Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Естетичне світопереживання в життєдіяльності людини

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

естетичного світопереживання – переживання людиною краси світу матеріального та духовного, а також творів мистецтва, – присвячено небагато загальних робіт. Проблему взаємозв’язку естетичного переживання з світовідношенням розглядає В.А. Личковах. Генеза естетичних переживань у художньо-естетичному процесі висвітлена А.П. Ларьковим. 

Осмислення ролі естетичних почуттів в естетичній культурі та естетичному процесі, сутності та значення людської чуттєвості фундаментально розкриті А.С. Канарським. Як структурний компонент естетичної свідомості естетичні почуття розглядались у працях таких авторів, як Н.І. Киященко, Н.Л. Лейзеров, Б.В. Сафронов, І.Ф. Смольянинов. 
У визначенні поняття художньої реальності та його складових елементів основу становлять праці В.П. Іванова, В.І. Мазепи, А.Ф. Єрємєєва, М.Я. Полякова, В.І. Тюпи, О.А. Уроженко, В.В. Федорова. 
До числа авторів, які займалися розробкою проблеми розвитку людської чуттєвої діяльності та вияву унікальності особистості, проблемою естетичного переживання часу художнього образу, специфікою художнього образу у фольклорі, природою художньої потреби можна віднести Г.М. Вальтер, М.Л. Голуб, О.І. Дику, Л.Ю. Лиманську, О.М. Рубан. 
Незважаючи на зацікавленість широкого кола дослідників даною проблематикою, слід зазначити, що при такiй великій кількості наукових робіт мало не оберненопропорційним є вивчення проблеми естетичного світопереживання. В існуючих дослідженнях розкриття цієї проблематики носить розрізнений, фрагментарний характер. В узагальненому, цілісному вигляді проблема світопереживання в естетичному аспекті на рівні естетичної свідомості, життєдіяльності людини та в художній реальності розроблена в незначній мірі. У зв’язку з цим і визначається основна проблема та необхідність дисертаційного дослідження, яке являє собою спробу філософського осмислення проблеми емоційно-ціннісного переживання краси світу та його естетичного забарвлення. 
Об’єктом дослідження постає емоційно-ціннісне переживання світу в життєдіяльності людини. 
Предметом дослідження є естетичний аспект світопереживання людини, тобто переживання людиною краси світу та творів мистецтва на основі соціального та естетичного досвіду особистості як безпосереднього буття естетичного в свідомості. 
Основна мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб, опираючись на наявні дослідження, розглянути естетичне світопереживання людини шляхом виявлення та осмислення ролі, місця і значення його в естетичній свідомості. При цьому вихідним положенням взяте твердження, що естетичне світопереживання є безпосереднім буттям свідомості та формою життєдіяльності людини. 
Досягнення поставленої мети з урахуванням специфіки предмета дослідження передбачає різносторонній підхід до даної проблеми, який реалізується в такій послідовності завдань: 
- розглянути емоційно-ціннісне переживання світу людиною в структурі світогляду та світоглядній свідомості як онтологічно первинне, безпосереднє буття його в свідомості взагалі. На основі наявних досліджень систематизувати та узагальнити розуміння ролі світопереживання в життєдіяльності людини та висвітлення цієї проблеми в західній та сучасній вітчизняній філософії; 
- виявити діяльнісну структуру естетичної свідомості та її роль в естетичному освоєнні дійсності; осмислити значення і місце естетичного світопереживання в структурі естетичної свідомості; 
- розкрити суттєві особливості естетичного переживання та його характер і онтологічну сутність; виявити взаємозв’язок естетичного світопереживання з проявом естетичних почуттів людини; 
- з’ясувати зміст поняття художньої реальності та визначити переживання як її основу. 
Теоретична та методологічна основа дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові досягнення вітчизняних та західних філософів, естетиків, психологів мистецтва. У роботі використані системний підхід та філософська модель людської діяльності, в основу аналізу естетичної свідомості покладений методологічний діяльнісний підхід. У цілому естетичне світопереживання особистості висвітлюється через спектр тих особливостей, що властиві індивідуальному типу естетичної культури. Теоретичну базу дисертації становлять провідні положення, ідеї та висновки філософської антропології (М. Шелер, Х. Плеснер, Е. Кассирер), феноменології (Е. Гуссерль, Ф. Брентано), філософії життя (В. Дільтей, Г. Зіммель), герменевтики (Ф. Шлейєрмахер, Х. -Г. Гадамер), естетики та філософії культури (Х. Ортега-і-Гассет), філософської психології (С. Л. Франк). Названі принципи та методи використовуються комплексно. 
Наукова новизна дисертаційного дослідження пов’язана як з підходом до вирішення проблеми в цілому, так і зі змістом теоретичних положень і висновків, сформульованих у дисертації. В роботі в цілому осмислюється емоційно-ціннісне переживання світу людиною як основа її життєдіяльності, розглядається проблема людського світопереживання у його естетичному аспекті. Таке розуміння естетичного світопереживання дозволяє визначити його місце в структурі естетичної свідомості на індивідуально-особистісному рівні, охарактеризувати його роль у духовному житті та художньо-образному освоєнні дійсності. В процесі вирішення дисертантом поставлених завдань у роботі обгрунтовуються такі положення, що конкретизують наукову новизну і виносяться на захист: 
* емоційно-ціннісне переживання світу становить онтологічну основу життєдіяльності людини та її різноманітних взаємозв’язків зі світом. Світопереживання виступає основоположним компонентом світогляду та буттям свідомості на особистісно-індивідуальному рівні, що забезпечує цілісне духовно-практичне відношення людини до світу; 
* естетичне світопереживання становить основу естетичної свідомості, яка має ряд функціональних особливостей, таких як світоглядність та естетична емоційність; 
* естетичне світопереживання постає світоглядно-естетичною змістовністю естетичної свідомості, формою прояву її естетичної емоційності, способом буття естетичної свідомості; 
* естетичне світопереживання – переживання краси світу та творів мистецтва – це внутрішньо-суб’єктивний процес активно-чуттєвої діяльності, спрямованої на відображення в-собі цінностей та смислів як життєвих ідеалів матеріального та духовного світу (творів мистецтва), на основі соціального досвіду особи. Естетичне переживання є формою самого життя людини, її світовідношення та діяльнісного буття в культурі, воно є основою існування мистецтва, характеризується смисловою цілісністю, носить світоглядно-екзистенційний, смисложиттєвий характер; 
* за походженням та сутністю естетичне світопереживання є емпатичним та смислопереживаним. В естетичному світопереживанні та естетичних почуттях відображається універсальне людське світовідношення; 
* естетичне
Фото Капча