Фінанси підприємств

1. Дайте визначення кредиту. Чим зумовлена його необхідність?
2. Які основні принципи кредитування?
3. Які основні об’єкти короткострокового кредитування на підприємстві?
4. Які основні об’єкти довгострокового кредитування на підприємстві?
5. Як можна класифікувати кредити, що отримують підприємства?
6. Перелічіть види банківських кредитів. Розкрийте їх сутність.
7. Яка процедура отримання кредиту підприємством?
8. Який зміст кредитного договору, що укладається між підприємством та банком?
9. У чому полягає необхідність і сутність комерційного кредитування?
10. Який механізм отримання підприємством лізингового кредиту?
11. Яка процедура кредитування малих підприємств?
12. Що являє собою відсоток за кредит? Які існують види відсоткових ставок?
13. Розкрийте способи та джерела погашення банківського кредиту.

 

 

1. Сутність основних засобів.
2. Знос та амортизація основних засобів.
3. Капітальні вкладення, їх види та форми здійснення.
4. Показники стану та ефективності використання основних засобів.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше від одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) і вартість одиниці перевищує певну (встановлену на підприємстві) суму.

Основні засоби зараховують на баланс підприємства за їх первісною вартістю. У процесі експлуатації основні засоби оцінюють за їх справедливою (ринковою або переоціненою), залишковою (балансовою) і ліквідаційною вартістю.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається із:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків) ;
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству) ;
• втрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
• витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів,
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Частка вартості окремих груп основних засобів підприємства характеризує її структуру.

Завдання фінансових служб – сформувати оптимальну структуру основних засобів підприємства, зокрема забезпечити оптимальне співвідношення між їх активною і пасивною частинами, між обсягом виробничих і невиробничих основних засобів тощо.

Поліпшити структуру основних засобів можна шляхом їх оновлення, модернізації та ліквідації зайвих або малоефективних об’єктів основних засобів.

 

Знос об’єкта – це сума амортизації з початку його корисного використання. Розрізняють два види зносу основних засобів – фізичний і моральний.

Фізичний знос являє собою частину вартості, яку переносить на продукцію засіб праці внаслідок його використання в тому розмірі, в якому він втрачає споживчу вартість. Фізичний знос є результатом використання основних засобів, а також дії природних факторів. Цей знос частково відновлюється шляхом ремонту, реконструкції і модернізації основних фондів.

Моральний знос проявляється в тому, що застарілі основні засоби за своєю конструкцією, продуктивністю, економічністю, якістю продукції відстають від нових зразків. Тому періодично виникає необхідність заміни основних засобів, особливо їх активної частини. При цьому в сучасній економіці головним фактором, що викликає необхідність заміни, є моральний знос.

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості основних виробничих фондів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установлених законодавством на продукцію, що виготовляється з їх допомогою. Таким чином, амортизація є економічним зносом, який виражений у грошовій формі.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

Прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату відділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, що обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) Кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, котрі залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) Виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації розраховується діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), котрий підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об'єкта основних засобів.

Підприємства, що є платниками податку на прибуток, з метою оподаткування прибутку повинні застосовувати податковий метод нарахування амортизації. Згідно зі змінами від 24. 12. 2002 р. в Законі України „Про оподаткування прибутку підприємства” встановлено