Фінанси підприємств

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховують як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості) до поточних (короткострокових) зобов’язань підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначають діленням суми залишків грошових коштів та їх еквівалентів на суму поточних (короткострокових) зобов'язань підприємства.

Розрахунок показників ефективності використання обігових коштів дозволяє виявити наявні резерви зниження витрат виробництва й обігу, підвищення рентабельності діяльності підприємства та його економічного зростання.

1. Дайте визначення оборотних коштів.
2. Дайте характеристику оборотних виробничих фондів підприємства.
3. Охарактеризуйте фонди обігу підприємства.
4. У чому полягає необхідність і сутність нормування оборотних коштів?
5. Як розрахувати норматив оборотних коштів прямим методом?
6. Як визначається потреба в оборотних коштах економічним методом?
7. Назвіть і охарактеризуйте власні джерела формування оборотних коштів підприємства.
8. Поясніть необхідність залучення підприємствами банківських кредитів для формування оборотних коштів.
9. Назвіть і охарактеризуйте показники стану власних оборотних коштів підприємства.
10. Назвіть та охарактеризуйте показники ефективності використання оборотних коштів.
11. Як впливає розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства?

 

1. Необхідність і суть кредитування підприємств.
2. Банківське кредитування підприємств.
3. Порядок отримання банківського кредиту.
4. Види небанківського кредитування підприємств.

В умовах ринку роль кредиту як інструменту регулювання фінансової діяльності підприємств зростає.

Кредит – це позичка в грошовій або товарній формі, що надається банком чи юридичною або фізичною особою (кредитором) іншій особі (позичальникові) на умовах терміновості, повернення, платності, цільового характеру і забезпечення. Кредит є формою вияву кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує, й водночас є формою позичкового капіталу (у грошовій або товарній формі). За користування кредитом позичальники сплачують процент, суму якого не включають до собівартості продукції (робіт, послуг), а відносять до витрат фінансової діяльності підприємства. У податковому обліку витрати підприємства на сплату відсотків за користування кредитними ресурсами відносять до складу валових витрат підприємства, внаслідок чого зменшується сума об'єкта оподаткування податку на прибуток.

Основні чинники, які зумовлюють виникнення кредитних відносин, зображені на рис. 7. 1.

 Об'єктами кредитних відносин є грошові та товарно-матеріальні цінності, витрати на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, платіжні та розрахункові операції підприємств, щодо яких укладають кредитний договір.

Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні суб’єкти підприємництва.

Кредити, які можуть отримувати підприємства, класифікують за кредиторами, формами та видами, метою використання, терміном надання, забезпеченням, порядком надання.

Кредиторами підприємства можуть бути банки, парабанківські установи, інші підприємства, держава, міжнародні фінансово-кредитні установи тощо, а формами кредитування – товарна і грошова.

За метою використання розрізняють кредити:

• для фінансування обігових коштів;
• для фінансування необоротних активів.

За терміном надання кредити поділяють на такі:

• короткострокові (терміном до 1 року) ;
• середньострокові (терміном від 1 до 3 років) ;
• довгострокові (терміном понад 3 роки).

 

Банківський кредит – це основна форма кредиту, за якої банк надає клієнтові у тимчасове використання частину власного або залученого капіталу на умовах повернення зі сплатою банківського процента.

Банківське кредитування підприємств здійснюють на основі таких принципів, як терміновість, повернення, забезпечення, платність, цільове використання.

Банківський кредит класифікують за такими ознаками:

• за цільовим призначенням: кредит для поповнення основного капіталу підприємства; кредит для поповнення оборотного капіталу підприємства; кредит для викупу майна при приватизації;
• за процентною ставкою: кредити з плаваючою процентною ставкою; кредити з фіксованою процентною ставкою;
• за валютою: кредит у національній валюті; кредит у іноземній валюті;
• за забезпеченням: забезпечені (гарантовані нерухомістю, цінними паперами, товарно-матеріальними цінностями, нематеріальними активами, поручительством тощо) ; бланкові – незабезпечені кредити, які надають тільки фінансово стійким підприємствам на короткий термін (від одного до десяти днів) ;
• за терміном погашення: онкольний (погашається на першу вимогу банку) ; короткостроковий (до одного року) ; середньостроковий (від одного до п'яти років) ; довгостроковий (понад п'ять років) ;
• за методом стягнення банківського процента: процент сплачують під час надання кредиту; процент сплачують рівними частинами впродовж терміну кредиту; процент сплачують у момент повернення кредиту.

Строковий кредит – це кредит, який надається повністю відразу ж після укладання кредитної угоди. Його погашають періодичними внесками або одноразово після закінчення терміну надання кредиту.

Кредитна лінія – це оформлена договором згода банку надати позичальникові кредит протягом певного часу (як правило, одного року) в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми (ліміту кредиту).

Контокорентний кредит (овердрафт) – це вид банківського кредиту в національній або іноземній валюті, що надається надійному клієнтові понад залишок його коштів на поточному рахунку в банку.

Кредит під урахування векселів (обліковий кредит) – це короткостроковий кредит, який банківська установа надає пред'явникові векселів, обліковуючи (скуповуючи) їх до настання терміну оплати зобов'язань за ними і сплачуючи пред'явникові векселів їх номінальну вартість за мінусом дисконту.

Дисконт – це сума знижки (відсотка), яку утримують банки при здійсненні операцій з урахування (обліку) векселів.

Акцептний кредит – це один із видів короткострокових кредитів банків, пов'язаний із вексельним обігом. На відміну від облікового кредиту, що надається векселетримачеві (одержувачеві коштів за векселем), акцептний кредит надається векселедавцеві (платникові за векселем) і є гарантійною послугою. Зазвичай кредитну угоду оформляють із використанням переказного векселя, в якому одержувач коштів указує платника, який повинен акцептувати