+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
28
Мова:
Українська
у коренеплодах, а тканини були сильно обводненні. При таких умовах рослини не були підготовлені до зимівлі, тому зниження в середині грудня і наступні місяці температури на рівні голівки коренеплодів до критичної і при відсутності снігового покриву призвело до повної її загибелі у Первомайському та Сакському районах АРК. В той же час наявність снігового покриву, а також дещо вища середньодобова температура в Совєтському, східній частині Джанкойського районів сприяло збереженню безвисадкових насінників на 80 – 100%.
Агротехніка безвисадкових насінників загальноприйнята у відповідності з рекомендаціями.
РІСТ, РОЗВИТОК, ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ БЕЗВИСАДКОВИХ НАСІННИКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИХІДНОЇ ГУСТОТИ
Виходячи із завдання, одержати перед зимівлею рослини певної величини і структури, нами вивчався вплив різної вихідної густоти (5-6, 10-12 і 20-25 рослин на 1 м рядка) на ріст і розвиток безвисадкових насінників у онтогенезі, їх збереженість у зимовий період та продуктивність.
Ріст і розвиток безвисадкових насінників у осінній період були неоднаковими залежно від різної вихідної густоти. Її зниження зворотньо корелювало з показниками росту рослин в осінній період. Так, зменшення вихідної густоти з 20 -25 до 5-6 рослин на 1 м рядка сприяло збільшенню кількості листків на одній рослині з 14 до 16 штук, їх маси від 117 до 138 г, асиміляційної поверхні з 1210 до 1405 см2. Маса і діаметр голівки коренеплоду також змінювалися залежно від вихідної густоти. Наприклад, при густоті 5-6 рослин на 1 м рядка маса коренеплоду на 2, 7 г, діаметр голівки на 0, 5 см були більшими, ніж при вихідній густоті 20-24 рослини на 1 м рядка. Найменша маса коренеплоду відмічена на контролі (15, 7г), що зумовлено загущеним розміщенням рослин. Довжина коренеплоду також збільшувалася зі зменшенням вихідної густоти. Якщо при 20-24 рослинах на 1 м рядка вона була в межах 12-15 см, то при 5-6 рослинах – 16-17 см.
Аналіз фракційного складу коренеплодів перед зимівлею показав наступне. Зменшення вихідної густоти сприяло зменшенню кількості коренеплодів масою 7-10 г і збільшенню масою 21-30 і більше 30 г, які більш частіше піддаються впливу низьких температур, тобто вимерзають. В середньому за три роки при густоті 5-6 рослин на 1 м рядка коренеплодів масою 21-30 г було 40%, більше 30 г – 30%, при густоті 20-24 рослини на 1 м рядка відповідно 16 і 7%. Фракційний склад коренеплодів мало змінювався при густоті 10-12 рослин на 1 м рядка порівняно з густотою 20-24 рослини на 1 м рядка: найбільш придатних для перезимівлі коренеплодів масою 7-10 і 11-20 г у першому випадку було 66%, у другому – 68%.
При густоті 5-6 рослин на 1 м рядка останні були більш розвинуті як у порівнянні з варіантами, де густота була 10-12 і особливо 20-24 рослин на 1 м рядка, так і в порівнянні з контролем. Тут відмічена найбільша кількість (70%) коренеплодів крупних фракцій 21-30 і більше 30 г.
При вивченні динаміки густоти встановлено, чим більша вихідна густота, тим більший відсоток випадання рослин впродовж осіннього і весняно-літнього вегетаційних періодів (онтогенезу). Так, при густоті 5-6 рослин на 1 м рядка після формування вона складала 89 тис. /га, перед зимівлею – 87, після перезимівлі 52 і перед збиранням – 50 тис. /га (випадання відповідно склало 6 і 5%), при 20-24 рослинах -348 і 340, 271 і 267 тис. /га, 9 і 6% відповідно (табл. 1). При формуванні густоти із розрахунку 20-24 рослини на 1 м рядка не завжди досягали заданих показників, фактично вона була в межах 19-21 рослин на 1 м рядка. Проте і в цьому випадку густота перед збиранням була дещо підвищеною з точки зору оптимального росту рослин перед зимівлею, що в подальшому (як побачимо) не сприяло значному підвищенню збереженості та продуктивності безвисадкових насінників.
При густоті 10-12 рослин на 1 м рядка, випадання рослин в онтогенезі було меншим і перед збиранням вона становила в середньому за три роки 134 тис. /га, що як побачимо далі не відбилося негативно на насіннєвій продуктивності безвисадкових насінників.
Таблиця 1
Динаміка густоти безвисадкових насінників (тис. /га, 1994-1997 рр.)
Періоди Контроль- без формування густоти Задана густота, шт. /м НІР05
5-6 10-12 20-24 -
Після формування 391 89 182 348 -
Перед зимівлею 342 87 179 340 12-14
Після перезимівлі 268 52 137 271 10-13
Перед збиранням 241 50 134 263 -
Стосовно збереженості безвисадкових насінників у зимовий період, то необхідно відмітити наступне. При зменшенні вихідної густоти насадження з 20-24 рослин на 1 м рядка до 5-6 збереженість зменшилася в середньому за три роки на 25% (НІР05-7), а в порівнянні з контролем – на 23, 1% (рис.). При густоті 10-12 рослин на 1 м рядка вона становила 77%, що практично однаково як при густоті 20-24 рослини на 1 м рядка (80%), так і на контролі (78% при НІР05 -6%).
Різна вихідна густота вплинула також на ріст і розвиток безвисадкових насінників після перезимівлі. У всі роки досліджень початок фаз розвитку, як правило, був пізнішим, а тривалість їх більша при розрідженому