Естетичне світопереживання в життєдіяльності людини

Художній образ як структурний компонент художньої реальності виражає цілісну форму людського досвіду, певного життєвого світу, є цілісним переживанням сприймаючого. Необхідною передумовою реалізації художнього образу є особистісне переживання (В. А. Малахов). Атрибутивною ознакою художнього образу є процес активної співтворчості, співпереживання суб’єкта та об’єкта, діалектичний розвиток їх думок, ідеалів, переживань, почуттів. Це спонтанний процес, який відбувається не без участі волі, бажання та свідомої діяльності людини, сприймаючий за допомогою фантазії та уяви довершує художній світ образів автора. У цьому полягає процес творчості, в якому за допомогою співпереживання людина переноситься у створений митцем світ художньої реальності. 

Наприкінці розділу зроблені наступні висновки. 

Аналіз сутності поняття художньої реальності у сучасній вітчизняній філософсько-естетичній думці дає можливість визначити художню реальність як духовно-ціннісне явище, основою якого є відкрите творче відношення митця до світу та відношення сприймаючого до мистецтва у формі безпосереднього цілісного людського світопереживання. Оскільки художня реальність безпосередньо існує через спів-буттєву взаємодію митця й аудиторії в формі художнього твору та художнього спілкування, то способом зв’язку її з сприймаючими є цілісне людське переживання. Естетичне переживання подій та явищ матеріального та духовного світу митцем є атрибутивною ознакою будь-якого художнього твору, адже в результаті процесу внутрішньо-суб’єктивної діяльності митець пропускає крізь себе, свій внутрішній світ, соціальний та естетичний досвід різноманітну інформацію, о-смислює її. В результаті цих смислопереживаних процесів в уяві художника з’являються художньо-образні форми, які об’єктивуються у творах мистецтва. Отже, переживання є загальною умовою існування образності в мистецтві, воно є основою художнього образу, а тому і основою художньої реальності. Художній образ концентрує та відтворює в собі певний життєвий досвід цілісних людських переживань. 

У висновках підсумовуються основні ідеї та положення дисертації: 

1. Емоційно-ціннісне переживання світу становить онтологічну основу життєдіяльності людини та її різноманітних взаємозв’язків зі світом. Світопереживання людини носить активний, емоційно-вольовий характер. Специфічними ознаками цілісного людського переживання є його безпосередній зв’язок з життям, спонтанна даність свідомості, смисложиттєвий характер, інтелектуальність. 

2. Естетичне світопереживання як особливий вид емоційно-ціннісного переживання світу становить основу естетичної свідомості, яка є формою емоційно-чуттєвого осмислення власних переживань та ставлень до навколишнього світу, що набута у практиці естетичної життєдіяльності, що включає в себе як основу естетичне переживання краси світу, категорійно-естетичні знання та досвід перетворення дійсності за законами краси, і об’єктивується в мові мистецтва та інших естетичних символах, які існують у духовній культурі суспільства та особистості. Функціональні особливості естетичної свідомості: 

- світоглядність, атрибутивною ознакою якої є естетичний світогляд, який модифікується у форми естетичного світовідчуття та естетичного світопереживання; 

- естетична емоційність, яка виявляється у здатності суб’єкта не лише вільно відчувати красу світу, але й створювати її, переборюючи дисгармонію життя. Отже, у діяльнісній структурі естетичної свідомості естетичне світопереживання постає її світоглядно-естетичною змістовністю, формою прояву її естетичної емоційності, способом її буття. 

3. Сутнісними ознаками естетичного світопереживання є його втілення в образному матеріалі, нескінченна цілісність, воно є іманентною ознакою будь-якого твору мистецтва. Естетичний аспект світопереживання неможливий без діяльності уяви, фантазії, його специфіка полягає в тому, що воно є смисловою основою життєдіяльності людини, має творчий характер. Будь-яке естетичне світопереживання є цілісним актом, в якому існує тісний зв’язок із життям, відсутня межа між cуб’єктом і об’єктом, у процесі переживання суб’єкт виявляє загальні закономірності самоствердження людської істоти. За своєю первинною суттю та походженням естетичне світопереживання є “співпереживанням”, йому притаманна інтенсивність, соціальність. Проявом процесу переживання та його результатом є естетичні почуття як один з найсильніших проявів людської чуттєвості, у них відображене універсальне людське світовідношення. 

4. Цілісне людське переживання реального світу та внутрішнього буття є атрибутивною ознакою існування будь-якого мистецтва, а тому саме цілісне людське переживання та його різновид естетичне світопереживання є основою художньої реальності. В основу існування художньої реальності покладене творче відношення художника до світу та сприймаючого до мистецтва, яке включає в себе й ігрове ставлення. Світопереживання художника складає життєву основу змісту його творів. В основі художнього образу як складової художньої реальності лежить певний досвід цілісних людських переживань. 

Перспективним, на думку дисертанта, є подальша науково-теоретична розробка проблеми цілісного людського переживання світу, дослідження художньої реальності як духовно-ціннісного явища, що збігається з напрямками розвитку естетики, філософської антропології, філософії культури. 

