Газова промисловість України

Для питної води повинні застосовуватися емальовані або алюмінієві бачки (що легко очищаються і дизенфікуються), забезпечені кранами фонтанчиково-го типу з огорожею, що перешкоджає дотику до крана ротом. Кришки бачків повинні закриватися на замок і закриватися брезентовим чохлом. Бачки не рі-дше за один раз на тиждень повинні промиватися з повним видаленням осаду. До робочих місць свіжа питна вода повинна подаватися щодня: при доставці вода повинна захищатися від забруднення. При охолоджуванні питної води льодом повинно унеможливлюватися забруднення її безпосередньо шматками льоду. Температура питної води повинна бути в межах +8-\-20° З.Працівники, обслуговуючі питне водопостачання, повинні щомісячно піддаватися медич-ному огляду і обстеженню.

 

5.3 Пожежна безпека

Небезпека виникнення пожеж на підприємствах газової промисловості ви-значається перш за все фізико-хімічними властивостями природного газу, який при недотриманні певних вимог безпеки запалюється, викликає пожежі і вибу-хи, що спричиняють за собою аварії. Ступінь пожежної небезпеки залежить та-кож від особливостей технологічного процесу виробництва. Для підприємств транспорту газу характерна наявність великої кількості горючих газів в магіст-ральних газопроводах, високий тиск в трубопроводах, наявність великої кіль-кості ГСМ (турбінного масла).

Небезпечними чинниками пожежі, що впливають на людей, є відкритий вогонь і іскри; підвищена температура предметів, повітря і т.п.; токсичні про-дукти горіння, дим; знижена концентрація кисню; обвалення і пошкодження будівель, споруд, установок; вибух.

Вибухонебезпечні концентрації природного газу утворюються під час від-ключення трубопроводів, резервуарів і апаратів, коли не повністю видалений газ змішується з повітрям, що поступає.

Як показує статистика і досвід експлуатації, пожежі на КС відбуваються в основному через займання мастила в компресорних цехах при розриві масло-проводів і попадання його на гарячі поверхні газоперекачуючих агрегатів; руй-нування обв'язувальних газопроводів компресорних цехів, що супроводяться займанням газу і інших горючих речовин і матеріалів; попадання сторонніх предметів в порожнину нагнітача; проникнення газу до вогнища пожежі із-за нещільного закриття кранів в технологічному обв'язуванні; порушень вимог правил, що діють, і інструкцій під час проведення вогневих і газонебезпечних робіт, а також вимог пожежної безпеки персоналом на територіях КС.

Пожежі на газотранспортних об'єктах розвиваються по наступній схемі: аварія, витік газу, утворення хмари вибухонебезпечної суміші, займання її від джерела запалювання, горіння газу, нагрівання і руйнування технологічного устаткування під впливом полум'я.

При аваріях в приміщеннях вибухонебезпечні концентрації газу виника-ють насамперед поблизу місця витоку газу, а потім розповсюджуються по всьому приміщенню. На відкритих майданчиках поблизу місця витоку утворю-ється зона загазованості, що розповсюджується по території об'єкту. Величина її при аварійному закінченні газу залежить від багатьох чинників, головні з яких - витрата газу, форма і напрям його струменя, метеорологічні умови, ре-льєф місцевості. Найбільший вплив на величину зони загазованості надає вітер.

При аваріях, пов'язаних з руйнуванням газопроводів, в атмосферу викида-ється велика кількість газу. За наявності полум'я газова хмара запалала. Мож-ливі джерела займання - відкрите полум'я, електричні і механічні іскри, за-ймання пірофорних відкладень, працюючі двигуни внутрішнього згорання, ро-зряди статичної електрики, грозові розряди. Після згорання газової хмари го-ріння локалізується в місці витоку газу.

Боротьба з пожежами і заходи щодо їх попередження можуть бути ефек-тивними тільки у тому випадку, коли протипожежні правила засвоєні і повсяк-денно дотримуються всім персоналом підприємства.

Для встановлення і підтримки належного режиму експлуатації всі будівлі і споруди на КС мають бути класифіковані по вибухо- і пожежонебезпеки, про що робиться напис на металевих знаках, що укріплюються на воротях, хвіртках і дверях всіх будівель, приміщень і об'єктів.

У кожному цеху, на складі і інших об'єктах, мають бути розроблені проти-пожежні інструкції з урахуванням специфіки виробництва, а також оператив-ний план ліквідації пожежі, і проводитися систематичні тренування персоналу по гасінню пожежі. У інструкціях по пожежній безпеці слід передбачати:

– вимога пожежної безпеки при знаходженні персоналу на території КС;

– місця і порядок змісту засобів пожежогасінні, пожежної сигналізації і зв'язку;

– порядок виконання вогневих і газонебезпечних робіт на території КС;

– порядок допуску і правила руху транспорту на території КС;

– вимоги до змісту території, дороги, під'їздів до будівель, споруд і водо джерел;

– обов'язки персоналу цехів при виникненні пожежі, правила виклику по-жежної команди, зупинки і відключення устаткування;

– порядок прибирання і очищення місць від пролитих горючих рідин, збо-ру, зберігання і видалення промаслених обтиральних матеріалів, зберігання спецодягу;

– виконання заходів, пов'язаних із закінченням робочого дня;

– місця, де заборонено (дозволено) куріння і застосування відкритого вог-ню.

На КС мають бути схеми пожежного водопроводу з вказівкою місць уста-новки пожежних гідрантів і кранів.

Система пожежогасіння

Система пожежогасіння (АСП) забезпечує пожежний захист відсіку дви-гуна, компресора і масло агрегатів  за рахунок своєчасного виявлення вогнища загоряння і подальшого придушення його шляхом автоматичної подачі вогне-гасної речовини.

Технічна характеристика:

1) спосіб гасіння пожежі - об'ємний, газовий;

2) вогнегасна речовина – вуглекислота;

3) кількість балонів, шт:

– основних- 14;

– резервних- 14;

4) маса вогнегасної речовини в одному балоні, кг - 25;

5) робочий тиск, МПа, не більше - 12,5;

6) пуск системи - автоматичний, дистанційний, ручний.

Відповідно до вимог "Правил пристрою електроустановок" (ППЕ) і "Пра-вил виготовлення вибухозахищеного