Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

В умовах формування ринкових відносин в Україні, методика аналізу господарської діяльності спрямована в першу чергу на дослідження таких сторін діяльності, як конкурентоздатність, фінансова стійкість, платоспроможність.

Перехід до ринкових відносин для підприємств пов'язаний з можливістю господарської невизначеності та підвищеного ризику, тому виникає необхідність проведення поточного і оперативного контролю показників фінансового стану. [11]

 

Таблиця 3.1.28

Аналіз динаміки коефіцієнтів ліквідності

 

1. Коефіцієнт фінансової незалежності (коефіцієнт автономії) – визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Коефіцієнт характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від залучення позикових коштів.

Як видно із проведеного аналізу фінансової незалежності значення даного коефіцієнта незначна хоча і становила в 2008 році 0, 75, але з кожним роком зменшується що оцінюється негативно, і підприємство є не фінансово-стійким.

2. Коефіцієнт фінансової стабільності /стійкості/ – характеризує забезпеченість заборгованості власними коштами. Показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства.

На даний момент коефіцієнт знижується що оцінюється негативно, хоча в 2008 році він становив 2, 97, а в 2010 році знизився до 0, 24.

 

Рисунок 3. 1. 3. Динаміка зміни коефіцієнтів фінансової стійкості

 

3. Коефіцієнт поточної ліквідності /коефіцієнт покриття, коефіцієнт загальної ліквідності/ – дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов’язання, підприємство може розглядатись як таке, що успішно функціонує.

Коефіцієнт поточної ліквідності у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшився на 0, 15 або на 44, 1%, а у 2010 році зменшення на 0, 06 або на 42, 2%, що означає що підприємство знаходиться у кризовому стані бо показник поточної ліквідності менший 1 і тому підприємство має не ліквідний баланс.

4. Коефіцієнт швидкої ліквідності /миттєвої ліквідності/ – враховує якість оборотних активів. При його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (крім запасів). :

Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшився на 0, 09 або 37, 5%, а у 2010 на 0, 08 або 53, 3%, що оцінюється негативно, за дані роки коефіцієнт не перевищив 1, що є незадовільним і негативним явищем.

5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно.

Коефіцієнт у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшився на 0, 16 або 84, 2%, а у 2010 залишається рівним 2009 року, що також оцінюється негативно. Це означає, що у 2009 та 2010 роках тільки 3% поточних зобов’язань протягом короткострокового періоду часу підприємство може покрити за рахунок грошових коштів та їх еквівалентів. Ситуація на підприємстві є незадовільною.

6. Коефіцієнт обіговості запасів показує як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу.

Коефіцієнт зменшується протягом досліджуваного періоду у 2009 році в порівнянні з 2008 роком коефіцієнт зменшився на 7, 34 або на 17, 7%, а у 2010 році трохи зріс а саме на 0, 84 або 2, 5%, що оцінюється негативно і свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто зменшення ефективності їх використання.

7. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, який аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, яке надається підприємству. Позитивна тенденція даного коефіцієнта до зростання.

Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшився на 1, 6 а у 2010 році в порівнянні з 2009 роком зріс на 0, 11 і це свідчить про зменшення у 2009 році швидкості обертання кредиторської заборгованості підприємства.

8. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. У розумних межах чим більша кількість оборотів, тим краще. Випереджальний ріст кредиторської заборгованості в порівнянні з дебіторською свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості у 2009 році порівняно з 2008 роком знизився на 22, 4 або на 66, 6%, і у 2010 році на 1, 98 або на 17, 6. Зниження кількості оборотів є негативним явищем на підприємстві, адже в такому випадку підприємство повільніше отримує оплату по рахунках.

 

Рисунок 3. 1. 4 Зміна відхилень коефіцієнтів ліквідності.

 

Значення коефіцієнтів для підприємства є незадовільними, тому керівництву підприємства слід вжити термінових заходів, спрямованих на підвищення ліквідності і недопущення його банкрутства. Для покращення фінансових результатів та ліквідності на підприємстві мають бути проведені наступні заходи: переглянути політику щодо дебіторської заборгованості, збільшити оборотність шляхом запровадження та організації маркетингового відділу, що сприяє збільшенню виручки від реалізації послуг.

Оцінювання ступеню ризику за моделлю Альтмана:

 

Z = 3, 107 -X1 + 0, 995-X2 + 0, 420 -X3 + 0, 847-X4 + 0, 717-X5. (3. 1. 22)