 

 

1. Гітун Н.І. Світоглядний характер естетичного освоєння дійсності // Збірник матеріалів філософських людинознавчих читань “Гуманізм і моральність: екзистенційні виміри”. – Львів: Край, 1997. – С. 202-205 (0, 4 др. арк.). 

2. Гітун Н.І. Цілісність та естетична емоційність діяльної структури естетичної свідомості // Науковий вісник Волинського державного університету. Серія: Філософські науки. – Луцьк: ВДУ, 1997. – №9. – С. 126-128 (0, 5 др. арк.). 

3. Гітун Н.І. Світовідношення художника як основа художньої реальності // Наукові записки ДДПУ. “Проблеми гуманітарних наук”. – Вип. 2. – Дрогобич: Вимір, 1998. -С. 19-28 (0, 6др. арк.). 

4. Гітун Н.І. Смисложиттєвий характер переживання краси світу // Науковий вісник Волинського державного університету. Серія: Філософські науки. – Луцьк: ВДУ, 1998. – №10. – С. 123-128 (0, 8 др. арк.). 

 

 

Дисертація присвячена дослідженню та осмисленню естетичного світопереживання в життєдіяльності людини. Естетичне світопереживання розглядається як один із видів емоційно-ціннісного переживання світу, що становить онтологічну основу життєдіяльності людини та її різноманітних взаємозв’язків із світом. Естетичне переживання виявляється як основа естетичної свідомості, спосіб буття естетичного в свідомості. Розкриваються сутнісні особливості естетичного світопереживання та його прояву – естетичних почуттів, що дозволяє визначити переживання як форму світовідношення людини, смислову основу її життєдіяльності, безпосередню основу художньої реальності. 

Ключові слова: життєдіяльність людини, емоційно-ціннісне світопереживання, естетичне світопереживання, естетична свідомість, естетична емоційність, художня реальність. 

 

Диссертация посвящена исследованию и осмыслению эстетического миропереживания в жизнедеятельности человека. Эстетическое миропереживание рассматривается как один из видов эмоционально-ценностного переживания мира, которое составляет онтологическую основу жизнедеятельности человека и его разнообразных взаимосвязей с миром, его специфическими особенностями определяются непосредственная связь с жизнью, спонтанная данность сознанию, смысложизненный характер, интеллектуальность. Эстетическое переживание определяется как основа эстетического сознания, которое является формой эмоционально-чувственного осмысления собственных переживаний и отношений к окружающему миру, приобретенной в практике эстетической жизнедеятельности, в структуру которой входят эстетическое переживание красоты мира (как основа), категориально-эстетическое знания и опыт преобразования действительности. Выделяются функциональные особенности эстетического сознания: мировоззренческий характер эстетического освоения действительности и эмоциональность. Эстетическое миропереживание выявляется как мировоззренческо-эстетическая содержательность эстетического сознания, форма проявления его эстетической эмоциональности, способ его бытия. 

Раскрываются сущностные особенности эстетического миропереживания – переживания красоты и гармонии мира и произведений искусства – такие как его воплощение в образном материале, бесконечная целостность, имманентная черта любого произведения искусства. Устанавливаются условия бытия процесса миропереживания в его эстетическом аспекте: наличие деятельности воображения и фантазии. Определяется специфика эстетического миропереживания как смысловой основы жизнедеятельности человека. Эстетическое миропереживание характеризуется как целостный акт, который имеет творческий характер, в нем существует тесная связь с жизнью, отсутствует разделение между субъектом и объектом, в процессе переживания субъект выявляет общие закономерности самоутверждения человеческой личности. Определяется первичная сущность и природа эстетического миропереживания, которое является сопереживанием, ему характерны интенсивность, социальность. Как проявление процесса переживания и его результат выделяются эстетические чувства как одни из наиболее сильных проявлений человеческой чувственности, в которых отражается универсальное человеческое мироотношение. 

Эстетическое миропереживание как один из видов эмоционально-ценностного переживания мира определяется как атрибутивная особенность существования искусства, как жизненная основа содержания произведений искусства, как основа художественного образа и в итоге непосредственная основа бытия художественной реальности. 

Ключевые слова: жизнедеятельность человека, эмоционально-ценностное миропереживание, эстетическое миропереживание, эстетическое сознание, эстетическая эмоциональность, художественная реальность. 

 

Dissertation is devoted to investigating and interpreting the aesthetic world experience of man. Aesthetic world experience is considered as one type of emotional-evaluative world experience. It constitutes the ontological basis for life activity of man and his various relationships with the world. Aesthetic experience is revealed as a basis for aesthetic consciousness, the way the aesthetical is present in the consciousness. Essential peculiarities of aesthetic world experience are revealed, as well as its manifestation – aestethic sensations. This makes it possible to define sensations as form of man’s attitude towards the world, meaningful basis of his life activity, immediate basis for artistic reality. 

Key words: life activity of man, emotional-evaluative world experience, aesthetic world experience, aesthetic consciousness, aesthetic emotionality, artistic reality.