Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Імунобіологічні аспекти післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

друку.

3. Боднар О. О., Желавський М. М. Показники функціональної метаболічної активності нейтрофілів при гострих післяпологових ендометритах у корів // Науковий вісник Львівської держ. академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького.  Т. 2 (№ 2). Ч. 1. Львів, 2000. С. 19-21.
Здобувач формував дослідні групи, проводив дослідження показників крові; узагальнено результати і оформлено статтю.
4. Желавський М. М. Деякі питання раціональної антибіотикотерапії післяпологових ускладнень у корів // Науковий вісник Національного аграрного університету “Проблеми фізіології і патології відтворення тварин”.  Київ, 2000.  Вип. 22. С. 56-58.
5. Яблонський В. А., Боднар О. О., Желавський М. М. Імунологічний статус корів при гострому післяродовому ендометриті // Вісник Білоцеків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 13. Ч. 1. Біла Церква, 2000. С. 129-132.
Дисертант брав участь у формуванні груп, проводив імунологічні дослідження, проводив біометричну обробку результатів; за результатами досліджень була підготовлена стаття до друку.
6. Яблонський В. А., Боднар О. О., Желавський М. М. Динаміка імунобіологічної реактивності організму корів при післяродовому ендометриті // Науковий вісник Національного аграрного університету.  Київ, 2001.  Вип. 42. С. 41-43.
Дисертант брав участь у формуванні груп, проводив імунологічні дослідження, проводив біометричну обробку результатів; приймав участь у підготовці статті до друку.
 
Желавський М. М. Імунобіологічні аспекти післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів. – Рукопис.
 
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16. 00. 07 – ветеринарне акушерство.  Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького, Львів, 2002.
Дисертація присвячена вивченню імунобіологічних аспектів діагностики та лікування післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів.
У роботі досліджено імунобіологічний статус корів при фізіологічному перебізі післяродового періоду та в динаміці лікування ендометриту.
Післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів супроводжується зменшенням вмісту Т- та В-лімфоцитів, зростанням лізоцимної активності сироватки крові, пригніченням бактерицидної активності та фагоцитозу.
За результатами досліджень зроблена порівняльна оцінка різних методів лікування. Вперше здійснено імунобіологічний підбір біологічно активних та антибактерійних препаратів, на основі чого зроблено прогностичне обґрунтування їх клінічного застосування.
На основі отриманих експериментальних даних встановлено, що при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті найвищу терапевтичну ефективність досягають при застосуванні комплексної схеми лікування, яка включала внутрішньоаортальні інфузії (1% р-ну новокаїну; 25 ОД окситоцину; 5% р-ну енрофлоксу) в поєднанні із біостимулятором АСД-ф-2.
 
Ключові слова: неплідність, післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів, діагностика ендометриту, імунобіологічні показники, лікування, внутрішньоаортальні інфузії, біологічно активні речовини, антибіотики, досліди in vitro, антибіотикорезистентність мікрофлори.
 
Желавский Н. Н. Иммунобиологические аспекты послеродового гнойно-катарального эндометрита у коров.  Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16. 00. 07.  ветеринарное акушерство. Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С. З. Гжицкого, Львов, 2002.
Диссертация посвящена изучению иммунобиологических аспектов диагностики и лечения послеродового гнойно-катарального эндометрита у коров.
 
