Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

та якісного аналізу даних дослідження, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези.

На захист виносяться:
1. Системна модель формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти, яка включає психолого-педагогічні умови забезпечення якості освіти (з урахуванням потреб і можливостей великого міста, ефективністю навчально-виховного процесу, державно-громадського характеру управління) та організаційно-методичні умови відбору й підготовки освітян до управлінської діяльності.
2. Система та критерії відбору потенційно здатних до управлінської діяльності освітян.
3. Організаційно-методичнічні умови формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти.
Апробація результатів дослідження. Пропозиції, підходи, теоретичні положення за темою дослідження обговорювалися і позитивно оцінені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи” (Херсон, 1997), на засіданнях Міжнародного педагогічного клубу європейських столиць (Київ, 1999; Софія, 2000; Москва, 2001; Анкара, 2002), на семінарах директорів шкіл м. Києва, у процесі проведення “круглого столу” “Якість шкільної освіти” (Київ, 2002). За концепцією автора підготовлена і проведена колегія Головного управління освіти і науки “Соціальний захист учителя” (Київ, 2001), де проаналізована роль директора у забезпеченні професійного зростання та соціального захисту педагогів.
Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладені у 13 публікаціях (загальний обсяг 4, 9 авт. арк.), з них 11 написано без співавторів, у тому числі: 1 монографія, 4 статті у провідних наукових фахових виданнях, 5 статей у збірниках наукових праць та журналах, 3 статті у збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 201 сторінка, основний зміст дисертації викладено на 168 сторінках. Список використаної літератури включає 312 найменувань, з них 5 – іноземною мовою. Робота містить 3 додатки на 5 сторінках, 10 таблиць на 12 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках, 1 діаграма на 1 сторінці.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
 
У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, особистий внесок автора; викладено методи й етапи експериментальної роботи; сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про впровадження та апробацію результатів дослідження.
У першому розділі – “Проблема професійної підготовки директора школи до управління якістю освіти” – проаналізовано вітчизняну та зарубіжну педагогічну і психологічну літературу щодо професійної підготовки майбутнього директора школи до управлінської діяльності в контексті забезпечення якості шкільної освіти; критерії відбору освітян на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу; розкрито теоретичний зміст понять “якість освіти” та “управління якістю освіти”.
На основі аналізу літературних джерел визначено, що філософська категорія “якість” має глибоке історичне походження. Диференційоване давньогрецькими філософами за ознаками “погане-гарне” (Аристотель та ін.), вона пройшла тривалий еволюційний шлях (Г. Галілей, Дж. Локк, Г. Берклі, К. Юм, І. Кант, Ф. Гегель та ін.) і стало помітним явищем у науці другої половини ХХ століття (О. Я. Савченко, О. І. Севрук, О. І. Субетто, І. А. Івлієва, В. П. Панасюк, Є. К. Чернишова та ін). Попри відсутність однозначного трактування поняття “якість”, представники сучасних наукових шкіл мають спільні погляди на структуру, форми, функції якості, і теоретичний аналіз здійснюють на трьох рівнях узагальнення: гносеологічному (категоріальному), науково-теоретичному (де віддзеркалюється специфіка науки) та емпіричному (що розкриває мисленнєві процеси в реальній практиці). Такі філософські уявлення щодо категорії “якість” дають підстави розглядати її як системно-соціальний феномен, сукупність властивостей якого спрямована на забезпечення вимог і потреб споживача у теперішньому та майбутньому часі.
“Революційний рух якості” (О. І. Субетто) другої половини ХХ століття значно активізував педагогічну теорію і практику, які водночас стояли перед необхідністю змін під впливом підвищеного соціального попиту на шкільну освіту. Вивченню питання якості освіти як сучасної філософської проблеми присвячені роботи І. А. Зязюна; в загальній педагогіці ці проблеми знайшли відображення у працях Ю. К. Бабанського, В. І. Загвязинського, М. М. Скаткіна; у контексті початкової освіти та підготовки вчителів їх досліджує О. Я. Савченко; на засадах формування навчально-виховного середовища – М. М. Поташник; як тотожне поняття “якість знань” вивчають проблему якості освіти І. Я. Лернер, Т. І. Шамова, Т. М. Давиденко, А. М. Моісеєв, В. П. Беспалько; як основу управлінської діяльності – аналізують Ю. А. Конаржевський, В. І. Маслов, В. П. Панасюк.
У педагогічній теорії та практиці існують різні підходи до трактування поняття “якість освіти” та визначення його сутності. Як показало вивчення, положення, обгрунтовані вітчизняними та зарубіжними вченими, можна розділити на ті, в яких розглядається поняття “якість освіти” на основі його аналізу як процесу і як результату. З позицій процесу, “якість освіти” розглядається як такий стан, що задовольняє потреби людини, а також відповідає інтересам суспільства і держави. “Якість освіти” як результат діяльності навчального закладу вказує на відповідність рівня підготовки учнів вимогам діючих освітніх програм. Згідно з такою логікою, даний феномен охоплює всі напрями діяльності школи: результати навчально-виховної діяльності учнів, рівень професійної підготовки педагогічного колективу, здатність адміністрації школи забезпечувати відповідні умови для функціонування й розвитку навчального закладу.
Під час аналізу педагогічних досліджень було виявлено, що якість освіти повною мірою залежить від визначення цілей та прогнозування очікуваних
Фото Капча