Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Економічна безпека підприємства

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
48
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Курсова робота на тему:
 
"Економічна безпека підприємства"
 
Зміст
 
1. Правове регулювання захисту інформації з обмеженим доступом
1.1. Вступ
1.2. Право на інформацію
1.3. Інформація з обмеженим доступом та її захист
1.4. Співвідношення права на інформацію і права власника інформації з обмеженим доступом на її захист
1.5. Висновок
1.6. Література
2. Об’єктивні та суб’єктивні фактори, що впливають на рівень безпеки підприємства
2.1. Вступ
2.2. Об’єктивні та суб’єктивні фактори впливу на економічну безпеку
2.3. Методи захисту від загроз і нейтралізації їх наслідків
2.4. Висновок
2.5. Література
3. Практична частина
Висновок
Література
Додатки
 
 1. Правове регулювання захисту інформації з обмеженим доступом
 
1.1. Вступ
 
Належне функціонування інформаційної сфери є запорукою розвитку суспільства. Забезпечення цих процесів є завданням правових норм, які покликані забезпечити захист інтересів усіх учасників інформаційних відносин. Такі інтереси в окремих випадках не співпадають. Прикладом цьому може служити співвідношення права на інформацію та право власників інформації на обмеження її поширення. З наукової точки зору окремі аспекти обмеження доступу до інформації та права на інформацію розкривали М. Агарков, С. Алексєєв, В. Брижко, Л. Воєводін, В. Грибанова, О. Звєрєва, Р. Калюжний, Л. Кузенко, А. Савицька, А. Пазюк, Н. Устименко, Я. Шевченко, М. Швець та інші науковці. Відповідно до статті 34 Конституції України “кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір”. Конкретизують зазначену конституційну норму положення Цивільного кодексу України, Законів України “Про інформацію”, “Про звернення громадян”. Так стаття 302 ЦК (книга друга “Особисті немайнові права фізичної особи”) визначає, що “фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію”. Закон України “Про інформацію” (ст. 2) “закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України”. При цьому зазначається, що “всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій”. Законодавство України гарантує громадянину вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України. Йдеться, звичайно, про такі випадки обмеження доступу до інформації, яка стосується особисто фізичної особи – збереження у таємниці даних досудового слідства, дізнання тощо.
 
1.2. Право на інформацію
 
У статті 10 Закону України “Про інформацію” визначено систему гарантій, якими забезпечується право на інформацію [5]. Слід зазначити, що право на інформацію не є абсолютним і необмеженим. По-перше, реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб [5, ст. 9]. Іншими словами, перефразовуючи стародавній принцип, право особи на інформацію закінчується там, де починається право іншої особи.
По-друге, збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної Анатолій Марущак Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні, вип. 2 (13), 2006 р. 109 безпеки, економічного добробуту та прав людини [2, ст. 302].
По-третє, не допускається збирання інформації, яка є державною таємницею або конфіденційною інформацією юридичної особи [2, ст. 302]. Реалізації права на інформацію одних суб’єктів у багатьох випадках сприяє юридичний обов’язок інших суб’єктів. Так, наприклад, відповідно до Закону України “Про звернення громадян” органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову [6, ст. 19].
Декілька слів про погляди науковців на природу права на інформацію. Російський науковець Звєрєва О. А. до прав на інформацію, що випливає з її об’єктивної природи й обумовлених нею інтересів соціальних суб’єктів, відносить “право на одержання інформації, право на обмеження одержання інформації іншими суб’єктами, а також право на спростування інформації, що ганьбить особу”. Вважаємо, що подібна структура суб’єктивного права на інформацію потребує деякого уточнення. Право на інформацію може включати право власності на інформацію (повне або в окремих його змістових складових), право обмеження доступу до інформації, право на спростування недостовірної інформації та право доступу до інформації.
Таким чином, формулюємо таке визначення: “суб’єктивне право на інформацію – гарантована державою можливість фізичних, юридичних осіб і держави (державних органів) вільно одержувати, використовувати, поширювати та зберігати відомості, необхідні їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій, що не порушує права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб”.
 
1.3. Інформація з обмеженим доступом та її захист
 
На думку автора, інформація з обмеженим
Фото Капча