Економічний аналіз попиту на плодоовочеконсервну продукцію

На основі порівняльного аналізу результатів групування територіальних одиниць України за індексом відносного потенціалу та рейтинговою оцінкою місткості ринків плодоовочеконсервної продукції виявлено високий ступінь схожості.

Доведено необхідність застосування запропонованої автором дисертаційного дослідження методики аналізу місткості ринку для визначення збутового потенціалу плодоовочеконсервних підприємств.

Проведено сегментацію ринку за географічними ознаками, виявлено чотири групи регіонів, встановлено особливості споживачів залежно від інтенсивності споживання та обсягів реалізації плодоовочеконсервної продукції на душу населення. За кожною ознакою виділено дві градації – високу та низьку. До зони високих градацій віднесено регіони з величиною базової ознаки, вищої від її середнього рівня, а регіони зі значеннями ознак нижчими від середніх зосереджено у зоні низьких градацій (рис. 2). На основі розглянутих у дисертації характеристик споживачів кожного сегмента пропонується вирішувати питання доцільності реалізації продукції на вибраній території.

 

У роботі здійснено також демографічну сегментацію, внаслідок якої встановлено найвагоміші типи споживання.

За результатами поділу сукупності споживачів за рівнем середньодушевого доходу та еластичністю попиту виявлено основні групи сімей (рис. 3). Плодоовочеконсервним підприємствам пропонується змінювати стратегію і тактику поведінки на ринку відповідно до характеристик сегментів, обраних для господарювання.

 

Рис. 3. Матриця сегментації ринку за демографічними ознаками.

 

Ринкові перетворення в Україні вимагають вивчення запитів покупців, які базуються як на оцінці обсягів поточного попиту, так і на дослідженні їх майбутнього рівня. У дисертації доведено, що прогноз ринкового попиту є найскладнішим елементом аналізу ринкового попиту.

Прогнозування попиту пропонується здійснювати за допомогою двох методів: багаточинникового економіко-математичного моделювання і логістичного методу в поєднанні з експертними оцінками. Економіко-математичну модель попиту рекомендується будувати у вигляді рівняння множинної регресії, де як функція виступає попит, а як незалежні змінні величини – чинники, що визначають його рівень.

Для побудови економіко-математичної моделі вибрано чинники, що, на думку автора, визначають реалізований попит на плодоовочеві консерви: х1 – грошові доходи всього населення, млрд. грн. ; х2 – розмір натурального споживання плодоовочеконсервної продукції, муб; х3 – виробництво плодоовочевих консервів, муб; х4 – кількість міського населення, млн. осіб; х5 – кількість населення у працездатному віці, млн. осіб; х6 – кількість безробітних, тис. осіб; х7 – кількість пенсіонерів, млн. осіб; х8 – загальна кількість населення, млн. осіб.

Проведені за допомогою ЕОМ розрахунки параметрів рівняння регресії дали можливість автору побудувати наступну модель:

 

у = 11, 086 + 0, 587х1 – 0, 103х2 + 0, 443х3 – 0, 197х6 – 19, 866х7 + 30, 274х8. (2)

 

У результаті аналізу нормалізованих коефіцієнтів регресії встановлено, що на попит найбільше впливають показники загальної кількості населення і обсягу виробництва плодоовочевих консервів.

Запропоновано поєднувати моделювання стану попиту в певних умовах зовнішнього середовища з оцінкою можливостей реалізації конкретного підприємства. При цьому рекомендується використовувати характеристики зовнішнього середовища, що визначаються значеннями логістичних змінних за стадіями життєвого циклу товару.

У роботі наведено перелік можливих логістичних критеріїв і варіанти їх оцінки, на базі яких побудовано прогнозну модель попиту для продукції, виготовленої у ВАТ “Адамс” Хмельницької області. Одержано таку модель попиту:

 

у = 142, 8 – 8, 8683х1 – 2, 9729х2 – 2, 3315х3 – 0, 0101х4 – 0, 4675 х6, (3)

 

де х1 – кількість модифікацій товару на ринку; х2 – наявність конкурентних товарів інших виробників; х3 – кількість покупців на ринку; х4 – комерційний ризик; х6 – споживчі переваги товару.

Пропонується застосовувати методику аналізу, що поєднує у собі моделювання стану попиту в певних умовах зовнішнього середовища з оцінкою можливостей реалізації конкретного підприємства не тільки у консервній галузі, а й в усіх галузях народного господарства.

У третьому розділі – “Методика аналізу впливу попиту на фінансові результати діяльності підприємства” обгрунтовуються напрямки вдосконалення аналізу взаємозв'язку попиту і фінансових результатів, пропонується прийняття управлінських рішень на основі аналізу беззбитковості, розглядаються особливості методики аналізу ризику незатребуваності продукції у консервній галузі.

У роботі визначено, що аналіз, який проводять економічні служби підприємств галузі, має поверховий характер. У зв'язку з цим пропонується удосконалити методику, що грунтується на аналізі впливу змін попиту на фінансові результати діяльності підприємства шляхом використання показників реалізації плодоовочеконсервної продукції у натуральному виразі. Це забезпечить однорідність і порівнянність даних за різними видами попиту, дасть змогу поліпшити результативність аналітичних розрахунків і зіставлень.

На основі використання аналізу еластичності попиту запропоновано виявляти якісні характеристики зміни показників, а за допомогою методу абсолютних різниць – давати кількісну оцінку їхньому взаємному впливу.

Вивчення різних підходів науковців щодо аналізу впливу попиту на фінансові результати діяльності підприємств дало змогу автору запропонувати використання у консервній галузі методики аналізу прибутку і рентабельності залежно від попиту, ціни та виробничо-збутових витрат, що широко застосовується тепер у країнах з розвинутими ринковими відносинами.

За результатами підрахунків за традиційною і запропонованою методикою, автором виявлено суттєві відмінності, що свідчить про переваги методики аналізу прибутку і рентабельності залежно від попиту, ціни та виробничо-збутових витрат.

Обгрунтовано необхідність дослідження впливу попиту на фінансові результати діяльності підприємства шляхом використання як ретроспективного, так і перспективного аналізу. Автор вважає, що в сучасних умовах господарювання роль