Економічна безпека підприємства

Чинники, що формують відповідний рівень економічної безпеки підприємства, різноманітні, і в кожній галузі виробництва мають свою специфіку. Однак є загальні, типові чинники, що впливають на рівень економічної безпеки підприємства незалежно від форм власності та галузі виробництва [4].

Зовнішні фактори небезпек і загроз виникають за межами підприємства і не пов’язані безпосередньо з його виробничою діяльністю, але впливають як на сам процес виробництва, так і на результати діяльності. Це, як правило, така зміна навколишнього середовища, яка може завдати підприємству збитки. На зовнішні фактори підприємство не може впливати або цей вплив може бути незначним.

Внутрішні фактори пов’язані з господарською діяльністю підприємства, його персоналом і безпосередньо залежать від форм, методів та організації роботи на підприємстві. Вони обумовлені тими процесами, які виникають в ході виробництва та реалізації продукції, і можуть вплинути на результати бізнесу. Економічний збиток, що заподіюється суб’єктові господарської діяльності, може бути пов’язаний з його нездатністю протистояти конкуренції і бути результатом його внутрішніх чинників, наприклад, поганого управління. Збиток може явитися і наслідком дії зовнішніх чинників – як свідомих дій з боку інших підприємств (конкурентів, партнерів), так і стихійних (коливання на окремих ринках, дестабілізація національної економіки, світової економічної системи в цілому тощо). При цьому свідомі дії партнера не обов’язково повинні бути спрямовані на завдання збитку, а можуть переслідувати його власні цілі [5, с. 178].

Визначення найбільш впливових зовнішніх і внутрішніх факторів загроз і небезпек дозволяє виявити найбільш впливові чинники, що зміцнюють або руйнують стійкість соціально-економічної системи підприємства, впливають на стан його економічної безпеки.

У ході матеріальних, фінансових, інформаційних, кадрових та інших зв’язків підприємства з суб’єктами зовнішнього середовища відбувається обмін, споживання і переміщення сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, верстатів, машин, обладнання, інвестицій, технологій, коштів, готової продукції (товарів і послуг). Всі ці зв’язки і відносини виникають у конкретних політичних, соціально-економічних, природно-кліматичних та інших умовах, які склалися як в масштабах всієї країни, так і на рівні певного конкретного регіону. Саме конкретна ситуація в тому чи іншому регіоні, де діє підприємство, може істотно вплинути на результати господарської діяльності.

З усіх можливих видів зовнішніх загроз (факторів) економічній безпеці, важливо виділити ті, що безпосередньо спрямовані на руйнування або ослаблення потенціалу підприємства.

Необхідно також дослідити фактори, що впливають на створення такого зовнішнього економічного середовища, яке сприяє позитивним тенденціям розвитку потенційних можливостей виробництва і відповідає його інтересам.

Ґрунтуючись на ряді наукових праць [1, с. 31-34; 6, с. 94-95; 7, с. 113-115; 8, с. 191; 9, с. 90], зовнішні фактори впливу на економічну безпеку підприємств можна згрупувати у декілька груп:

- політичні фактори: політична ситуація в країні, конкретному економічному регіоні; стан міжнаціональних, релігійних, етнополітичних, територіальних суперечок і конфліктів; сепаратистські настрої окремих керівників; протиріччя між центральними, регіональними і місцевими органами влади тощо;

- макроекономічні фактори: стан існуючої економічної ситуації в країні; стан банківської, грошової, фінансової та кредитної систем; фіскальна політика держави; економічні кризи; фази ризику і депресії економічного циклу; стан фінансового ринку (відтік або приплив фінансових ресурсів) ; рівень розвиненості ринків капіталу та їх інфраструктури; підтримка оптимального рівня грошової маси; рівень інфляції; забезпечення нормальних платежів, виплат заробітної плати, пенсійних виплат; стан рівня доходів і накопичень населення; стан купівельної спроможності населення; рівень платоспроможного попиту; зміна правил валютного обігу; курс гривні; процентні ставки за кредитами; зменшення обсягів або скасування пільгового кредитування виробників; скасування пільгового оподаткування; збільшення податкового тягаря; наявність і характер державних програм підтримки підприємництва, інструменти впливу на діяльність підприємств, заходи регулювання; підтримка підприємництва (існуючі пільги та субсидії) ; втрата ринків сировини, матеріалів, енергоносіїв та готової продукції; коливання цін на сировину, матеріали, комплектуючі, енергоносії; зниження обсягів держзамовлень; економічна політика держави щодо імпорту сировини та експорту продукції; розширення імпорту і збільшення імпортних квот поза зв’язком з обсягом національного виробництва; руйнування системи відтворення промислового потенціалу (в першу чергу, його активної частини) внаслідок низької інвестиційної активності; відсутність нормального інвестиційного клімату в реальному секторі економіки; надання переваги поточним витратам над капітальними; невиконання державою зобов’язань по виплаті внутрішніх та зовнішніх боргів; недосконалість механізмів формування фінансової і економічної політики держави; превалювання заборонних принципів регулювання економіки над стимулюючими; втрата державою контролю над природними монополіями, послаблення регулюючої функції держави в їх ціновій політиці; перерозподіл власності і націоналізація приватних підприємств та ін. ;

- мезоекономічні фактори: стан підприємницького середовища у регіоні; стан підприємницької активності; наявність місцевих сировинних та енергетичних ресурсів; насиченість ринків факторів виробництва (засобів виробництва, трудових ресурсів, фінансів) ; розвиток транспортних та інших комунікацій; зміна тарифів на транспортні перевезення; інтенсивність конкуренції в галузі та регіоні; наповненість ринку продукцією, що виробляється підприємством; наявність вільних трудових ресурсів, рівень їх професійної підготовленості; існування адміністративних бар’єрів (недосконалість процедури реєстрації, складність та тривалість процедур одержання документів дозвільного характеру, необхідних для початку підприємницької діяльності, ліцензування, сертифікації) ; бюрократизм з боку чиновників; характер дій з боку державних органів та органів місцевого самоврядування; надмірне втручання органів державної влади у діяльність суб’єктів господарювання;

- мікроекономічні фактори: стан конкурентів; платоспроможність дебіторів; надійність партнерів, покупців і постачальників (контрагентів) ; порушення виробничих зв’язків;