Формування густоти безвисадкових насінників цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму

Особистий внесок здобувача. Здобувачем проаналізовано літературу за темою дисертації, виконані польові та лабораторні досліди, узагальнені одержані експериментальні матеріали. Публікації виконано самостійно та у співавторстві. Частка творчого внеску здобувача в опублікованих у співавторстві працях складається з виконання дослідів, узагальнення результатів і в написанні статті. Впровадження розробок у виробництво здійснювалось під безпосереднім керівництвом здобувача.

Апробація результатів дисертації. Матеріали про результати проведених досліджень входили до річних звітів з науково-дослідної роботи ІЦБ УААН (1996, 1997, 1998, 1999 рр.) Основні положення роботи доповідались на конференціях молодих учених (К., 1998, Сімферополь, 1999) на семінарах з безвисадкового насінництва (Автономна Республіка Крим, 1997, 1999 рр.).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в 5 наукових працях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 115 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списка використаних джерел (165 найменувань) та 4 додатків. В основній частині вміщено 33 таблиці і 8 рисунків.

 

 

Подано аналіз результатів досліджень з питань формування густоти безвисадкових насінників у попередні роки. На основі проведеного аналізу встановлено: 1) вихідна густота (восени) вивчалася багатьма дослідниками, але в напрямку її збільшення (до 30-40 рослин на 1 м рядка) ; 2) меншою мірою вивчалася густота після перезимівлі, отримані ж дані досить суперечливі; 3) до цього часу практично не вивчався такий спосіб формування густоти, як сівба на кінцеву (задану) густоту. Усе це і зумовило провести додаткові дослідження (а з деяких питань і вперше) по з’ясуванню оптимальної густоти безвисадкових насінників упродовж онтогенезу в зрошувальних умовах Криму.

Згідно програми науково-дослідних робіт вивчали:

вплив вихідної густоти (в осінній період) на ріст, розвиток, збереженість та продуктивність безвисадкових насінників;

ріст, розвиток та продуктивність безвисадкових насінників залежно від густоти після перезимівлі;

прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників (сівба на кінцеву густоту, механізоване проріджування навесні)

Дослідження проводили в ДСП “Олексіївський” Первомайського району АРК (1994 – 1997), у Кримському опорному пункті Інституту цукрових буряків УААН (КСП “ Побєда” Совєтського району (1997 – 1999) та в лабораторії насінництва і насіннєзнавства ІЦБ УААН (1994 – 1999 рр.).

Обліки та спостереження: густота рослин після появи сходів, перед зимівлею, після перезимівлі, перед збиранням, а також збереженість рослин взимку; ступінь розвитку рослин перед зимівлею – для цього на 40 типових рослинах відібраних на двох несуміжних повтореннях, вираховувалось кількість листків, їх висота, площа асимілюючої поверхні, діаметр голівки коренеплоду, його висота і маса коренеплоду та всієї рослини. Коренеплоди розподілялись на фракції: менше 7, 7 – 10, 11 – 20, 21 – 30, більше 30г; вміст сухих речовин в коренеплодах перед зимівлею; початок та кінець фаз розвитку насінників; висоту рослин в динаміці; типи кущів, середню масу насінників в цілому та надземної частини і коренеплоду зокрема; елементи продуктивності насінників перед збиранням (висота, ширина, кількість стебел, пагонів 1, 2 і 3 – го порядків, ступінь обнасіненості – плодів на 10 см відрізку пагонів) ; врожайність та якість насіння. Облік врожаю проводили шляхом попереднього скошування, а потім – обмолоту насінників з усієї ділянки кожної повторності з подальшим очищенням та зважуванням насіння; посівні якості насіння (енергія, схожість, одноростковість, маса 1000 плодів, їх фракційний склад) визначались згідно державного стандарту. Дослідження проводили згідно загальноприйнятої методики (Б. А. Доспєхов, 1979) та методичними вказівками Інституту цукрових буряків УААН (К. : ВНЩ, 1986). Площа посівної ділянки становила 400 – 500 м2. Повторність чотириразова.

Метеорологічні умови в роки проведення дослідів по основним показникам (кількість опадів, температурний режим та ін.) в основному були типові для даної зони, але відрізнялись між собою по роках та від середньобагаторічних. Так, у зимовий період 1994/1995 і 1995/1996рр. (зона Первомайського району) середньодобова температура найхолоднішого місяця (лютий) становила від – 2, 5 до 4, 30С, абсолютна мінімальна температура повітря на поверхні ґрунту знижувалась у січні до -21 – 22, лютому до -20 – 210С. Проте таке коливання температури було короткочасним (не більше 2 – 3 разів) і при наявності, хоча й незначного снігового покриву (1 – 5 см), критична температура вимерзання (8 – 10 градусів морозу на рівні голівки коренеплоду) не була відмічена. Збереженість безвисадкових насінників в дослідах і в цілому по регіону становила за ці роки 85 – 90%. Метеорологічні умови зимового періоду 1996/1997 року були в основному також типовими для даної зони. Проте, негативними були метеорологічні умови вегетаційного періоду 1997 року. Із – за надмірних опадів (у червні, липні їх випало, більше норми) було перенесено строки збирання, а скошені насінники майже місяць лежали у валках. Все це негативно вплинуло на врожайність та якість насіння.

Досить нетиповими для даного регіону були метеорологічні умови зимового періоду 1997/1998 року. Сильні опади в осінній період зумовили інтенсивний вегетативний ріст безвисадкових насінників, що призвело до недостатнього накопичення сухих речовин