Формування густоти безвисадкових насінників цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму

 

Таблиця 5

Показники росту і продуктивності безвисадкових насінників при висіві на кінцеву густоту (1994-1997 рр.)

Показники Контроль – звичайна сівба Сівба на кінцеву густоту, тис. /га НІР05

150 100

Перед зимівлею:

- маса коренеплоду, г 16, 3 17, 2 18, 4 2, 0

-висота рослин 27 27 26 2, 3

Густота (тис/. га) в період:

-повні сходи 379 259 144 -

-перед зимівлею 336 259 144 -

-після перезимівлі 280 182 101 12

-перед збиранням 224 172 97 -

Випало рослин упродовж онтогенезу, % 42 34 39 -

Збереженість у зимовий період, % 83 84 76 6

Врожайність насіння, ц/га 14, 6 16, 7 15, 6 2, 1

Схожість, % 80 85 83 4

 

Проведені дослідження показали також, що при сівбі на кінцеву густоту зменшується випадання рослин впродовж онтогенезу в порівнянні з контролем. Це зумовлено, перш за все, дещо кращою їх збереженістю в зимовий період (див. табл. 5), а також більш рівномірним розміщенням рослин в рядку як в осінній, так і в весняно-літній вегетаційні періоди. В середньому за три роки на контролі випало 20% рослин при сівбі на кінцеву густоту 150 і 100 тис. /га відповідно 6 і 16%. Тому густота безвисадкових насінників перед збиранням у цих варіантах була відповідно 172 (дещо вище від заданої 150 тис/га) і 97 тис. /га (практично однаковою із заданою). Отже, можна стверджувати, що при посіві на кінцеву густоту із розрахунку 150 тис/га вихідна густота повинна бути не 300-400 тис/га. а дещо менша. Розрахунки показують, що для одержання заданої густоти перед збиранням із розрахунку 150 тис/га (10, 4 шт/м при ширині міжряддя 70 см), вихідна густота повинна бути в межах 190-210 тис/га (13-15 шт/м при 85% збереженості рослин у зимовий період). А для одержання заданої густоти перед збираннм із розрахунку 100 тис. /га вихідна густота повинна бути в межах 140-150 тис. /га (10-11 шт. /м). Це забезпечується при висіві насіння зі схожістю 85% і нормою 28-32 шт на 1 м рядка. Найбільш вдало це поєднується при заданій кінцевій густоті 150 тис. /га. У середньому за три роки в цьому варіанті отримано найвищу врожайність насіння – 16, 7 ц/га, що на 2, 1 ц/га більше контроля і на 1, 1 ц/га більше від варіанту із заданою густотою 100 тис. /га (див. табл. 5).

Механізоване проріджування навесні. При сприятливих умовах зимового періоду практично всі рослини зберігаються і густота перевищує допустимі норми (300-400 тис. /га). При такій густоті ріст і розвиток насінників проходить нерівномірно, що в кінцевому результаті негативно впливає на врожайність і якість насіння. Тому виникає необхідність проводити їх проріджування навесні. У 1997-1998 рр. у Кримському опорному пункті проводили досліди з механізованого проріджування безвисадкових насінників за схемою 8х10 см (виріз 8 см, букет 10 см). Перед проріджуванням густота рослин становила 19, 1 шт. на 1 м рядка (317 тис. /га). Після проріджування вона зменшилася на 42% і становила 11 шт. /м (155 тис. /га), а перед збиранням насінників густота становила 10, 4 шт. /м (152 тис. /га), на контролі – 14, 4 шт. /м (240 тис. /га). Тобто, і при проріджуванні і на контролі вона була в межах допустимої.

Механізоване проріджування вплинуло також на рівномірність розміщення рослин у рядку, а саме спостерігається вища рівномірність рослин у рядку порівняно з контролем. Так, якщо на контролі були пропуски з інтервалами 0-5 см (63, 2%), 5-10 см (26, 7%), 10-15 см (5, 5%), 15-20 см (4%), більше 20 см (6%), то при механізованому проріджуванні біля 94% пропусків виявилося з інтервалами 5-10 і 10-15 см. Завдяки цьому при механізованому проріджуванні виростають більш прийнятні з точки зору архітектоніки куща насінники: зменшується їх висота, збільшується кількість пагонів першого і другого порядків, плодів на десятисантиметрових відрізках, тобто насінники при цьому більш вирівняні, компактні, їм притаманна висока насіннєва продуктивність. У всі роки проведення дослідів врожайність насіння була вищою при механізованому проріджуванні, ніж на контролі: у 1997 році на 2, 4 ц/га, у 1998 році – на 2, 2 ц/га, у 1999 році – на 2, 5 ц/га.

Аналіз якості насіння показав, що як схожість, так і маса 1000 плодів були вищими також у варіанті з механізованим проріджуванням порівняно з контролем. В середньому за три роки схожість насіння сорту Ялтушківський однонасінний 64 на 5% (при НІР05-4%), маса 1000 плодів – на 0, 5 г були вищими, ніж на контролі (табл. 6).

 

Таблиця 6

Врожайність і якість насіння при механізованому проріджуванні безвисадкових насінників навесні (1997-1999 рр.)

Варіанти досліду Врожайність насіння, ц/га Схожість, % Маса 1000 плодів, г Плодів, % фракції, мм

>5, 5 4, 5-5, 5 3, 5-4, 5 3,