Гроші та кредит

Грошова маса – сукупність запасів грошей у всіх формах, що перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обігу в даний момент. Такими суб'єктами вважаються приватні особи, державні установи та інші структури, що мають у своєму розпорядженні гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.

Грошовий обіг не відображає простого повторення обороту товарів. Він підпорядковується своєму специфічному закону. Суть закону кількості грошей полягає в тому, що протягом визначеного періоду для обміну потрібна лише певна, об'єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів, інакше кажучи, фактична маса грошей в обігу (МФ) повинна дорівнювати об'єктивно необхідній масі (МН):

                                                              МФ = МН                                                    (1)

Якщо фактична маса грошей в обігу більша від об'єктивно необхідної (МФ > МН ), то це означає, що в обігу з'явилися зайві гроші у розмірі МФ – МН  .Навпаки, якщо фактична маса грошей в обігу менша від об'єктивно необхідної (МФ < МН ), то це означає що в обігу не вистачає грошей.

Вимоги грошового обігу поширюються на всю його сферу, тобто готівкову і безготівкову. Тому величина МН включає всі форми грошей, що обслуговують потреби обігу.

Закон грошового обігу виражає економічну взаємозалежність між масою товарів в обігу, рівнем їх цін і швидкістю обігу грошей. Цей закон виражається так (виходячи з відомого рівняння І. Фішера): кількість грошей, необхідних для виконання функцій засобу обігу, повинна дорівнювати сумі цін товарів, що реалізуються, яка поділена на число обертів (швидкість обороту) однойменних одиниць:

 

де: V – швидкість обігу грошей;

      М – середня маса грошей, що перебуває в обігу за певний період;

      Р – середній рівень ціни на товари та послуги;

      Q – фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізується в даному періоді.

З Закону витікає, що маса грошей в обігу обернено пропорційна їх швидкості в обігу. Це означає, що у випадку зменшення маси грошей, яка обслуговує ВНП, швидкість кожної одиниці має зростати. Недостатня маса грошей, необхідна для обслуговування обігу на ринку товарів і послуг, компенсується прискоренням швидкості обігу грошей. Швидкість обігу грошей – показник, що характеризує ступінь швидкості переміщення грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого. Це частота, з якою гривня в середньому використовується для реалізації товарів та послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

За рівнянням американського економіста І. Фішера, величину швидкості обігу грошей можна визначити наступним чином:

 

З наведеної формули випливає, що швидкість обігу грошей прямо пропорційна обсягу пред'явлених для продажу товарів та послуг у грошовому виразі (P х Q) й обернено пропорційна обсягу маси грошей в обігу (М).

Приклад. В Україні обсяг ВВП у 2001 р. становив 201,9 млрд. грн. Наявна грошова маса в обігу становила за грошовими агрегатами М3:

• на початок 2001 р. – 32,1 млрд. грн.;
• на кінець 2001 р. – 45,6 млрд. грн.

Середня наявна маса грошей за рік становила 38,85 млрд. грн. [(32,1 + 45,6): 2]. Тоді, середня швидкість обігу гривні за рік становила 5,2 рази (201,9 : 38,85). А середня тривалість одного обігу гривні у 2001 р. становила 69,2 дня (360 : 5,2).

 

 

Залежно від складу, обсягу і ступеня ліквідності грошова маса виражається показником, який називається грошовий агрегат. Кількість агрегатів, що використовуються в статистичній практиці окремих країн, неоднакова, що зумовлено істотними відмінностями за складом і обсягом національної грошової маси. У статистичній практиці України визначаються і використовуються 4 грошових агрегати для аналізу і регулювання грошової маси. Це – агрегати М0; Ml; M2; М3 (табл.2).

Найбільш ліквідним і готовим обслуговувати товарооборот є гроші в агрегаті М0. З кожним наступним агрегатом ліквідність грошей знижується. Найнижчу ліквідність мають гроші в агрегаті М3. Значна частина цих грошових коштів не може вступити в обіг без попереднього повідомлення власником цих коштів установи банку про їх вилучення та відповідних фінансових втрат.

Таблиця 2 – Сутність та характеристика грошових агрегатів

Продовження табл.2

 

Прогнозування і регулювання швидкості обігу грошей відноситься до одного з найскладніших економічних процесів. Необхідність прискорення швидкості обігу грошей може здійснюватися зменшенням їх кількості в обігу. І, навпаки, зменшення швидкості обігу грошей можна досягнути за рахунок збільшення грошей в обігу. Такий процес збільшення грошей в обігу називається емісією. В Україні зміну маси грошей в обігу може