Економічний механізм формування і функціонування ринку продукції птахівництва в Україні

В досліджуваних підприємствах не розвинена маркетингова служба. Маркетингові дослідження не охоплюють існуюче і перспективне конкурентне середовище.

В сучасних умовах господарювання кінцева результативність птахофабрик значною мірою залежить від розвитку експортно-імпортних операцій, їх обсягів та збалансованості. За останні (1998-2000) роки експорт яєць з України збільшився на 78, 8%, м'яса та харчових субпродуктів домашньої птиці – в 10 разів. Спостерігається зменшення імпорту продукції птахівництва. В 2000 р. порівняно з 1998 р. зменшився ввіз яєць – на 60%, продукції їх переробки – на 45, 5%, м'яса і м'ясопродуктів птиці – на 49, 5 відсотка. Разом із тим, хоча імпорт вищеназваної продукції і скоротився, все ж залишається на високому рівні. Втрачені ринки збуту з Росією, Білоруссю, Молдовою, що призводить до втрат валютних коштів, які необхідні для здійснення виробництва на принципах розширеного відтворення.

В дисертаційній роботі досліджувались не тільки кількісні параметри, а й якісні. Встановлено, що в 2000 р. ціна 1 кг реалізованої продукції за межі держави становила: яєць – 0, 76 дол. США, м'яса та харчових субпродуктів домашньої птиці – 0, 61 дол. США, а купівельна: яєць – 2 дол. США, продуктів їх переробки – 1, 30 дол. США, м'яса та харчових субпродуктів – 0, 67 дол. США.

В третьому розділі – “Удосконалення економічного механізму формування і функціонування ринку продукції птахівництва” – обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення цінового механізму формування ринку продукції птахівництва, визначення стартової ціни, здійснення короткострокового прогнозу розвитку ринку яєць.

В дисертаційній роботі обгрунтовано і систематизовано підходи щодо ціноутворення, розкрита їх суть, позитивні сторони і можливі негативні наслідки. Досліджені два підходи до ціноутворення:

- перший – згідно з яким ціна формується під впливом закону попиту і пропозиції, яка визначається ринком споживачів товарів з урахуванням їх платоспроможності та ситуаційної пропозиції виробництва продукції птахівництва в усіх формах власності;

- другий – орієнтується на концепцію ціни виробництва.

В нинішніх умовах нами запропонований метод розрахунку порогу продуктивності беззбиткового виробництва яєць, який пропонується визначати по групах господарств з різними умовами господарювання. Основою при цьому можуть виступати фактичні виробничі затрати по таких групах господарств, середні затрати по регіонах, нормативні затрати з урахуванням можливої врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, тобто реальні умови господарювання. Що ж стосується птахофабрик, то в останній час тут надзвичайно важливе значення має коефіцієнт використання їх потужностей.

На основі проведених нами розрахунків можливої ціни 1000 штук яєць з урахуванням коефіцієнта використання потужностей встановлено, що при ціні реалізації 1000 штук яєць на рівні 129 грн. (при затратах 1999 р.) критична точка обсягу продаж становитиме 88256 тис. штук, а при ціні 110 грн. – 158125 тис. штук яєць.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що при незмінних затратах птахофабрики можуть підвищити свій конкурентний статус за рахунок використання стратегії цінових поступок та повного використання власних виробничих потужностей, які нині використовуються лише на 0, 3-0, 4 коефіцієнта. Запропонований підхід базується на твердженні, що первинною (і визначальною) повинна виступати продукція птахівництва, як кінцевий продукт для споживача, а вторинним – виробництво комбікормів та сировини для комбікормової промисловості. Єдина методологічна основа ціноутворення дозволить обгрунтовано підійти до формування дотаційного механізму та механізмів аграрного протекціонізму.

В дисертаційній роботі використана методика, яка базується на концепції ціни виробництва, розроблена Інститутом аграрної економіки УААН. В основу такої концепції покладено застосування показника норми прибутку, який дає можливість об'єктивно оцінити ефективне використання власного та залученого капіталу, задіяного у виробництві.

Оскільки для нормального виробництва певного виду продукції товаровиробники повинні відшкодовувати виручкою хоча б понесені витрати, що забезпечить їм просте відтворення, а при отриманні прибутку – розширене, в нинішніх складних умовах при постійній зміні цін на вхідні ресурси вони повинні оперативно визначати витрати і передбачати реалізаційні ціни, завчасно співставляти собівартість виробництва продукції з можливою ціною її реалізації. Співвідношення цих показників свідчить про можливість ведення беззбиткового виробництва. З проведених розрахунків зроблено висновок, що орієнтовна еквівалентна ціна 1000 штук яєць при розрахунковій структурі затрат повинна становити 148, 25 гривень. Запропонована ринкова ціна забезпечить рентабельність на рівні 67, 7% та норму прибутку – на рівні 19, 1 відсотка.

За відповідними методиками повинні визначатися і стартові ціни для організаційних формувань – постачальників сировини та підприємств по виробництву кормів. Такий підхід дозволить поставити юридичні особи єдиного виробничого процесу в системі “виробник сировини – переробник сировини – виробник продукції птахівництва – реалізація” в однакові умови господарювання, а також поєднати економічні інтереси в цій системі та в системі “продавець – покупець”.

В дисертаційній роботі обгрунтовано визначення економічної ефективності виробництва яєць в особистих підсобних господарствах населення. Розрахунок проведено за даними анкетного опитування 45-ти особистих підсобних господарств населення Київської та Черкаської областей за двома варіантами: перший – з оплатою праці, другий – без оплати праці (табл. 3).

 

Таблиця 3

Витрати на виробництво 1000 штук яєць курячих в особистих підсобних господарствах населення в 2000 р. *

 

Як