Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Функціональна динаміка осмосенситивной нейронной системи преоптичного/переднього гіпоталамуса

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
50
Мова: 
Українська
Оцінка: 

в дорсолатеральних ділянках ПО/ПГ, тоді як гіпонатріємії – до зменшення цього індексу у всіх суб’ядрах даної структури. Як гіпер-, так і гіпонатріємія призводять до помітного збільшення лінійних розмірів нейронів ПО/ПГ (приріст до 11%), причому в першому випадку – у всіх зонах, а в другому – лише в латеральних ділянках досліджуваної структури.

5. Осмосенситивні нейрони ПО/ПГ за умов контролю генерують фонову активність із середньою частотою від 0, 1 до 25, 1 с-1 і різною часовою організацією імпульсних послідовностей. В умовах як гіпер-, так і гіпонатріємії границі загального діапазону середніх частот фонової активності істотно не змінюються, але виявляється тенденція до трансформації їх неперервного спектру в обмежений набір фіксованих характеристичних частот (феномен селектування частот).
6. В умовах гіпернатріємії загальна реактивність осмосенситивних нейронів ПО/ПГ як на гіпер-, так і на гіпоосмотичну стимуляцію дещо знижується. Індекс гальмування (відношення кількості нейронів з первинно гальмівними й активаційними реакціями) у першому випадку істотно зростає (гальмівні реакції стають переважаючими), а в другому міняється слабко. В умовах гіпонатріємії також відбувається помітне зниження загальної реактивності; індекс гальмування різко зростає при гіперосмотичній і знижується при гіпоосмотичній стимуляції. Слід гадати, що вихідна активність нейронної мережі ПО/ПГ, яка викликається гіперосмотичною стимуляцією, помітно обмежується за умов гіпернатріємії і практично блокується при гіпонатріємії. Активність, яка викликається гіпоосмотичною стимуляцією, мало змінюється в першому і, можливо, посилюється в другому випадку.
7. Функціональна динаміка нейронної мережі ПО/ПГ стосовно неосмотичних стимулів (пресорних, глюкозних і термічних), яка спостерігається за умов гіпер- і гіпонатріємії, також у більшості випадків носить обмежувальний характер. Однак у відношенні деяких видів неосмотичних стимулів (локальне охолодження шкіри при гіпернатріємії, охолодження і нагрівання шкіри та глюкозна стимуляція при гіпонатріємії) спостерігається активуючий тип функціональної динаміки (збільшення загальної реактивності нейронів ПО/ПГ).
8. Загальна реактивність осмосенситивних нейронів ПО/ПГ стосовно електричної стимуляції еволюційно гетерогенних кортикальних структур лімбічної системи (префронтальної, цингулярної і периамігдалярної областей кори і гіпокампа) знижується за умов і гіпер- і гіпонатріємії, а значення індексів гальмування, як правило, зростають. Це може розглядатися як виразна тенденція до функціональної ізоляції нейронної мережі ПО/ПГ від низхідних кортикальних впливів і блокуванню її вихідної активності при зрушеннях Na+/осмотичного гомеостазу незалежно від напрямку цих зрушень.
9. Найбільш загальним принципом функціональної динаміки інтернейронної мережі ПО/ПГ за умов сталої як гіпер-, так і гіпонатріємії є стабілізація функціонального стану даної мережі на деякому новому рівні незалежно від спрямованості гомеостатичних зрушень і, відповідно, нових умов обробки аферентної інформації, яка надходить. Очевидно, що фізіологічне значення подібних перетворень може бути пов’язане зі стабілізацією рівня активності елементів як локальної мережі (ПО/ПГ), так і у цілому розподіленої церебральної системи, яка контролює водно-електролітний баланс.
 
Список основних праць, опублікованих по темі дисертації
 
1. Казаков В. Н., Кравцов П. Я., Кузнецов И. Э. Реакция нейронов преоптической области на повышение системного артериального давления у кошек // Нейрофизиология. -1994. -Т. 26, N2. – С. 132-144.
2. Kazakov V. N., Kuznetsov I. E. Convergent properties of the viscerosensitive neurons in the preoptic area / Abstract, First FEPS Congress / Europ. J. Physiol. -1995, -Vol. 430, N 4. -P. R16/31.
3. Kravtsov P. Ya., Tereschenko A. V., Andreeva V. F., Kuznetsov I. E. Morphological and electrophysiological analysis of corticofugal influences on preoptic neurons / Abstract, First FEPS Congress / Europ. J. Physiol. -1995. -Vol. 430, N 4. -P. R16/32.
4. Натрус Л. В., Кравцов П. Я., Кузнецов И. Э. Кортикофугальные влияния на нейроны различных отделов гипоталамуса // Нейрофизиология. -1997. -Т. 29, N3. -С. 167-174.
5. Kazakov V. N., Kuznetsov I. E., Andreeva V. F., Prokofieva N. V. Comparison of preoptic neuron responses to thermal and non-thermal visceral stimulations / Abstract, XXXIII Internat. Congr. Physiol. Sci. – St. Petersburg, 1997. – P070. 03.
6. Kuznetsov I. E., Kazakov V. N. Results of morphological and electrophysiological analysis of projections from the evolutionary distinct cortical areas to preoptic neurons / Abstract, XXXIII Internat. Congr. Physiol. Sci. – St. Petersburg, 1997. – P080. 02.
7. Кузнецов И. Э. Роль ростральных отделов гипоталамуса в терморегуляции и контроле пищевого поведения // Арх. клинич. эксперим. медицины. – 1998. – Т. 7, №1. – С. 106-117.
8. Кузнецов И. Э. Ритмическое последействие в импульсной активности термосенситивных нейронов преоптического отдела, индуцированная осмотической стимуляцией // Нейрофизиология. -1998. -Т. 30, N6. – С. 460-465.
9. Казаков В. Н., Кузнецов И. Э. Роль преоптического отдела диэнцефалона в координации терморегуляторных и пищевых реакций // Нейрофизиология. -1998. -Т. 30, N6. -С. 419-424.
10. Гайдарова Е. В., Кузнецов И. Э., Натрус Л. В., Терещенко А. В., Левтеров А. В. Морфофункциональные изменения нейронов аденогипофизотропной зоны гипоталамуса при действии низкой температуры окружающей среды // Арх. клинич. эксперим. медицины. – 1999. – Т. 8, N1. Прил. – С. 69-77.
11. Кузнецов І. Е., Натрус Л. В. Характеристика фонової активності нейронів рострального гіпоталамуса та аналіз її зміни під впливом подразнень філогенетично гетерогенних відділів кори головного мозку// Фізіологічний журнал. – 1999. – Т. 45, N5. – С. 23-30.
12. Казаков В.
Фото Капча