Економічний аналіз попиту на плодоовочеконсервну продукцію

У процесі здійснення дисертаційного дослідження автором використано метод порівняння, за допомогою якого виявлено особливості стану та тенденції розвитку ринку плодоовочеконсервної продукції в Україні. Для вирішення завдання удосконалення методики оцінки місткості територіальних ринків застосовано методи групування, експертних оцінок та метод відстаней. На основі використання кореляційного аналізу побудовано економіко-математичні моделі, які призначені для прогнозування попиту. Спираючись на методи елімінування, у дисертації виявлено вплив змін попиту на фінансові результати діяльності підприємства, запропоновано шляхи підвищення якості управлінських рішень. У роботі застосовано також метод узагальнення, який дав змогу адаптувати аналіз чинників ризику незатребуваності продукції до особливостей плодоовочеконсервного виробництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обгрунтуванні й вдосконаленні методики аналізу попиту на плодоовочеконсервну продукцію. В результаті дослідження отримано такі основні наукові результати:

розроблено рекомендації з питань розвитку ринку плодоовочевих консервів у масштабі країни, регіонів та окремих підприємств, реалізація яких сприятиме підвищенню ефективності управління на мікро- та макрорівнях (а не лише на мікро- чи макрорівні) ;

удосконалено методику оцінки місткості регіональних ринків на основі використання методу відстаней, застосування якої дасть змогу вирішити проблему формування територіальних ринків плодоовочеконсервної продукції (метод відстаней для оцінки місткості ринку досі не використовувався) ;

визначено географічні та демографічні сегменти ринку плодоовочеконсервної продукції в Україні на основі запропонованих базових ознак, виявлено реальні потреби окремих груп споживачів (комплекс базових ознак для сегментації ринку застосовано вперше) ;

розроблено багаточинникову економіко-математичну модель попиту, яку рекомендується застосовувати для дослідження змін основних параметрів середовища й передбачення можливого рівня попиту (запропонована сукупність чинників раніше не використовувалась для побудови економіко-математичних моделей попиту на плодоовочеконсервну продукцію) ;

обгрунтовано необхідність використання запропонованого автором переліку логістичних критеріїв і варіантів їх оцінки для побудови прогнозної моделі попиту на продукцію (до цього часу даний перелік логістичних критеріїв та варіантів їх оцінки для прогнозування попиту не використовувався) ;

досліджено взаємозв'язок між попитом і потенційними можливостями плодоовочеконсервних підприємств на основі аналізу беззбитковості, впровадження якого підвищить якість прийняття управлінських рішень (на відміну від аналізу, який не враховує потенційних можливостей плодоовочеконсервних підприємств) ;

визначено чинники ризику незатребуваності продукції стосовно особливостей плодоовочеконсервного виробництва, враховування яких дасть змогу зменшити можливий рівень збитків і ймовірність реалізації ризику (досі особливості плодоовочеконсервного виробництва не враховувались).

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці питань, що стосуються вдосконалення методики аналізу попиту, котрі мають наукову та практичну цінність.

Рекомендації, які представлені у дисертації, можуть застосовуватись при розробці системи показників місткості регіональних ринку для визначення збутового потенціалу підприємств. За результатами проведеного дослідження особливостей споживачів можуть вирішуватись питання доцільності реалізації плодоовочеконсервної продукції у певних сегментах ринку. Пропозиції, які стосуються використання аналізу беззбитковості, можуть бути взяті за основу при визначенні необхідних обсягів реалізації та при встановленні цін на виготовлену підприємством продукцію. Впровадження рекомендацій щодо прогнозування попиту за стадіями життєвого циклу товару дадуть змогу скоротити час одержання та якість прогнозів попиту. Враховування положень, висунутих автором, стосовно використання аналізу ризику незатребуваності продукції допоможе зменшити рівень збитків на підприємствах консервної галузі.

Запропоновані в роботі висновки, пропозиції і рекомендації впроваджено в практику діяльності ВАТ “Адамс” (Хмельницька обл.) та ТзОВ “Вітал плюс” (Закарпатська обл.), що підтверджується довідками цих підприємств (довідка № 635 від 12. 06. 2001 р. ВАТ “Адамс”, довідка № 53 від 5. 10. 2001 р. ТзОВ “Вітал плюс”).

Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються у навчально-методичній роботі кафедри економічного аналізу Тернопільської академії народного господарства (довідка № 124-06/806 від 01. 11. 2001 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки й висновки, викладені у роботі, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювались з керівниками та спеціалістами плодоовочеконсервних підприємств, а також доповідалися та отримали визнання серед фахівців на науково-практичних конференціях “Проблеми планування промислового виробництва в умовах ринкової економіки”, м. Хмельницький, 2000 р., “Шляхи активізації вітчизняного виробництва: теорія і практика, проблеми підготовки фахівців”, м. Хмельницький, 2001 р. та на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 30-річчю кафедри економічного аналізу “Економічний аналіз в Україні на початку ХХІ століття”, м. Тернопіль, 2001 р.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 2, 85 д. а., у тому числі 9 статей у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація містить 197 сторінок машинописного тексту, в тому числі 42 таблиці, 17 рисунків, 12 додатків, бібліографію із 153 найменувань.

 

 

У вступі обгрунтовано актуальність теми, з'ясовано стан вивчення проблеми, сформульовано мету і задачі дослідження, визначено об'єкти та методи, розкрито наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне та практичне значення.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи аналізу попиту на продукцію” висвітлено сутність попиту як економічної категорії, розглянуто організаційно-технологічні особливості плодоовочеконсервного виробництва, виявлено їх вплив на формування попиту, дано критичну оцінку інформаційного забезпечення аналізу попиту, визначено основні напрямки його вдосконалення.

У дисертації уточнено поняття попиту, розкрито його роль і місце у складному механізмі функціонування ринкової економіки. Визнано, що попит є обмеженою у часі сукупністю споживчих потреб,