Формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

століття під впливом загальносвітових тенденцій соціально-економічного та науково-технологічного характеру. Існування різних підходів до визначення поняття “якість освіти”, розкриття його сутності дали можливість розглядати даний соціально-педагогічний феномен як процес і як результат. Якість шкільної освіти невід’ємно пов’язана з поняттям “розвиток”, оскільки обидва зумовлені законами діалектики. На основі здійсненого аналізу “якість освіти” розглядається як динамічне та інтегративне утворення, сукупні властивості якого здатні задовольняти споживачів, їх постійно зростаючі вимоги і потреби. Структурними компонентами “якості освіти” визначено: задоволеність суб’єктів освіти результатами навчально-виховного процесу, якість освітніх програм, високий рівень кваліфікації науково-педагогічних кадрів, включеність навчального закладу до інноваційної діяльності, сучасні матеріально-технічні ресурси, утвердження державно-громадського характеру управління. Управління якістю освіти спирається на процесуальний та результативний аспекти. Процесуальний аспект відображає діяльність директора школи щодо створення умов, спрямованих на забезпечення якості навчально-виховного процесу. Результативний аспект відображає досягнення очікуваних результатів, що виявляються в якості отриманих знань, умінь, навичок учнів, рівня їх вихованості, позитивній динаміці їхнього особистісного розвитку.

2. Визначено і теоретично обгрунтовано, що професійна готовність директора школи до управління якістю освіти є інтегративною здатністю керівника навчального закладу, залежить від спеціального відбору, формується у процесі організованої професійної підготовки і зумовлюється рівнем розвитку професійних та особистісних якостей. Професійна готовність директора до управлінської діяльності визначається як внутрішній стан особистості, що спонукає її до свідомого інтелектуального розвитку, активної соціалізації, професійної самоактуалізації та самовдосконалення. У структурі професійної готовності директора школи до управління якістю освіти виділяються ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, особистісно-вольовий та рефлексивно-операційний компоненти. Аналіз критеріїв професійної готовності директора школи до управління якістю освіти довів необхідність урахування лідерського потенціалу особистості, орієнтації на партнерську діяльність, використання прогностичних методів роботи та ін.

3. Вивчення досвіду управління в економічно розвинених країнах (США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Японія та ін.) довело, що практика залучення оцінювальних центрів є доцільною формою відбору майбутніх керівників виробничої сфери. Це дало можливість трансформувати окремі підходи роботи центрів (організація відбіркової комісії, залучення громадськості, діагностування) у педагогічну систему й теоретично обгрунтувати модель формування професійної готовності майбутнього директора до управлінської діяльності.

4. Системна модель формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти складається з психолого-педагогічних умов забезпечення якості шкільної освіти та організаційно-методичних умов відбору й підготовки освітян до управлінської діяльності. До психолого-педагогічних умов забезпечення якості освіти віднесено: специфічні ознаки системи шкільної освіти великого міста (наявність високих вимог соціуму до якісної освіти; великі можливості у мешканців міста вибору освітніх потреб; різнотипність навчальних закладів: коледжі, гімназії, ліцеї, школи, спеціалізовані школи, дитячі садки, школи-дитячі садки) ; можливості добору кадрового потенціалу з різних вищих навчальних закладів; широкі можливості підвищення кваліфікації працівників освіти; створення інформаційного простору. Виявлені психолого-педагогічні умови забезпечення якості шкільної освіти містять, зокрема, організацію навчально-виховного процесу, ефективність навчання та виховання у школі, управління соціально-педагогічними процесами.

5. Розроблена і впроваджена система відбору передбачає кілька етапів: оприлюднення інформації про конкурс; аналіз пакету документів учасників конкурсу; вивчення професійних здібностей та особистісних якостей конкурсантів; проведення співбесіди освітян із членами відбіркової комісії; обговорення та прийняття рішення про зарахування конкурсантів до “Школи резерву”. До основних критеріїв віднесено: вік (до 40 років), наявність вищої педагогічної освіти, педагогічного стажу (не менше 5 років), рекомендаційних листів, володіння однією з іноземних мов, логіки викладення автобіографічних даних, розробки проекту сучасної школи.

6. Експериментально доведено, що доцільними організаційно-методичними умовами формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти є: аналітико-процесуальний та професійно-цільовий етапи підготовки; обсяг теоретичних знань і практичних умінь майбутнього керівника середнього загальноосвітнього навчального закладу; впровадження педагогічних та інформаційних технологій, активних методів навчання. Аналітико-процесуальний етап передбачає відбір потенційно здатних до управлінської діяльності освітян на основі визначених критеріїв відбору та результатів психолого-педагогічного діагностування. Суб’єктами експертної оцінки є відбіркова комісія, до якісного складу якої залучаються фахівці з галузі педагогіки, психології та управління. Професійно-цільовий етап відбувається за експериментальною програмою “Школа резерву” як основною організаційною формою професійної підготовки майбутнього директора до управлінської діяльності.

7. Результати педагогічного експерименту, що узагальнені у 10 таблицях, 3 рисунках, 1 діаграмі, довели: впровадження системної моделі забезпечує динаміку сформованості відповідних якостей у майбутніх керівників шкіл: у 25% освітян відбувся перехід на наступний рівень за ціннісно-мотиваційним компонентом, у 29% – за інформаційно-когнітивним, у 9% – за особистісно-вольовим, у 28% – за рефлексивно-операційним компонентом. Проведене дослідження показало, що 100% освітян перейшли із середнього рівня професійної готовності до високого та достатнього. Слухачі “Школи резерву” визнали ефективними такі напрями роботи: стажування в загальноосвітніх закладах міста, районних управліннях освіти, залучення до фронтальних перевірок діяльності навчальних закладів міського рівня; розширення теоретичних знань з управління освітою; робота в інноваційному режимі; вивчення й аналіз досвіду роботи зарубіжних шкіл; використання активних форм і методів навчання; проведення семінарів з питань застосування інформаційних технологій в управлінні та діловодстві.

8. Розроблено і впроваджено комплекс науково-методичних матеріалів, спрямованих на підвищення якості шкільної освіти для директорів, заступників директорів, вчителів, класних керівників (кураторів) середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Автор ініціював проект по створенню навчальних підручників для учнів київських шкіл.

Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що гіпотеза і вихідна методологія є правильними, визначені завдання реалізовано, мету досягнуто. Сукупність одержаних наукових результатів має важливе значення для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх директорів