Фіскальна політика в перехідній економіці України

Наголошено, що застосування фіскальної політики у країнах Центральної та Східної Європи, у тому числі й Україні мало свої особливості, а саме:

по-перше, це обмежена дія фіскальної політики з причин майже повної державної монополії на власність;

по-друге, це збільшення на першій стадії ринкової трансформації бюджетного дефіциту;

по-третє, це послаблення бюджетних механізмів та виникнення “постприватизаційного ефекту” (певної мікроекономічної ситуації, яка створює деякі обмеження для проведення фіскальної політики ринкового зразка).

У другому розділі дисертації – «Фіскальна політика в перехідній економіці України» – проаналізовано проблеми проведення та макроекономічні наслідки фіскальної політики в умовах ринкової трансформації економіки України.

Розглянуто полеміку з приводу найефективнішої економічної системи для України і темпів трансформації суспільного ладу, бо саме економічна система є визначальною у виборі урядової стратегії економічної політики, темпів та ступеня її проведення.

ЕС >УЕП ti, (1)

де УЕП – урядова стратегія економічної політики; ЕС – тип економічної системи1; t – темпи проведення економічної політики уряду; i- ступінь проведення економічної політики уряду.

Оскільки у цій дисертаційній роботі досліджено фіскальну політику, то автор припускає, що урядова економічна політика УЕП є фіскальною політикою ФП. Отже, вираз (1) набуде такого вигляду

ЕС > ФП ti, (2)

Відповідно, фіскальна політика складається з певних елементів: податків, видатків та бюджетного дефіциту:

ФП = f (T, E, BD), (3)

де Т – податки; Е – урядові видатки; BD – бюджетний дефіцит.

Підставимо вираз 3 у 2:

ЕС > ФП ti = f (T, E, BD)  (4)

На нашу думку, такий підхід дає змогу формалізовано підійти до можливостей трансформаційних економічних реформ. Стратегія проведення фіскальної політики прямо залежить від вибору економічної системи.

За взірець для України пропонуємо обрати економічну систему узгодженого вільного підприємництва Європейського Союзу, що, як уважаємо, дасть змогу провадити стабільну політику у сфері економіки. Формалізовано переваги від цього вибору можна зобразити так:

ЕСЄС = ЕСУ, (5)

де ЕСЄС – тип економічної системи узгодженого вільного підприємництва Європейського Союзу; ЕСУ – тип економічної системи України.

Отже вираз 4, матиме такий вигляд:

ЕСУ > ФП ti = f * (T, E, BD) ; (6)

що означатиме застосування визначених європейським законодавством фіскальних інструментів f *.

Зазначено, що, незважаючи на технічні недоліки стягнення непрямих податків в Україні, введення ПДВ та акцизів наблизило вітчизняну податкову систему до відповідних умов оподаткування ЄС, де є неформальна уніфікація національного законодавства з питань непрямих податків.

Щодо прямих податків, то загальні ставки податку на прибуток підприємсв та особисті доходи громадян в Україні відповідають кількісному рівню країн членів ЄС, проте з метою пожвавлення економічного середовища в Україні, запропоновано тимчасово знизити ставку податку на прибуток підприємств та провести реформу податку на доходи громадян за такими напрямами:

– підвищити неоподатковуваний мінімум доходів громадян до рівня, вищого від межі малозабезпеченості;

- градаційна схема прибуткового податку повинна складатись не більше, ніж із двох ставок;

- ухвалити основну ставку на доходи громадян у межах від 20 до 30% (розрахунки повинні враховувати здатність громадян платити податок та потреби держави у податкових надходженнях) ;

- максимальна податкова ставка не повинна відрізнятися від загальної більше, ніж на 10% (щоб уникнути маніпуляції із доходами перехідної групи);

- з метою стимулювання інвестицій доцільно запровадити систему зменшення оподаткованого доходу на розмір інвестиційних видатків;

- для стимулювання природного приросту населення (ця потреба для України є досить гострою) запровадити коефіцієнти коригування оподаткованого доходу на сімейний стан та кількість дітей у сім’ї.

З огляду на прискорення світової глобалізації та науково-технічного прогресу ми переконані у потребі розширення низки пільг в оподаткуванні, зокрема, на інвестиційні видатки.

Ще однією пільгою, яка, на нашу думку, повинна бути в економічній системі України, є визначення нижчої ставки податку на прибуток для малого підприємництва.

Ця пільга досить поширена у світовій практиці, зокрема, у більшості європейських країн. Тому у подальшому розвитку податкової системи України її необхідно передбачити; ця пільга, є швидше соціальною, ніж економічною, оскільки в умовах відсутності макроекономічної рівноваги функції держави зводяться до стимулювання економіки та подолання безробіття. Однак треба виважено підійти до визначення механізму надання такої пільги.

Далі проаналізована можливість збільшити надходження коштів до державного бюджету шляхом запровадження нових податків, зокрема податку на нерухомість. Ми не поділяємо думки тих економістів, які пропонують запровадити цей податок в Україні, оскільки уважаємо, що суб’єкти цього податку переважно не платитимуть його. Якщо об’єктом оподаткування визначено винятково завершене будівництво, тоді більшість новозбудованих житлових об’єктів будуть “незавершеними” невизначений термін. Якщо ж до об’єкта оподаткування зачислено незавершене будівництво, то це стане гальмом інвестування. Окрім того, як свідчить світовий досвід, податок на майно може стати причиною фіскальної кризи у роки економічного спаду.

Завершується параграф аналізом процесу ухвалення податкового кодексу України. Затягування з прийняттям такого уніфікованого документа не сприяє чіткому визначенню економічної системи України і, відповідно, звужує можливості застосування фіскальної політики.

У наступному параграфі проаналізовано місце і роль державних видатків у