Фінанси підприємств

За змістом аналіз фінансового стану підприємства поділяється на внутрішній і зовнішній. Внутрішній аналіз проводиться економічною службою підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансового стану. Зовнішній аналіз здійснюється засновниками, інвесторами, банкаим, акціонерами, постачальниками, податковими і фінансовими органами з метою встановлення можливостей вигідного вкладення коштів, оцінки умов кредитування і визначення ступення ризику, вчасного отримання платежів, перевірки дотримання підприємством податкової і бюджетної дисципліни тощо.

Деталізація методики аналізу фінансового стану підприємства залежить від поставлених завдань, а також факторів інформаційного, методичного і кадрового забезпечення. За глибиною проведення аналіз фінансовго стану поділяється на експрес-аналіз та деталізований аналіз.

Метою експрес-аналізу є наочна і доступна оцінка фінансового стану й динаміки економічного розвитку підприємства шляхом розрахунку порівняно невеликої кількості найбільш важливих показників. Експрес-аналіз завершується висновком про стійкий, нестійкий (передкризовий) або кризовий фінансовий стан підприємства і доцільність або необхідність більш глибокого й детального аналізу.

Мета деталізованого аналізу – комплексна характеристика майнового і фінансового стану підприємства, оцінка динаміки фінансових результатів його діяльності, обґрунтування перспективних параметрів розвитку. Деталізований аналіз конкретизує, доповнює і розширює окремі напрями експрес-аналізу.

 

Інформаційною базою для оцінювання фінансовго стану підприємства є:

• баланс (форма №1) ;
• звіт про фінансові результати (форма №2) ;
• звіт про рух грошових коштів (форма №3) ;
• звіт про власний капітал (форма №4) ;
• примітки до звітів із показниками та поясненнями, що забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів;
• статистична звітність та оперативні дані.

Інформація, яка береться до уваги для аналізу фінансового стану підприємства, за доступністю поділяється на відкриту і закриту (таємну).

Інформація, що міститься в бухгалтерській та статистичній звітності й виходить за межі підприємства, є відкритою.

Але кожне підприємство розробляє свої планові і прогнозовані показники, норми, нормативи, ліміти, тарифи тощо. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й «ноу-хау». Підприємство має право тримати таку інформацію в таємниці, тобто вона є закритою.

Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний аналіз результатів діяльності підприємства і їх прогнозування.

Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату ба-лансуОцінка структури ресурсів підприємства, їхньої ліквідності та платоспроможності підприємства; прогнозування майбутніх потреб у позичках; оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство (ймовірно) контро-люватиме в майбутньому

Звіт про фінансові результатиДоходи, витрати та фінан-сові результати діяльності підприємства за звітний періодОцінка та прогноз прибутковості діяльності підприємства, структури доходів і витрат

Звіт про власний капіталЗміни в складі власного капіталу підприємства про-тягом звітного періодуОцінка та прогноз змін у власному капіталі

Звіт про рух грошових коштівГенерування та викорис-тання грошових коштів протягом звітного періодуОцінка і прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяль-ності підприємства

Примітки до фінансової звітностіВибрана облікова політика. Інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов’язкова за П (С) БО. Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її пра-вильного розуміння користу-вачамиОцінка та прогноз: облікової політики; ризиків і непевності, які впливають на підприємство, його ресурси й зобов’язання; діяльності підрозділів підприємства тощо

 

Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї, як на головне джерело фінансової інформації, під час прийняття економічних рішень (рис. 9. 1.).

Призначення фінансової звітності, досліджуваної за допомогою різних методів, що використовуються у фінансовому аналізі, полягає перш за все в тому, щоб допомогти її користувачам виробити кваліфіковані висновки і прийняти відповідні рішення, направлені на поліпшення фінансового стану підприємства.

 

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один (нехай і найважливіший) показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб усі, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання: наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні? У кожного з партнерів підприємства (акціонерів, банківських установ, податкових адміністрацій) є свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожен партнер міг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Зрозуміло, що в доброму фінансовому стані зацікавлене передусім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банківськими установами та іншими юридичними і фізичними особами. З другого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Традиційно оцінка фінансового стану підприємства здійснюється за даними балансу і звіту про фінансові результати за такими основними напрямами:

• характеристика майнового стану підприємства;
• характеристика джерел формування фінансових ресурсів;
• оцінка фінансової стійкості;
• оцінка ліквідності балансу;
• аналіз і оцінка показників прибутку і рентабельності.

Загальне