Фінанси підприємств

Своєрідним методом довгострокового кредитування виступає лізинг – форма матеріально-технічного постачання, яка поєднує оренду окремих об’єктів майна з відкриттям додаткової специфічної кредитної лінії. Заслуговують на увагу питання, що стосуються визначення плати за лізингові послуги, змісту лізингового договору, переваг лізингу порівняно з банківським кредитуванням, розвитку лізингу в Україні.

 

Необоротні активи підприємства становлять його основний капітал, представлений сукупністю основних фондів, вкладень у незавершене будівництво, нематеріальних активів і довгострокових фінансових вкладень.

Слід зазначити, що найбільшу частку в активах займають основні фонди – матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, котрий перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зношуванням.

При вивченні цієї теми необхідно розглянути поділ основних фондів на групи згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і відповідно до податкового законодавства (Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” зі змінами, внесеними Законом України від 24. 12. 2002 р. №349 -VІ).

Відтворення основних фондів включає такі основні етапи: зношування основних фондів, нарахування амортизації і використання амортизаційного фонду. Під амортизацією розуміють поступове відшкодування витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів та нематеріальних активів у межах норм амортизаційних відрахувань. Останні показують у грошовій формі вартість зношення основних фондів і нематеріальних активів. Амортизаційний фонд – це сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за певний період.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до П (С) БО 7 „Основні засоби” амортизацію основних засобів (крім інших необоротних активів) нараховують, застосовуючи такі методи: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий та податковий, а для визначення оподаткованого прибутку підприємства податковим законодавством передбачено метод нарахування амортизації основних засобів, за яким квартальна сума амортизації визначається як добуток балансової вартості груп основних засобів на початок звітного кварталу і квартальної норми амортизації, встановленої у відсотках до балансової вартості кожної групи основних засобів.

При вивченні цього питання рекомендується розглянути такі поняття, як переоцінка й індексація основних засобів, порядок проведення цих процедур.

Відновлення основних фондів на діючих підприємствах здійснюється за рахунок капітальних вкладень – витрат на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів. Слід відмітити, що розрізняють просте і розширене відтворення основних засобів.

Однією з форм відтворення основних фондів є їх ремонт. Вчасність проведення ремонту діючих основних виробничих фондів запобігає передчасному їх зношенню і вибуттю, продовжує термін служби, підвищує експлуатаційні можливості й ефективність використання відремонтованих основних фондів.

Капітальні вкладення підприємств забезпечуються фінансовими ресурсами з різних джерел. Склад джерел фінансування, що спрямовуються на капітальні вкладення, залежить від рівня централізації здійснюваних капітальних вкладень, а також від того, хто є інвестором і яку форму власності він представляє.

При вивченні цієї теми необхідно розглянути показники, що характеризують стан основних засобів та ефективність їх використання:

• рівень забезпечення підприємства основними фондами;
• стан основних виробничих фондів;
• ефективність використання основних виробничих фондів.

До показників, які характеризують рівень забезпечення підприємства основними виробничими фондами, належать: питома вага основних виробничих фондів у майні підприємства; фондоозброєність і фондомісткість.

Стан основних виробничих фондів характеризується такими показниками: коефіцієнтом оновлення; коефіцієнтом вибуття; коефіцієнтом приросту; коефіцієнтом зносу; співвідношенням основних виробничих та невиробничих фондів.

Ефективність використання цих виробничих фондів визначається розрахунком таких показників: фондовіддачі; рівня рентабельності фондів; розміру прибутку на одиницю середньорічної вартості основних фондів.

Опрацювання цього розділу навчальної програми необхідно розпочати з визначення поняття „фінансовий стан підприємства”. Студентам слід звернути увагу на те, що фінансовий стан – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства й однією з найважливіших характеристик його діяльності. Одночасно фінансовий аналіз є часткою загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємопов’язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства мають професійний інтерес для різних категорій спеціалістів: кредиторів, інвесторів, керівництва підприємства. Зміст внутрішнього й зовнішнього аналізу фінансового стану визначається метою, відповідно до якої він проводиться, і залежить від вимог, що висувають до цієї роботи певні категорії споживачів. Вивчаючи такі питання, доречно визначити спільні характеристики та відмінності між внутрішнім і зовнішнім аналізом фінансового стану підприємства.

Традиційно оцінка фінансового стану підприємства здійснюється за даними балансу і звіту про фінансові результати за такими основними напрямами:

• характеристика майнового стану підприємства;
• характеристика джерел формування фінансових ресурсів;
• оцінка фінансової стійкості;
• оцінка ліквідності балансу;
• аналіз і оцінка показників прибутку та рентабельності.

При проведенні аналізу можуть використовуватись різні методичні прийоми: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, трендовий аналіз, аналіз коефіцієнтів, порівняльний аналіз, факторний аналіз.

Загальне уявлення про фінансовий стан підприємства дає аналіз структури вартості його майна. Основними характеристиками майнового стану виступають: валюта балансу, частини необоротних коштів у валюті балансу, частка активної частки основних засобів, коефіцієнт зношення основних засобів. Характеризуючи джерела формування фінансових ресурсів, слід розрахувати коефіцієнт фінансової незалежності підприємства і дослідити його динаміку, а також джерела формування основних фондів та обігових засобів.

Фінансова стійкість – це такий рух грошових