Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ін.

У розділі доведено, що формування професійної готовності майбутнього директора навчального закладу до управління якістю освіти забезпечується системою відбору здатних до управлінської діяльності освітян та їх подальшою спеціалізованою підготовкою. Аналіз міжнародної системи управління довів, що у таких країнах, як США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Японія та ін. поширена практика залучення центрів оцінювання до відбору майбутніх керівників виробничої сфери. Відбір керівників передбачає процесуальний та змістовий підходи. Процесуальний підхід ставить за мету організацію конкурсного відбору із залученням до відбіркової комісії представників виробництва та громадськості. В основу змістового підходу у відборі та підготовці майбутніх керівників покладено положення щодо розробки змісту підготовки з урахуванням рівня управління, існуючий ефективний досвід діяльності діючих директорів, можливість розвитку морально-етичних якостей та лідерського потенціалу, наукові досягнення галузі.
Формування професійної готовності майбутнього директора до управлінської діяльності досягається у процесі навчання за такими напрямами: загальні основи управління соціальними системами; теорія і практика управління в галузі освіти; управління педагогічними процесами; управління фінансово-економічними потоками; управління інноваційними процесами; управління інформаційними ресурсами; управління розвитком навчального закладу. Ефективність реалізації навчальної програми підвищується на основі впровадження активних форм і методів навчання: семінарів, “круглих столів”, розробки і захисту проектів, “кейс-методу”. Результати педагогічних досліджень підтверджують можливості екстраполяції існуючого досвіду відбору та підготовки керівників у виробничій сфері до системи відбору та підготовки майбутнього директора навчального закладу.
У другому розділі – “Організаційно-методичні умови формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти” – розроблено і теоретично обгрунтовано системну модель формування професійної готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до управління якістю освіти; систему відбору потенційно здатних до управлінської діяльності освітян; зміст і організаційні форми, методи формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти в нових умовах; проаналізовано результати педагогічного експерименту.
Системна модель формування професійної готовності директора школи до управління якістю освіти включає психолого-педагогічні умови забезпечення якості шкільної освіти та організаційно-методичні умови відбору і підготовки освітян до управлінської діяльності. До психолого-педагогічних умов забезпечення якості освіти віднесено: специфічні ознаки системи шкільної освіти великого міста (вимоги соціуму до якісної освіти; можливості вибору освітніх потреб мешканцями великого міста; різнотипність навчальних закладів: коледжі, гімназії, ліцеїї, школи, спеціалізовані школи, дитячі садки, школи-дитячі садки; можливості добору кадрового потенціалу з різних вищих навчальних закладів; можливості щодо підвищення кваліфікації працівників освіти; створення інформаційного простору). Психолого-педагогічні умови забезпечення якості шкільної освіти реалізуються такими шляхами: організація навчально-виховного процесу (гуманізація навчального середовища; реалізація навчального плану понад державний компонент із збереженням норм фізичного і психічного навантаження учнів; забезпечення учнів та їх батьків комплексом навчальних дисциплін та виховних заходів з метою розвитку індивідуальних нахилів та природних потреб дитини; створення умов для збереження фізичного та психічного здоров’я кожного учня; високий рівень творчих домагань та моральної рефлексії суб’єктів навчально-виховного процесу; організація системи соціально-психологічної допомоги і підтримки, доцільна організація режиму роботи навчального закладу; відкритість школи до освітніх новацій) ; ефективність навчання та виховання у школі (досягнення високого рівня екзаменаційних (атестаційних) результатів; питома вага (по відношенню до середньої в районі, місті) участі школярів у районних (міських, всеукраїнських) олімпіадах, конкурсах МАН; реалізація вмінь випускників творчо застосовувати набуті знання, користуватися сучасними технологіями (найпоширенішими комп’ютерними програмами) ; готовність до роботи в колективі і здатність свідомо приймати важливі життєві рішення; виявлення інтересу навчального закладу до подальшої долі випускників та останніх – до проблем навчального закладу) ; управління соціально-педагогічними процесами (створення інноваційного середовища у навчальному закладі; висока оцінка професійної компетентності директора школи; наявність програми розвитку навчального закладу, умов для розвитку професійного зростання педагогічного колективу та розширення інформаційного простору (шляхом доступу до міжнародної мережі Інтернет, фахових періодичних видань, педагогічної, психологічної та іншої літератури) ; можливості всіх суб’єктів освітнього процесу визначати і реалізовувати власні професійні пріоритети; наявність вимог до професійної компетентності вчителів та шкільної адміністрації; застосування системи мотивації до успіхів учнів та вчителів; використання діагностики як методу оцінювання процесів розвитку навчального закладу; використання інформаційних засобів з метою оприлюднення результатів шкільного життя; високий естетичний рівень шкільного середовища; достатній сучасний рівень матеріально-технічного оснащення навчального закладу; забезпечення демократизму в школі шляхом розвитку самоврядних структур, діяльності громадського самоврядування у вирішенні завдань шкільного життя, налагодження співпраці з батьками та громадськістю, ефективного відкритого використання шкільного бюджету).
Обгрунтовано критерії професійної готовності майбутнього директора і здійснено їх класифікацію за компонентами: ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, особистісно-вольовий, рефлексивно-операційний. Ціннісно-мотиваційний відображає ті якості, що характеризують особистість керівника, зокрема, його ставлення до дітей та підлеглих; авторитетність та високий рівень впливу на оточуючих; наявність мотивації до управління та прагнення постійного удосконалення; широкі інтереси та здібності орієнтуватися у галузі політики, економіки, науки, культури, мистецтва; високі духовні цінності; здатність до самореалізації власних можливостей; погляд на школу як на відкриту систему; інформаційно-когнітивний відображає знання у галузі вітчизняної та зарубіжної педагогіки, зокрема – теорії управління, вміння здобувати і користуватися інформаційними потоками, володіння іноземною мовою, вміння точно, грамотно і лаконічно викладати власні думки (письмово та усно), критично мислити і прагнути до нового; особистісно-вольовий визначає вимоги до власних якостей майбутнього керівника, а саме: вияви високого рівня загальної культури по відношенню до оточуючих; комунікативні уміння, здатність мислити широко і нестандартно, бути наполегливим, оптимістичним, проявляти співчуття та об’єктивність; висока вимогливість до себе; розвинене почуття
Фото Капча