Фінанси підприємств

На квартал:

• Група 1 – 2%;
• Група 2 – 10%;
• Група 3 – 6%;
• Група 4 – 15%.

Відповідно до податкового законодавства, підприємства всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації (Кі), який визначається за формулою

Коефіцієнт індексації (Кі) = (Індекс інфляції року – 10) /100

Якщо значення Кі не перевищує одиниці (10%), індексація не проводиться.

 

Відновлення основних фондів на діючих підприємствах здійснюється за рахунок капітальних вкладень.

Капітальні вкладення – витрати на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів.

Поняття „капітальні вкладення” є тотожним поняттю „інвестиції”. У зв’язку з цим поняття „капітальні вкладення” розглядається як інвестиції, які спрямовані на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних засобів.

Капітальні вкладення, залучення в створення та відновлення основних фондів, підрозділяються за призначенням:

• на капітальні вкладення виробничого призначення;
• на капітальні вкладення невиробничого призначення.

Залежно від джерел фінансування капітальні вкладення бувають:

• державні;
• державні централізовані;
• недержавні;
• змішані капітальні вкладення.

Розширення основних фондів виробничого призначення може здійснюватись за рахунок нового будівництва виробничих об′єктів, розширення реконструкції та переозброєння діючих підприємств.

Обсяги капітальних інвестицій загалом і за їх окремими видами підприємства визначають щорічно, виходячи з потреби в них і наявних джерел фінансування.

Однією з форм відтворення основних фондів є їх ремонт. Вчасне проведення ремонтру діючих основних виробничих фондів запобігає передчасному їх зносу і вибуттю, продовжує термін служби, підвищує експлуатаційні можливості й ефективність використання відремонтованих фондів.

Ремонт – усунення ушкоджень, поломок, вад у чомусь.

Ремонт основних фондів – це усунення ушкоджень, поломок, вад в основних засобах із метою відновлення їх експлуатаційних якостей.

Розрізняють поточний, середній і капітальний ремонти основних засобів.

Капітальний ремонт – це ремонт, при якому відбувається заміна зношених конструкцій та деталей або всіх деталей та вузлів, розбирання агрегату тощо. Він здійснюється з періодичністю більше ніж один рік.

Поточний ремонт – це виконання дрібних робіт із виправлення та часткової заміни окремих деталей об'єкта основних засобів, робіт із підтримання їх у нормальному санітарно-технічному стані.

Середній ремонт за складністю і характером проведення близький до капітального. Однак, на відміну від останнього, він проводиться кілька разів на рік.

 

Для забезпечення відтворення основних засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

Фондоозброєність – це відношення балансової вартості основних фондів до середньооблікової чисельності працівників.

Фондомісткість – це відношення балансової вартості основних фондів до вартості виробленої продукції.

Фондовіддача – це відношення вартості виробленої продукції до балансової вартості основних фондів.

Коефіцієнт зносу основних фондів – це відношення суми зносу основних фондів до балансової вартості основних фондів.

Коефіцієнт придатності основних фондів – відношення залишкової вартості основних фондів до балансової вартості основних фондів (або 1 – коефіцієнт зносу).

Коефіцієнт оновлення основних фондів – відношення вартості введених основних фондів за звітний період до вартості основних фондів на кінець року.

Коефіцієнт вибуття основних фондів – це відношення вартості виведених основних фондів за звітний період до вартості основних фондів на початок року.

Коефіцієнт приросту основних засобів – це відношення різниці вартості уведених і виведених основних засобів за звітний період до балансової вартості основних засобів.

Рентабельність основних фондів – це відношення балансового прибутку до балансової вартості основних фондів на кінець звітного періоду, виражене у відсотках.

1. Що належить до основних засобів підприємства?
2. На які групи поділяються основні засоби?
3. Що розуміють під відтворенням основних засобів?
4. У чому полягає суть понять зносу та амортизації основних засобів?
5. Які існують методи нарахування амортизаційних відрахувань?
6. Охарактеризуйте нарахування амортизації основних засобів, передбачене податковим законодавством.
7. У чому полягає сутність прискорених методів нарахування амортизаційних відрахувань?
8. З якою метою і яким чином проводиться переоцінка основних засобів?
9. З якою метою та яким чином здійснюється індексація основних засобів?
10. Які є джерела фінансування капітальних вкладень підприємств?
11. Який порядок фінансування капітальних вкладень підприємств?
12. Який порядок фінансування витрат на поліпшення основних засобів підприємств?
13. Які показники стану та ефективності використання основних засобів?

 

1. Необхідністьі сутність фінансовго аналізу.
2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансовго стану підприємства.
3. Показники оцінки фінансового стану підприємства.

 

Підприємства, які працюють в умовах ринкових відносин, несуть повну відповідальність за своїми зобов’язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, своїми працівниками, а також за результати своєї виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства вчасно погашати свої боргові зобов’язання характеризує його фінансовий стан.

Фінансовий стан – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Основною метою аналізу фінансового стану підприємства є об’єктивна і комплексна його оцінка та виявлення на