Фіскальна політика в перехідній економіці України

Підсумок регресійного аналізу для залежної змінної: ВВП_Р

R = 0, 45112179 R2 = 0, 20351087 Скоригований R2 = 0, 06128067

F (5, 28) =1, 4309 p<0, 24398 Станд. похибка оцінки: 12, 045

Змінна Коеф. Я Станд. похибка коеф. Я Коеф. b Станд. Похибка коеф. b t (28) p-level 

Intercpt 39, 39308 3, 704629 10, 63347 0, 000000

Дефіцит/ ВВП -0, 037035 0, 219856 -0, 09366 0, 555974 -0, 16845 0, 867438

Дефіцит/ ВВП _1 0, 344670 0, 214598 0, 80572 0, 501658 1, 60612 0, 119469

Дефіцит/ ВВП _2 0, 167699 0, 224734 0, 40525 0, 543081 0, 74621 0, 461761

Дефіцит/ ВВП _3 0, 052172 0, 211143 0, 12831 0, 519294 0, 24709 0, 806638

Дефіцит/ ВВП _4 -0, 015412 0, 200001 -0, 03939 0, 511146 -0, 07706 0, 939126

 

На підставі аналізу з’ясувано, що вплив дефіциту на ВВП найбільше виявляється через один квартал, проте ступінь кореляції є недостатньо високим. Оскільки дефіцит майже не впливає на економічне зростання, то можна стверджувати, що теорія Дж. Кейнса про стимулювання попиту для перехідної економіки України не справджується.

Результати регресійного аналізу спростували гіпотезу про існування впливу на економічне зростання з боку бюджетного дефіциту. Крім того, підтверджено, що елементи фіскальної політики впливають на реальний ВВП. Проте їхній вплив є неоднозначним: значний негативний вплив податку на доходи громадян та загальний незначний позитивний вплив урядових видатків.

 

 

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми – фіскальна політика в перехідній економіці України, що виявляється у викладенні впливів знарядь фіскальної політики на реальні економічні змінні та використання цих знарядь для досягнення макроекономічної стабільності у вітчизняній економіці.

Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки.

1. На усіх етапах розвитку суспільства держава відігравала першорядну роль у формуванні економічних і соціальних процесів та відносин, хоча методи її впливу на них у різні епохи та у різних країнах суттєво відрізнялись. Потреба фіскального втручання в господарку упродовж століть ґрунтувалась на філософській та теологічній доктринах. Із формуванням підприємницько-товарного укладу в економіці та розвитком економічної науки у XVIII ст. погляди на роль держави у господарському житті неодноразово змінювались. Нині більшість економістів обгрунтовує необхідність державного регулювання економіки на тій підставі, що ринковий механізм не забезпечує повної зайнятості ресурсів та високий рівень ефективності функціонування національної економіки.

2. Фіскальна політика – це цілеспрямоване регулювання державних видатків та податкових надходжень задля забезпечення макроекономічної стабільності й економічного зростання. Стимулювальний ефект фіскальної політики залежить від способу фінансування дефіциту державного бюджету. Фінансування цього дефіциту через продаж державних цінних паперів може підвищити рівноважну процентну ставку і спричинити витіснення частини приватних видатків на інвестиції та чутливі до процента споживчі видатки. Емісія грошей – більш стимулювальний спосіб фінансування дефіциту держави порівняно з отриманням позик через продаж урядом цінних паперів, але вона індукує сильні імпульси до розвитку інфляції попиту. Стримувальний вплив фіскальної політики залежить від способу використання бюджетного надлишку.

3. Фіскальні інструменти слабко впливають на реальні економічні змінні на ранніх етапах ринкової трансформації економіки унаслідок таких двох обставин: по-перше, повної державної монополії на власність в усіх секторах національної економіки. По-друге, зростання дефіциту та послаблення бюджетних механізмів впливу на фізичну економіку. В Україні проведення активістської фіскальної політики стримувалось додатковими несприятливими чинниками, зокрема розвитком гіперінфляції в 1992-1994 рр., безпрецедентним падінням реального ВВП і зростанням фактичного безробіття, зниженням ділової активності фірм та зменшенням споживчих видатків домогосподарств унаслідок різкого зниження їхніх реальних доходів.

4. Формування в Україні податкової системи відбувається вкрай повільно і суперечливо. Експерименти із змінами видів податків підривають її стабільність. Не вирішеним є питання пільг в оподаткуванні особливо щодо іноваційної діяльності та амортизації. Списання бюджетної заборгованості та взаємозалік неплатежів між діловими одиницями призвело до недоотримання значної частини бюджетом доходів та зростання внутрішнього боргу. Постійне відкладання ухвалення Податкового кодексу стримує зростання вітчизняної економіки.

5. Оптимальна система оподаткування у вітчизняній економіці, на нашу думку, має відповідати таким критеріям. По-перше, загальні ставки прямих податків на доходи та прибуток повинні коливатися у межах від 20 до 30%. По-друге, непрямі податки повинні накладатися на обмежене коло товарів і послуг та спрямовуватись на недопущення діяльності монополіста, що їх виробляє та надає. По-третє, застосування пільг у прямому оподаткуванні можливе тільки задля стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності і повинне поширюватись на усіх без винятку економічних суб’єктів. По-четверте, стимулювання через оподаткування інвестиційної діяльності фізичних осіб, незалежно від того, займаються вони підприємництвом чи ні. По-п’яте, податкова система України повинне наближатися до систем оподаткування країн-членів ЄС.

6. У перші роки незалежності уряд проводив стимулювальну фіскальну політику що головно спричинювалась політичними чинниками. Намагання зберегти рівень видатків на тлі катастрофічного падіння ВВП призвело до запаморочливого зростання цін. Додаткове навантаження на видаткову частину бюджету зросло у 1998 р. в зв’язку із азійською та російською фінансовою кризами. Значні бюджетні обмеження в останні два-три роки спричинили глибокі зміни у