Учитывая широкое распространение среди заболеваний коров послеродового эндометрита и недостаточную изученность иммунопатологии этого заболевания, в работе на 175 животных было исследовано их иммунобиологический статус на протяжении физиологического послеродового периода и в динамике лечения эндометрита.
Впервые комплексно изучен иммунобиологический статус коров при послеродовом гнойно-катаральном эндометрите, с определением количественного и качественного состава лимфоцитов, динамики циркулирующих иммунных комплексов, ряда относительных показателей иммунитета. При определении состояния неспецифической реактивности изучены с использованием современных высокочувствительных методов исследований метаболический бактерицидный потенциал нейтрофилов, фагоцитарная активность, лизоцимная и бактерицидная активность сыворотки крови.
Послеродовой гнойно-катаральний эндометрит коров проявляется уменьшением содержания Т- и В-лимфоцитов в периферической крови, которое проходит на фоне возрастания количества “0”-лимфоцитов с выраженным дисбалансом соотношения мононуклеаров, что свидетельствует о иммунодефицитном характере этого заболевания. Эти изменения сохраняются вплоть до выздоровления животных.
Данная патология сопровождается также резкими изменениями неспецифической реактивности организма. Отмечено возрастание лизоцимной активности сыворотки крови при одновременном угнетении бактерицидной активности и фагоцитарной реакции. Воспалительная реакция при этом также характеризировались возрастанием активности формазанположительных нейтрофильних гранулоцитов. Определено, что в крови больных острым эндометритом коров количество НСТ-положительных нейтрофилов колебалось от 18 до 20% при относительно высоком цитологическом индексе и индексе активации, что указывает на мобилизацию защитных сил организма. В процессе выздоровления происходила нормализация основных иммунологических показателей. Все выше сказание изменения иммунологической реактивности животных были высокодостоверными.
Оценивая функциональное состояние иммунного гомеостаза, определено, что в сыворотке крови больных рожениц возрастает содержание циркулирующих иммунных комплексов с большой и средней относительной молекулярной массой. В процессе проведенного лечения происходила нормализация их количественного и фракционного соотношения. Определение фракционного состава циркулирующих иммунных комплексов, их изменение в динамике развития заболевания и лечения послеродового гнойно-катарального эндометрита проведено впервые в ветеринарной практике.
Впервые также в диссертационной работе проведен иммунобиологический подбор биологически активных и антибактериальных препаратов, что явилось прогностическим обоснованием применения их в схемах лечения послеродового гнойно-катарального эндометрита коров. Указанная методика имеет большое прогностическое значение, применение ее согласуется с современными требованиями биоэтики, европейских законов и нормативных актов о защите животных.
При иммунобиологическом тестировании биологически активных препаратов in vitro наиболее стимулирующие действие на процесс розеткообразования Т- и В-лимфоцитов и на метаболическую активность нейтрофилов проявил препарат АСД-ф-2. Селективное действие на Т-лимфоциты в реакции Е-РОК проявил тканевой препарат с тимуса, а на В-мононуклеары (ЕАС-РОК) – тканевой препарат из селезенки. Прогнозированное иммунностимулируюшие действие препарата АСД-ф-2 подтверждено в последующих клинических исследованиях in vivo.
Было определено антибиотикчоуствительность условно-патогенной микрофлоры, выделенной из гениталий больных эндометритом коров. Наибольшую чувствительность микробные штаммы (Escherichia coli, Proteus vulgaris и Proteus mirabilis) проявили к энрофлоксциллину, стрептомицину сульфату, гентамицину и амоксоциллину. На основании этих исследований біла разработана антибиотикограмма, которая использовалась при проведении рациональной антибиотикотерапии.
По результатам исследований сделана сравнительная оценка различных методов лечения послеродового гнойно-катарального эндометрита коров с применением иммуностимулирующих препаратов и антибиотиков.
На основании полученных экспериментальных данных установлено, что при лечении послеродового гнойно-катарального эндометрита наивысшую терапевтическую эффективность получено при применении комплексной схемы терапии, включающей внутриаортальные инфузии препаратов (1% раствора новокаина; окситоцина; 5% энрофлокса) в сочетании с биостимулятором АСД-ф-2.
Ключевые слова: бесплодие, послеродовой гнойно-катаральный эндометрит коров, диагностика эндометрита, иммунобиологические показатели, лечение, внутриаортальные инфузии, исследования in vitro, биологически активные вещества, антибиотики, антибиотикорезистентность микрофлоры.
 
Zhelavsky M. Immunobiologic aspects of acute puerperal purulent – and – catarrhalis endometritis of cows.  Manuscript.
The thesis for candidate degree of veterinary sciences, specialіty 16. 00. 07 ― Veterinary Obstetrics. – Lviv State Academy of Veterinary Medicine named after S. Z. Gzhytskyi, Lviv, 2002.
The dissertation is devoted to study immunobiologic aspects of diagnostics and treatment acute puerperal purulent – and ― catarrhalis endometritis of cows.
In the work is investigated the immunobiological status of the cows during of the physiological postpartum period and in dynamics of treatment.
Puerperal purulent – catarrhalis endometritis of cows is accompanied by decrease of the contents Т- and B-lymphocytes. The given pathology is accompanied also by sharp changes of a nonspecific reactivity of an organism.
For the first time is made immunobiological selection of biologically active preparations and antibiotics, that has become prognosis substantiation of their clinical application.
On the basis of the received experimental data was established, that therapy efficiency treatment of acute puerperal purulent – and ―catarrhalis endometritis is received at application of the complex its circuit of treatment, that in itself included intraaortal infusion (1% Sol. Novocain, 30 ml; 10%; Oxytocin, 25 IU; 5% Enroflox, 15 ml) and introduction of Sol. АSD-f-2, 50 ml.
Key words: sterility, puerperal purulent ― and ― catarrhalis endometritis of cows, diagnostics endometritis, immunobiologic parameters, treatment, intraaortal infusion, biologically active substances, antibiotics, research in vitro, antibioticresistant microflora.
Фото Капча