Імунобіологічні аспекти післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів

Розвиток запального процесу в матці в першу чергу супроводжувався пригніченням Т-системи імунітету. Як видно з таблиці 2, кількість Т-лімфоцитів у хворих на ендометрит корів була майже в 1, 3 рази меншою, ніж у клінічно здорових породіль (37, 670, 50 проти 50, 400, 93%). У хворих корів встановлено достовірно вищу відносну кількість “0”- лімфоцитів (48, 870, 97%, Р<0, 001), що також свідчить про активну імуносупресію в першу фазу запального процесу. Кількість В-лімфоцитів у крові хворих тварин становила 0, 630, 04 Г/л, тобто майже не відрізнялась від їх кількості у клінічно здорових тварин.

Таким чином, післяродовий гнійно-катаральний ендометрит супроводжується суттєвими змінами кількості у крові імунокомпетентних клітин і в першу чергу Т-ланки імунітету.

У процесі лікування і видужання в усіх дослідних групах проходила корекція показників як клітинного, так і гуморального імунітету. Зокрема, вже на п’ятий день лікування у І, ІІ та ІІІ групах, де застосовували препарат АСД-ф-2, кількість Т- і В-лімфоцитів достовірно збільшувалась у порівнянні з початковими показниками, але все ж була нижчою, ніж у породіль з фізіологічними перебігом післяродового періоду.

Зростання концентрації Т-лімфоцитів було найбільш вираженим у дослідній групі І (47, 00, 35%), де використовували внутрішньоаортальні інфузії препаратів в поєднанні із препаратом АСД-ф-2, а найменше  у дослідній групі ІІІ, де застосовували внутрішньоматкові введення.

На п’ятий день лікування у всіх групах виявлено достовірне збільшення кількості В-лімфоцитів. Зокрема, у першій дослідній групі в порівнянні з початковими показниками їх концентрація зросла майже на 4%, у другій групі на 2, 9% і на 2, 8% у третій (р<0, 01).

Паралельно відзначали зменшення відносної кількості “0”-лімоцитів крові, причому у корів, яким застосовували препарат АСДф-2, воно було також достовірним (р<0, 001).

Поряд з цим у всіх дослідних групах в процесі лікування спостерігали певну тенденцію до відновлення імунобіологічного балансу, про що свідчила корекція Т: В співвідношення та Т-індексу.

Паралельно з динамічними коливаннями імунобіологічних показників змінювалася симптоматика хвороби. У хворих корів у процесі лікування нормалізувалася температурна реакція, зменшувалось виділення ексудату з геніталій та зменшувалася больова реакція матки.

Необхідно зазначити, що в цей час кількість Т- і В-лімфоцитів у крові тварин реконвалесцентів усіх дослідних груп була вищою від початкових показників, а у І групі навіть перевищила контрольні показники, що можна пояснити імуностимулюючим впливом біопрепаратів.

Таким чином, у процесі лікування корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом при застосуванні біологічно активних препаратів проходить виражена стимуляція і корекція їх імунобіологічних показників.

Зміни неспецифічної резистентності корів у динаміці лікування післяродового гнійно-катарального ендометриту активації нейтрофілів (ІАН 0, 440, 02 проти 0, 320, 02 у клінічно здорових тварин), що ймовірно обумовлено гострим перебігом запального процесу.

У групі І, де застосовували комплексні внутрішньоаортальні інфузії препаратів, уже на 5-й день лікування було виявлено зменшення загальної кількості активних нейтрофілів, а в кінці досліду їх відсоток майже зрівнявся з показниками породіль з фізіологічним післяродовим періодом (10, 170, 44 проти 10, 200, 60%). Зменшення рівня формазанпозитивних клітин супроводжувалося зниженням ЦЛІ та ІАН, що є ознакою згасання запальної реакції. Аналогічну тенденцію зменшення НСТ―позитивних нейтрофілів спостерігали в ІІ і ІІІ групі, де згадані препарати застосовували підшкірно, внутрішньоматково чи внутрішньом'язово, проте цей процес проходив менш виражено.

 

Таблиця 3

Метаболічна активність нейтрофілів у периферійній крові корів, хворих на гнійно-катаральний ендометрит (Мm) 

Групи тварин Загальна кількість НСТ позитивних нейтрофілів, % ЦЛІ, % ІАН

 

Клінічно здорові

(n=18)

10, 200, 60***

 

0, 17 0, 02***

 

0, 320, 02**

 

Хворі тварини до лікування

(n=27) 18, 800, 74 0, 340, 01 0, 440, 02 

Після лікування 

І (n=10) 10, 170, 44*** 0, 200, 07*** 0, 310, 06**

ІІ (n=10) 11, 300, 74*** 0, 190, 02*** 0, 350, 02*

ІІІ (n=7) 12, 300, 85*** 0, 180, 02*** 0, 370, 02*

Примітка: p – порівняно з показниками до лікування: *─p<0, 05; **─р<0, 01; *** ─p<0, 001

 

Таким чином, післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів супроводжується значним зростанням кількості формазанпозитивних нейтрофілів. У процесі лікування проходить поступова корекція метаболічної активності нейтрофілів, причому більш виражено при внутрішньоаортальних інфузіях із застосуванням імуностимулятора.

Тестування біологічно активних препаратів в реакціях РУК in vitro.

Біологічно активні препарати проявляють різнобічний вплив на ланки імунного захисту організму. З метою прогнозування імунотропної дії антибіотиків на імунобіологічну реактивність хворого організму, визначення їх оптимальних доз проводили їх попереднє тестування у реакціях РУК in vitro.

Дослідження проводили шляхом додавання різних доз чотирьох антибіотиків до клітинного субстрату. У дослідах з мінімальними дозами всі тестовані антибіотики (амоксоцилін, гентаміцин, спектолінк, енрофлокс) не справляли істотного імунотропного впливу в реакціях РУК. При апробації середніх доз тестованих препаратів відмічалася активна індукція реакцій розеткоутворення імунокомпетентних клітин. Так, амоксоцилін вірогідно активізував В-систему імунітету. Частка ЕАС-РУК при цьому сягнула

18, 180, 47% (проти