Фотосинтез і розподіл асимілятів при зміні донорно-акцепторних відносин у рослин з недетермінованим типом росту

6. Листки, що ростуть, конкурують за асиміляти з коренеплодом протягом всієї вегетації. Часткова редукція асиміляційної поверхні (до 25%) практично не позначається на продуктивності цукрового буряка, що свідчить про наявність у фотосинтетичного апарату цієї культури потенційного запасу продуктивності.

7. Видалення у рослини цукрового буряка в середині вегетації апекса, як конкурентного коренеплоду акцептора асимілятів, оптимізує продукційний процес цієї культури, та подовжує термін життя листків 1-2 десятків. Однак при цьому відбувається порушення фітогормонального статусу рослини, що заважає реалізації потенціалу її продуктивності.

8. Поєднання декапітації рослин з обробкою препаратом ауксинової дії (полістимуліном А-6) суттєво підвищує масу та цукристість коренеплодів порівняно до інтактних рослин завдяки корекції фітогормонального балансу та оптимізації перерозподілу асимілятів між листковою розеткою і коренеплодом через скорочення надлишкової кількості листків і втрат асимільованого вуглецю з відмерлими листками.

9. Інтенсивність фотосинтезу листків цукрового буряка може значно (в 1, 5 раза) підвищуватись при посиленні попиту на асиміляти з боку коренеплоду, але інтенсифікація відбувається лише у листків, що формуються за відсутності на рослині листків-донорів, які закінчили ріст. При частковому скороченні асиміляційної поверхні або видаленні апекса інтенсифікації фотосинтезу не відбувається внаслідок послаблення попиту на асиміляти через їх постачання листками-донорами.

10. Зниження атрагувальної здатності коренеплоду шляхом його часткової редукції призводить до поступового гальмування фотосинтезу листків через накопичення надлишку асимілятів. Затінення рослин з редукованим коренеплодом усуває накопичення асимілятів у листках та гальмування фотосинтезу.

11. При зменшенні попиту на асиміляти з боку головних акцепторів у цукрового буряка – апекса та коренеплоду, у вуглекислотному газообміні листків підвищується частка фотодихання, що відіграє захисну роль у регуляції активності фотосинтетичного апарату за умов перевантаження листка асимілятами.

12. У рослин квасолі видалення квіток супроводжується тимчасовим гальмуванням інтенсивності фотосинтезу, підвищенням опору дифузії СО2 мезофілу, збільшенням вмісту в листках АБК та зменшенням ІОК і зеатину. Накопичення надлишку асимілятів при цьому не спостерігається, що свідчить про наявність регуляторного сигналу фітогормональної природи, спрямованого від квіток до листків для підтримання високої активності фотосинтетичного апарату та створення попереднього запасу пластичних речовин ще до появи головних акцепторів – бобів.

13. Проміжним акцептором асимілятів до початку наливу бобів у квасолі є стебло. При видаленні генеративних органів відбувається посилення депонувальної функції стебла із перетворенням його на альтернативний акцептор, що стабілізує роботу фотосинтетичного апарату.

14. Обробка рослин буряка у фазу 15-16 листків 0, 05% -м розчином культару (діюча речовина – паклобутразол) сприяє підвищенню маси коренеплодів на 15-17% та їх цукристості на 0, 3-0, 5% (абс.) за рахунок зменшення частки черешків у листковій розетці та оптимізації перерозподілу асимілятів у бік коренеплоду.

 

 

1. Кірізій Д. А. Регуляція фотосинтезу і розподіл асимілятів у донорно-акцепторній системі рослин // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. – Том 1. – Глава 3. 4. – Київ, 2001. – С. 93-96.

2. Митрофанов Б. А., Киризий Д. А., Гойса Н. И. Углекислотный газообмен черешков сахарной свеклы // Физиология и биохимия культ. растений. – 1989. – 20, № 6. – С. 527-531.

3. Киризий Д. А., Гуляев Б. И. Фотосинтез листьев, содержание хлорофилла и рост сахарной свеклы при затенении // Физиолого-биохимические основы продуктивности сахарной свеклы. – Киев: ВНИС, 1989. – С. 47-55.

4. Киризий Д. А. Фотосинтез и продуктивность сахарной свеклы при затенении // Продукционный процесс, его моделирование и полевой контроль. – Саратов, 1990. – С. 78-81.

5. Киризий Д. А. Интенсивность фотосинтеза листьев сахарной свеклы при затенении // Регуляторные механизмы в физиологии растений и генетике. – Киев: Наук. думка, 1992. – С. 20-22.

6. Киризий Д. А., Гуляев Б. И. Продуктивность сахарной свеклы при ограниченном приходе фотосинтетически активной радиации // Фотосинтез и продукционный процесс сельскохозяйственных культур. – Киев, 1991. – С. 21-27.

7. Киризий Д. А., Гуляев Б. И. Продуктивность сахарной свеклы при различных условиях освещения // Физиология и биохимия культ. растений. – 1993. – 25, № 2. – С. 187-192.

8. Киризий Д. А., Гуляев Б. И. Влияние редукции ассимиляционной поверхности на продуктивность сахарной свеклы // Физиология и биохимия культ. растений. – 1993. – 25, № 4. – С. 323-328.

9. Киризий Д. А., Гуляев Б. И. Оценка потенциальных возможностей фотосинтетического аппарата сахарной свеклы путем искусственной дефолиации // Физиология и биохимия культ. растений. – 1994. – 26, № 4. – С. 368-374.

10. Киризий Д. А., Гуляев Б. И. Продуктивность сахарной свеклы в зависимости от условий освещения в течение вегетации // Сельскохозяйственная биология. Сер. Биология растений. – 1994. – № 5. – С. 73-77.

11. Киризий Д. А., Гуляев Б. И. Влияние удаления апекса на ассимиляционную деятельность сахарной свеклы // Доклады Национальной академии наук Украины. -1995. – № 3. – С. 106-108.

12. Киризий Д. А., Гуляев Б. И. Ассимиляция СО2 и продуктивность растений сахарной свеклы при удалении апекса // Физиология и