Імунобіологічні аспекти післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів

Практичне значення одержаних результатів. Проведеними дослідженнями виявили ряд специфічних змін імунологічного статусу організму корів протягом післяродового періоду та під час розвитку, перебігу і в динаміці лікування післяродового гнійно-катарального ендометриту, які були покладені в основу розробки комплексних схем лікування даного захворювання.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано весь обсяг експериментальної частини роботи, лабораторних досліджень, проведено статистичну обробку результатів та їх аналіз, підбір та узагальнення інформаційних джерел. За участю наукового керівника та співавторів публікацій проведено обґрунтування та інтерпретацію отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати експериментальної роботи висвітлювались на Міжнародній науковій конференції «С. З. Ґжицький і сучасна аграрна наука», присвяченій 100-річчю від дня народження С. З. Ґжицького (м. Львів, 4-6 травня 2000 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології і патології відтворення тварин” (м. Київ, 25-26 травня 2000 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми неінфекційної патології тварин”, присвяченій 90-річчю з дня народження А. Ф. Бурденюка (м. Біла Церква, 12-13 жовтня 2000 р.), VIII Міжнародному конгресі з імунології відтворення (Opatija-Croatia, 2-6 червня 2001 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції ветеринарних патологів (м. Київ, 21-24 листопада 2001 р.), I конференції науково-дослідного інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки сільськогосподарської продукції (м. Київ, НАУ, 14-15 березня 2002 р.), а також доповідалися на щорічних науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу та науковців Подільської державної аграрно-технічної академії.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 робіт у виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України. Одноосібно опубліковано одну наукову працю.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, експериментальних досліджень, обговорення наслідків досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 150 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 25 таблицями, 3 мікрофотозображеннями 16 рисунками. Список використаних джерел включає 345 найменувань, у тому числі 97 іноземних.

 

 

Дослідження проводилися протягом 1997  2000 років у лабораторії імунології відтворення тварин кафедри ветеринарного акушерства і хірургії Подільської державної аграрно-технічної академії та в господарствах Кам’янець-Подільського району Хмельницької області: БФСК “Мрія” с. Сокіл, СТОВ “Іскра” с. Голосків та в СК “ім. Котовського” с. Гуменці.

Для проведення досліджень у вказаних господарствах були відібрані групи корів-аналогів симентальської породи з молочною продуктивністю 3, 5-4 тис. кг, що утримувалися в типових приміщеннях із задовільними параметрами мікроклімату та годівлі.

Для проведення експериментальної частини роботи досліджень було відібрано 75 корів, з яких сформували контрольні і дослідні групи. До першої контрольної групи (n=18) ввійшли породілі з фізіологічним перебігом післяродового періоду; в другу контрольну групу  хворі на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, лікування яких проводили за загальноприйнятій схемі (без застосування імуностимуляторів). П'ять дослідних груп були сформовані з хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит породіль, лікування яких проводили із застосуванням засобів етіотропної та патогенетичної терапії.

Імунологічні дослідження хворих корів проводили на початку досліду  в період виражених клінічних ознак гострого післяродового ендометриту (7-8-й день після родів), під час лікування та після одужання.

Гематологічними дослідженнями у крові піддослідних корів визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів, а також лейкоцитарну формулу.

Стан клітинної та гуморальної ланок імунітету оцінювали за кількістю Т-, В- та

“0”-лімфоцитів периферійної венозної крові, їх співвідношенням (Т: В), Т-індексом. Визначення кількості Т-лімфоцитів проводили за методикою M. Jondal (1972) в реакції спонтанного розеткоутворення (Е-РУК), В-лімфоцитів  за методикою Г. Ф. Коромислова та ін. (1980)  в реакції комплементарного розеткоутворення з еритроцитами барана (ЕАС-РУК) у модифікації лабораторії імунології Інституту педіатрії акушерства та гінекології (м. Київ, 1997) ; метаболічну активність нейтрофілів  за реакцією відновлення нітросинього тетразолію (НСТ  тест) ; лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК)  фотоколориметричним методом за Ю. М. Марковим (1974) в модифікації УНДІЕВ (в якості тест-культури використовували Micrococcus lysodeicticus) ; бактерицидну активність сироватки крові (БАСК)  фотоколориметричним методом з мікробною тест  культурою E. сoli (штам 0, 4, S-форма МВА) за О. В. Смірновою і Т. А. Кузьміною (1966), з урахуванням рекомендацій Н. Н. Максим'юка та Л. А. Телішевської (1995) ; фагоцитарну активність лейкоцитів  в реакції з інертними полістероловими частками латексу; визначення кількості циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові  в реакції преципітації з поліетиленгліколем (ПЕГ 6000, Merk).

Імунологічне тестування in vitro проводили в серійних дослідах з різними дозами препаратів, згідно інструкцій їх використання (враховуючи рекомендації Н. П. Лымаря та ін. (1988) і В. І. Щербакова (1989)).

При вивченні поширення, етіології та патогенезу післяродового ендометриту у корів різних господарств регіону особливе значення надавали визначенню антибіотикорезистентності мікрофлори, виділеної з геніталій хворих породіль. Ексудат відбирали за допомогою полістиролового катетера (для цервікального осіменіння корів з ректальною фіксацією шийки матки), з’єднаного через гумову трубку з 20 мл шприцом, дотримуючись всіх