Фотометрія та поляриметрія затемнюваних систем, що містять субгіганти

За фотографічними спостереженнями, що засновані на оригінальних вимірах, зроблених по одеській колекції знімків неба, для всіх зазначених зірок (CD And, DG Per, ZZ Cnc, RX Arі, BW Cas, AT Mon і ІY Aur) отримані уточнені фотометричні елементи. Для деяких з них уточнені або вперше отримані більш тонкі параметри, такі як ширина головного мінімуму. Проведено пошуки зміни періоду, і такий зміни виявлено у затемнюваної системи ZZ Cnc.

Аналіз п’ятикольорових поляризаційних спостережень ряду затемнюваних подвійних систем (RY Per, VW Cyg, V393 Cyg) дозволив одержати унікальну інформацію про газові структури в цих системах. Для них, у більшості випадків, вдалося розділити власну та міжзоряну поляризацію, що саме по собі є цікавою задачею. Для деяких з них (VW Cyg, V393 Cyg) дана інформація отримана вперше.

Проведене моделювання показало гарну згоду між даними, отриманими за результатами поляриметричних та фотометричних спостережень. Це свідчить на користь необхідності застосування поляриметріі при всебічному вивченні затемнюваних подвійних зірок.

Автор хотів би ще раз підкреслити важливість поляриметріі при дослідженні взаємодіючих подвійних. Представлені в дисертації результати виразно демонструють той факт, що поляриметричні спостереження взаємодіючих подвійних дійсно здатні дати ключову інформацію про їхні властивості і можуть бути використані для діагностики еволюційної стадії затемнюваних подвійних систем. При цьому необхідно підкреслити, що у випадку поляриметрії аналіз газових структур у подвійних системах є об'єктивним та модельно незалежним, тому що при цьому не потрібно робити ніяких припущень про властивості компонентів подвійної системи.

Нижче наведені основні результати дисертації.

1. Зміни параметрів лінійної поляризації RY Per під час затемнення, викликані збільшенням частки розсіяного газовою оболонкою світла, дозволили виділити міжзоряну та власну складові спостережуваної поляризації. Ступінь власної поляризації системи поза затемненням досягає максимуму (0. 23%) у смузі B і швидко зменшується з ростом довжини хвилі. Така спектральна залежність величини поляризації подібна до тієї, що спостерігається у Ве-зірок з оптично товстими оболонками. і свідчить про наявність у системі оптично товстого шару.

2. Сумарна маса оптично тонкого шару в системі RY Per (нижня межа) складає близько 210-10 M, а повна маса оболонки повинна бути в кілька разів більше.

3. Були отримані надійні фотоелектричні криві блиску VW Cyg у п'ятьох смугах, які показали, що амплітуда змінності максимальна в смузі U та зменшується при просуванні в довгохвильову область. Показано, що в головному мінімумі продовжується послаблення блиску (у короткохвильовій області) і після другого контакту.

4. Аналіз поляриметрії VW Cyg дозволив зробити висновок, що значення поляризації на фазах, що відповідають головному мінімуму, та поза затемненням розрізняються. Зміни поляризації на фазах головного мінімуму обумовлені ефектом контрасту – зростання внеску розсіяного на оптично тонкому шару газу поляризованого випромінювання. Вдалося розділити власну (Р=0. 30±0. 02%) та міжзоряну компоненти поляризації.

5. Було проведене рішення UBVRІ-кривих блиску VW Cyg, яке показало, що затемнювана подвійна система VW Cyg належить до класу напіврозділених систем, а субгігант, що входить до цієї пари, заповнює свою порожнину Роша. Віднесення цієї системи до типу розділених систем іншими авторами можна вважати помилковим.

6. Для системи V393 Cyg у результаті аналізу поляриметричних спостережень було показано, що в даній системі практично відсутній оптично тонкий шар.

7. По фотографічних вимірах для систем CD And, DG Per, ZZ Cnc, RX Arі, BW Cas, AT Mon та ІY Aur отримані уточнені фотометричні елементи. Для деяких з них уточнені або вперше отримані більш тонкі параметри, такі як ширина головного мінімуму.

 

 

1. Antonіuk K. A. «Photographіc study of eclіpsіng bіnarіes ІY Aur, RX Arі, DG Per, ZZ Cnc». // Odessa Astronomіcal Publіcatіons. – 1997. – V. 10. – P. 18-19.

2. Antonyuk K. A. «Results of photographіc observatіons of three eclіpsіng stars CD And, AT Mon and BW Cas». // Odessa Astronomіcal Publіcatіons. – 2003. – V. 16. – P. 11-13.

3. Антонюк К. А. «UBVRI-поляриметрия затменной двойной системы V393 Cyg”. // Кинематика и физика небесных тел. – 2004. – Т. 20. – № 1. – С. 53-58.

4. Шаховской Н. М., Антонюк К. А. «UBVRI фотометрия и поляриметрия затменной двойной системы RY Per”. // Астрофизика. – Т. 47. – № 2. – С. 171-182.

5. Антонюк К. А., Антохина Э. А. «Моделирование затменной двойной системы VW Лебедя”. // Астрофизика. – Т. 47. – № 4. – С. 322-34.

6. Antonyuk K. A. «VW Cygnі: new polarіmetrіc and photometrіc observatіons». // Journal of Quantіtatіve Spectroscopy & Radіatіve Transfer. – 2004. -V. 88. – P. 3-7.

 

 

1. Антохина Э. А. Метод Вилсона-Девиннея (синтез теоретической кривой блеска ТДС в модели Роша) // Астрономический журнал. – 1988. – Т. 65. – С. 1164-1177.

2. Антохина Э. А. Синтез теоретических кривых лучевых скоростей и кривых блеска для тесных двойных систем с эксцентричными орбитами // Астрономический журнал.