Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування густоти безвисадкових насінників цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

стоянні рослин, ніж при загущеному. Наприклад, у 1995 році при густоті 5-6 рослин на 1 м рядка початок фази розетки відмічено 23 квітня, кінець – 17 травня, тривалість – 25 днів, при 20-24 рослинах відповідно 19 квітня, 10 травня і 23 дні. У 1996 році тривалість фази цвітіння при 5-6 рослинах була на 5 днів довшою порівняно з 20-24 рослинами на 1 м рядка. В цілому тривалість вегетаційного періоду була також дещо довшою (на 2-5 днів) при густоті 5-6 і 10-12 рослин на 1 м рядка в порівнянні з іншими варіантами досліду.

У зв’язку з неоднаковим ростом і розвитком рослин при різній густоті змінюються і деякі морфологічні ознаки безвисадкоих насінників перед збиранням, а саме: тип куща насінника, кількість і довжина квіткових пагонів тощо. Так, коли при 5-6 рослинах на 1 м рядка висота насінників була 151 см, пагонів 1-го порядку – 29 шт., 2-го – 76, 3-го – 24шт., щільність обнасінення – 29 шт., плодів на одному насіннику 4, 2 тис. шт., а насіннєва продуктивність 51 г, то при густоті 20-24 рослини відповідно 162 см, 21, 65 і 10 шт., 27 шт., 3, 7 тис. шт. і 49 г. При густоті 10-12 рослин на 1 м рядка щільність обнасінення була така, ж як при 5-6 рослинах, проте плодів на одному насіннику і насіннєва його продуктивність були дещо меншими і більшими в порівнянні з контрольним варіантом.
В наших дослідах спостерігається пряма залежність між врожайністю насіння з одиниці площі і кількістю рослин, що збереглися до збирання та їх насіннєвою продуктивністю (табл. 2). В середньому за три роки збільшення вихідної густоти насадження з 5-6 до 10-12 рослин на 1 м рядка супроводжувалося підвищенням врожайності насіння відповідно з 8, 2 до 15, 4 ц/га. Подальше збільшення вихідної густоти насадження до 20-24 рослин на 1 м не сприяло збільшенню врожайності насіння. Найменша врожайність насіння (8, 2 ц/га) отримана при вихідній густоті 5-6 рослин на 1 м рядка, що на 5, 1 ц/га менше.
 
Таблиця 2
Врожайність і якість насіння залежно від вихідної густоти (1995-1997 рр.) 
Варіанти досліду Врожай-ність насіння, ц/га Схо-жість, % Маса 1000 плодів, г Плодів, % фракції, мм
>5, 5 4, 5-5, 5 3, 5-4, 5 3, 0-3, 25
Контроль-без формування густоти 13, 3 75 11, 3 2, 1 21, 8 56, 0 20, 1
5-6 рослин на 1 м рядка 8, 2 68 10, 9 3, 0 15, 3 61, 6 20, 1
10-12 рослин на 1 м рядка 15, 4 81 12, 2 1, 4 23, 7 59, 3 15, 6
20-24 рослини на 1 м рядка 15, 5 78 11, 8 0, 8 21, 8 60, 0 17, 4
НІР05 2, 0 4 0, 4
 
Стосовно якості насіння, то можна відмітити, що достовірне зниження енергії проростання, схожості, маси 1000 плодів було при вихідній густоті 5-6 рослин на 1 м рядка в порівнянні з іншими варіантами досліду. В середньому за три роки ця різниця, наприклад, по схожості становила 7%. Найбільш високі показники по якості насіння відмічені при вихідній густоті 10-12 рослин на 1 м рядка. У цьому ж варіанті відмічено і найбільш вирівняний фракційний склад насіння (див. табл. 2.)
Урожайність і якість насіння при безвисадковому способі його вирощування значною мірою визначається також густотою безвисадкових насінників після перезимівлі. Тому з метою теоретичного обґрунтування і відпрацювання прийомів формування оптимальної густоти безвисадкових насінників після перезимівлі, нами вивчався вплив різної густоти (2-3, 5-6, 9-10 і 13-15 рослин на 1 м рядка) на біологічні особливості і продуктивність безвисадкових насінників.
Вивчення різної густоти в динаміці показало, що чим вища вихідна густота після перезимівлі, тим більше випадання рослин в процесі вегетації і розрив між розрахунковою і фактичною густотою перед збиранням. Особливо ця закономірність спостерігається коли порівнювати варіанти з густотою 2-3 і 13-15 рослин на 1 м рядка та на контролі. Так, коли при густоті після формування 48 тис. /га (2-3 рослини) випадання склало 6%, то при 225 тис. /га (13-15 рослин) – 9%, на контролі 18%. При густоті 90 тис. /га (5-6 рослин на 1 м рядка) кількість випавших рослин становила 3%, 162 тис. /га (9-10 рослин) – 8% (табл. 3).
 
Таблиця 3
Динаміка густоти безвисадкових насінників (1997-1999 рр.)
Періоди Контроль- без формування густоти Задана густота, шт. /м
2-3 5-6 9-10 13-15
Після перезимівлі 19, 1/317 18, 8/313 19, 2/321 19, 2/321 19, 3/320
після формування 17, 5/292 2, 9/48 5, 5/91 9, 8/162 13, 5/225
Перед збиранням 14, 4/240 2, 7/45 5, 4/88 9, 1/150 12, 4/206
Примітка: чисельник – рослин на 1 м рядка, знаменник – тис. /га
 
Густота впливає на ріст і розвиток безвисадкових насінників цукрових буряків. Насамперед встановлена чітка закономірність між густотою і висотою рослин, а також їх облистяністю. Так, при вихідній густоті 13-15 рослин на 1 м рядка висота їх перед збиранням
Фото Капча