Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Функціональна динаміка осмосенситивной нейронной системи преоптичного/переднього гіпоталамуса

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
50
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
 
ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ім. акад. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
 
Кузнєцов Ігор Ернестович
 
УДК 616. 825. 4: 612. 46
 
Функціональна динаміка осмосенситивной нейронной системи преоптичного/переднього гіпоталамуса
 
03. 00. 13 – фізіологія людини і тварин
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук
 
Київ -2002
 
Дисертація є рукописом.
Робота виконана на кафедрі фізіології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (Міністерство Охорони здоров’я України). 
Науковий консультант: – академік АМН України,  доктор медичних наук, професор Казаков Валерій Миколайович, завідувач кафедрою фізіології, ректор Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.
Офіційні опоненти: – доктор біологічних наук, професор Макарчук Микола Юхимович,  завідувач кафедрою фізіології людини та тварин Київського Національного університету ім. Т. Шевченко – доктор медичних наук, професор Колесник Юрій Михайлович, завідувач кафедрою патологічної фізіології Запорізького державного медичного університету – доктор біологічних наук, професор Косенко Анатолій Федорович, професор кафедри фізичного виховання Київського Національного університету ім. Т. Шевченко.
Провідна установа: Київський Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця
 
Вступ. Пластичність – фундаментальна властивість нервових систем хребцевих і деяких безхребетних, яка пов’язана із модифікацією нейронних мереж дорослих тварин під впливом сигналів, що оброблюються у цих мережах [Hebb, 1949; Malenka a. Nicoll, 1993; Воронін, 2000]. Вивчення феномену пластичності in vivo традиційно пов’язане з вищими функціями мозку (утворення умовних рефлексів, пам’ять, навчання і т. д.) [Ng et al., 1996; Turrigiano, 1999; Кришталь та ін., 2000]. На сьогодні аналіз змін синаптичної ефективності, як правило, проводиться in vitro (тобто фактично на модельних системах) із використанням синхронної стимуляції якогось компактного нервового шляху і реєстрації постсинаптичних феноменів у нейронах досліджуваної мережі. Подібний підхід має певну перевагу з огляду на можливість прямого аналізу результатів контрольованих впливів (фармакологічних або інших) у компонентах мережі (у тому числі на мембранному і на молекулярному рівнях). Однак, штучно обмежений характер об’єкта досліджень і втрата більшості аферентних проекцій в процесі підготовки подібних препаратів істотно лімітують використання результатів експериментів in vitro для пояснення механізмів системної діяльності мозку.
При дослідженні синаптичної пластичності як in vivo, так і in vitro зміни властивостей нейронних мереж, як правило, викликалися застосуванням дискретних високоінтенсивних (в амплітудному, частотному і/або часовому аспектах) стимулів. Останнім часом, однак, з’ясувалося, що і тривалі зміни тих або інших параметрів гомеостазу (тобто низькоінтенсивні недискретні впливи, наприклад, зрушення водно-сольового балансу), здатні істотно модифікувати властивості відповідних нейронних мереж, залучених до регуляції цих параметрів [Hatton, 1997; Poulain et al., 1997]. Це явище, яке вперше було досліджене в гіпоталамусі, одержало назву функціонально обумовленої пластичності, або функціональної динаміки (ФД) [Theodosis et al., 1998; Hussy et al., 2000].
Введення даного терміну виявилося деякою мірою парадоксальним у двох відношеннях. Насамперед, даний феномен був виявлений у структурі, яка представляє собою вищий центр гомеостатичної вегетативної (у широкому розумінні цього терміна) регуляції. Підкірковим структурам взагалі, і гіпоталамусу зокрема при дослідженні пластичності раніше не приділялося значної уваги, можливо з тієї причини, що регуляція вісцеральної сфери a priori сприймалася як сукупність автоматичних (відносно ригідних) процесів. Крім того, основний виявлений експериментальний факт – зміна характеру нейроно-гліальних взаємовідносин – стосувався структурних перебудов [Laming et al., 2000; Garcia-Segura, 1996], а висновок про функціональні зміни синаптичної передачі в нейронних мережах гіпоталамуса робився лише посередньо [Hatton, 1997].
Таким чином, найважливішою передумовою для проведення нашої роботи з’явилася відсутність системних нейрофізіологічних досліджень ФД нейронних мереж, що контролюють гомеостатичні процеси.
Актуальність теми. Робота присвячена виявленню закономірностей структурних і функціональних перебудов нейронної мережі преоптичного/переднього гіпоталамуса (ПО/ПГ), причетної до підтримки водно-електролітного балансу які виникають при фізіологічних зрушеннях Na+/осмотичного гомеостазу. Характерною рисою дослідження є системний підхід – аналіз функціональної динаміки (ФД) досліджуваної нейронної мережі в цілому на основі оцінки електрофізіологічних і морфологічних властивостей досить репрезентативних популяцій осмосенситивних нейронів ПО/ПГ. Вибір даної нейронної мережі пов’язаний з тією обставиною, що осмосенситивні нейрони ПО/ПГ є найменш вивченою частиною розподіленої церебральної системи, яка контролює водно-електролітний баланс. До останнього часу в центрі уваги знаходилися лише сенсорні та еферентні/ефекторні ланки цієї системи: хемосенситивні нейрони циркумвентрикулярних органів антеровентральної стінки III-го мозкового шлуночка і нейросекреторні нейрони супраоптичного (СОЯ) і паравентрикулярного (ПВЯ) ядер гіпоталамуса [Rowland, 1998]. Нейрофізіологічним же властивостям інтегративної інтернейронної ланки центральної системи осморегуляції, істотною частиною якої (як буде показано нижче) є нейрони ПО/ПГ, до цього часу не приділялося належної уваги.
Руйнування перивентрикулярної зони ПО/ПГ викликає адипсію, зниження діурезу, пригнічення питної поведінки, яка виникає у відповідь на гіперосмію і значне зменшення дипсогенної реакції, що викликається ангіотензином. Іншими словами, локальне руйнування ПО/ПГ приводить до різких порушень водно-електролітного балансу організму і відповідних компонентів поведінки [Andersson et al., 1965; Fitts, 1991, Thunhorst, 1997]. Крім того, були отримані дані про те, що серед нейронів ПО/ПГ певна частина являє собою осмосенситивні одиниці [Boulant a. Silva, 1984]; в той же час існують підстави думати, що суттєвою особливістю нейронів даної структури є полімодальний характер їхніх входів.
Вважалося цілком імовірним, що клітини ПО/ПГ організовані в досить складну мережу, яка містить в собі
Фото Капча