Етикетна семантика в лексичних системах української, англійської та угорської мов

Застосування розробленої методики органічно поєднало аналітичний і синтетичний методи дослідження етикетної лексики в українській, англійській та угорській мовних системах: з одного боку, етикетна лексика вивчалася як складова частина кожної окремо взятої досліджуваної мови, а з другого – проводилося її типологічне зіставлення у цих мовах. 

До спільних властивостей етикетних лексичних одиниць української, англійської та угорської мов відносимо: а) наявність полісемії, синонімії, антонімії; б) безпосередні та опосередковані зв’язки між етикетними словами; в) експліцитне й імпліцитне вираження етикету словами досліджуваних мов; г) семантичну реактивність полісемічних етикетних іменників; ґ) по-діл полісемічних етикетних лексичних одиниць на групи за ступенем полісемії; д) наявність моносемічних слів; е) наявність семного складу, де семи утворюють системи зі своїми ієрархізованими структурами; є) поділ сем на багатофункціональні та рднофункціональні; ж) два види однофункціональних сем. 

Серед відмінних характеристик етикетних слів української, англійської та угорської мовних систем особливо виділено: а) кількісно різний лексичний і семний склад досліджуваного фрагмента кожної мови; б) неоднаковий характер етикетної лексики: загальнолюдський (в українській мові), соціально обумовлений (в англійській мові) і психолого-фізіологічний (в угорській мові) ; в) якісно нові типи етикетних стосунків між людьми – “доброчинний етикет” в етикетній лексиці англійської мови та “суспільно-історичний” в угорській мові; г) неоднакове наповнення семантичного простору етикетними словами; ґ) значне превалювання опосередкованих зв’язків між етикетними словами над безпосередніми (в угорській мові), на відміну від української та англійської; д) високий ступінь сполучуваності етикетних іменників з іншими частинами мови (в англійському матеріалі) порівняно з українським та угорським; е) на-явнiсть національної специфіки вираження етикету (хліб-сіль; kalap; kézcsók). 

Якiснi та кiлькiснi особливостi й характеристики етикетних слів i їх значень в українській, англійській та угорській мовних системах вперше в синхронному планi представляють етикетну лексику у виглядi лексико-семантичних полiв як фрагментів системно впорядкованих мовних угруповань з точки зору їх системно-структурної організації, взаємовiдношень складних елементів, а також вивчення зв'язків між суміжними й несумiжними лексико-семантичними групами; проведено їх типологічний аналіз. 

У роботі розкрито системні зв'язки та ієрархічні відношення між етикетними словами в полi, проаналізовано зовнішню будову і внутрішню системно-структурну органiзацiю етикетних полiв дослiджуваних мов, а також видiлено загальні й специфічні властивості ЛСП. 

Типологічний аналіз етикетної семантики в лексичних системах української, англійської та угорської мов і одержаних етикетних ЛСП дав підставу розглядати етикетні поля як лiнгвокультурологічнi сутності, що мають свою структуру: ядро, периферію, елементи, пов'язані безпосереднiми й опосередкованими зв'язками, мiкрополя з мікроцентрами і периферією, їх вiдносну самостiйнiсть, напрямок, силу взаємовідношень мiж ядром і периферією, ядром і елементами, ядром та мікрополями тощо. 

Різноманітнi семантичні зв'язки та відношення між етикетними іменниками в межах окремих підгруп, груп, а також їх єдностях дозволяють виявляти найсуттєвiші, найтоншi й найдрібнiшi деталi комунікативного функцiонування слів, їх значущостi, передачi ними національно-культурних особливостей носіїв мови та їх психолого-фізіологiчних характеристик, на основi яких формуються картини світу. 

Зображення етикетної лексики у формi графа дало можливiсть кількісно і якісно оцінити й визначити семантичні властивості та закони формування етикетної лексики в цілому i її компонентів зокрема. Графiчний спосіб представлення семантичних зв'язкiв та семантичної структури етикетної лексики забезпечує максимальну наочнiсть, на основі якої можна вивчати будь-яке системно-структурне угруповання лексики як споріднених, близькоспоріднених, так і віддаленоспоріднених й неспоріднених мов. У графi повнiстю вiдсутнi перетини дуг та повтор слів, а це висуває на переднiй план точність визначення і розташування етикетних лексичних одиниць шляхом встановлення топографічних відстаней мiж ними. 

Дослідження етикетних полів украінської, англійської та угорської мовних систем представляє цілісну картину вiдображення форм і засобів прояву етикету не лише з суто лінгві-стичних позицій, а й з огляду на його фон: носіїв мов, ставлення до суспільних норм, шляхів передачі етикету поведінки, спілкування, внутрішнього стану, сприйняття об’єктивної дійсності. 

Етикетні лексико-семантичні поля постають як мовнi системи з чітко вираженими структурами і водночас як фрагменти нацiональних культур, у яких знаходять своє вiдображення непомiтнi нюанси духовного життя, свiдомостi людей, способ існування, суспільна дiяльнiсть, звички, традиції тощо, тобто етикетні ЛСП набувають ширшого і складнішого змісту: 

1) польова модель етикету тлумачить досліджуванi мови як системи підсистем, що характеризуються взаємодiєю та взаємопроникненням; 

2) за цією моделлю мови розглядаються як безперервно функцiональнi системи, в яких проходить процес постiйної змiни та перебудови елементів і вiдношень між ними; 

3) у процесi польового структурування етикетної лексики розкриваються дiалектичнi зв'язки мiж мовними явищами і позамовною дійсністю. Елементи етикетного поля відносяться не тільки до мови, а й до культури, характеризуючись при цьому як мовними, так і своєрідними екстралiнгвістичними вимірами, а їх семантика виступає по сутi єднiстю мовного значення і позамовного змiсту; 

4) у механізмі зв'язків мiж мовними явищами та позамовною дійснiстю, їх закономiрнiстю виявляється національна специфіка мовної свідомостi, обумовлена соцiальними (суспільно-полiтичними, культурними, економічними) і психолого-фiзiологiчними (менталiтет, фiзичний і духовний стан, дiяльність мозку та нервової системи тощо) факторами. 

Отже, етикетні ЛСП української, англійської та угорської мов структуруються на основi гносеологічних процесів і когнітивної систематизації їх елементiв завдяки двобiчній направленості до предметного світу й до мови, а також промiжкового положення між ними. Багатоманітність мовних концептів, що передають реальні предмети і процеси на позначення