіз розглядається як інструмент для розв'язання у майбутньому протиріч між економічними й екологічними системами, зміни правил у матеріальному обміні людина – навколишнє середовище і важливим фактором формування галузевої і територіальної політики сталого розвитку.

Автор, розуміючи недосконалість цих нових підходів, зумовлених багатьма невирішеними аспектами проблеми вартісної оцінки екологічних факторів, тим не менше ставить питання еколого-економічного аналізу як нове в економічній науці, зокрема на галузевому та мікроекономічному рівнях.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що на сьогоднішній день є дуже незначна кількість праць, у яких розглядаються екологічні фактори на мікроекономічному рівні (фірм, підприємств). Тому дисертант доступними методами спробував вирішити цю проблему на прикладі меблевої промисловості трьох країн, які перебувають на різних етапах суспільно-економічного розвитку: Німеччини та її меблевої промисловості як високорозвинутого суб'єкта господарської діяльності (економіку цієї країни можна оцінити як таку, що працює у відповідності з принципами сталого розвитку) ; Польщі, яка перебуває на стадії активного переходу до виконання вимог «Порядку денного на 21 століття» і намагається враховувати екологічний чинник у своїй економіці, та України, яка знаходиться на початковій стадії переходу до принципів сталого розвитку. На сьогодні тут немає затвердженої концепції сталого розвитку, у той час як Польща прийняла «Концепцію еко-розвою» ще у 1992 р.

Еколого-економічний аналіз розглядається у дисертації не у традиційному розумінні класичного економічного аналізу, а як нова концепція оцінки результатів виробничої діяльності у меблевій промисловості.

Еколого-економічному аналізу як системі спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій та тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов'язань, виробничих потужностей, об'єктивною оцінкою їх виконання у контексті сталого розвитку обмеження притаманні об'єктивно.

Одним із таких об'єктивних обмежень є саме спрямування економічних процесів на постійне зростання у світі, який має певні межі та ресурсну ємність. Ідея постійного зростання суперечить законам розвитку природи, яка існує у вигляді циклів та кругообігів і за своєю суттю має нелінійний характер. Еколого-економічний підхід до аналізу господарської діяльності галузей народного господарства та