Імунобіологічні аспекти післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів

Перебіг ускладненого післяродового періоду оцінювали за змінами, що відбувалися у статевих органах протягом хвороби. При цьому враховували загальний стан тварин, їх продуктивність та основні клінічні показники, а також характер і кількість виділень, величину й топографію матки, її ригідність та болісність, стан яєчників.

З метою розробки ефективних схем терапевтичної обробки хворих тварин розділили на 6 груп (табл. 1).

 

Таблиця 1

Схеми лікування корів з післяродовим ендометритом

Групи тварин Препарати, метод і доза їх застосування

Внутрішньоаортально Підшкірно Внутрішньо-матково Внутрішньо-м'язово 

І*

(n=10)

1% -ний розчин новокаїну,

25 ОД окситоцину,

15 мл 5% розчину енрофлоксу

  Біцилін-5

(15 тис. ОД на кг маси) 

ІІ*

(n=10)  40 ОД окситоцину 

15% амоксоцилін

(1 мл на 10 кг маси) 

III*

(n=7)  40 ОД окситоцину 5 мл 15% -го розчину амоксоциліну, 5 мл тетравіту 

Групи тварин Препарати, метод і доза їх застосування

Внутрішньоаортально Підшкірно Внутрішньо-матково Внутрішньо-м'язово 

IV

(n=10)

1% -ний розчин новокаїну,

25 ОД окситоцину,

15 мл 5% розчину енрофлоксу

  Біцилін-5

(15 тис. ОД на кг маси) 

V

(n=10)

 40 ОД окситоцину  15% амоксоцилін

(1 мл на 10 кг маси) 

Контрольна

група

(n=10)  40 ОД окситоцину

5 мл 15% -го розчину амоксоциліну, 10 мл соняшникової олії



Примітка: * ― групи, у яких застосовували препарат АСД-ф-2

 

На початку лікування в усіх групах корів проводили 7-10-хвилинний ректальний масаж матки. Внутрішньоаортальні та внутрішньоматкові введення лікарських препаратів проводили через кожні 48 годин до повного видужання. Внутрішньом'язові введення препарату біцилін5 проводили одноразово, амоксоцилін двічі з інтервалом 48 годин; підшкірне введення окситоцину – один раз на добу.

Лікування тварин продовжували до повного зникнення клінічних симптомів захворювання: нормалізації температури, відсутності виділення ексудату з статевих органів, відновлення ригідності матки, зменшення її розміру тощо.

Економічну ефективність ветеринарних заходів визначали за методичними вказівками В. Ф. Воскобойника (1998).

Біометричну обробку отриманих результатів і оформлення дисертаційної роботи проводили за допомогою комп’ютерної SIS програми “Біом” на ПК Pentium II та пакету прикладних програм Microsoft office 1997. При цьому визначали середнє арифметичне число, квадратичну похибку, середню похибку, критерій Стюдента, відносну величину похибки середньої арифметичної та коефіцієнт варіації.

 

 

Клінічні прояви післяродового гнійно-катарального ендометриту корів. Зміни клітинного і гуморального імунітету в динаміці розвитку та лікування ендометриту

Протягом дослідного періоду (грудень-березень) на 175 коровах нами було виявлено, що у 6, 7% породіль післяродовий ендометрит проявлявся після нормального отелення, але все ж у більшості випадків виникав внаслідок патологічних родів. При детальному вивченні причинності ендометриту було ще з’ясовано, що у 77% корів запальний процес виникав на підґрунті затримання посліду. Всього ця патологія щорічно уражала до 17% породіль дослідних господарств.

Клінічні ознаки гострого гнійно-катарального ендометриту корів відзначали в середньому на 7-8-й день післяродового періоду. Прояв захворювання породіль характеризувалось зниженням апетиту, загальним пригніченням та зниженням продуктивності. У окремих тварин виявляли підвищення температури тіла на 0, 5-1 0С. З родових шляхів хворих тварин виділявся гнійно-катаральний ексудат жовто-бурого кольору з неприємним гнильним запахом, що іноді містив частинки тканин плаценти. Хворі корови вигинали спину, тужилися і займали вимушену позу, характерну для сечовипускання. Це супроводжувалося порційним виділенням ексудату, який у великій кількості виявляли на підстилці, де лежали хворі тварини. При вагінальному обстеженні хворих породіль встановлювали, що слизова оболонка піхви набрякла, почервонівша з крапчастими крововиливами. Шийка матки знаходилася у напіввідкритому стані. На вульві, корені хвоста та на сідничних горбах у них виявляли засохлі бурі кірки ексудату. При ректальному дослідженні відзначали збільшення об’єму матки, яка була опушена в черевну порожнину і за розмірами такою, як при 2 місячній вагітності. Стінки її були витончені, при пальпації проявлялася слабка больова реакція, відчувалася флуктуація. Після ректального масажу спостерігали незначне виділення ексудату.

Імунобіологічними дослідженнями встановлено, що на протязі фізіологічного та ускладненого післяродового періоду в організмі самки відбуваються істотні зміни клітинного та гуморального імунітету, зокрема популяцій Т-, В- та “0”-лімфоцитів (табл. 2).

 

Таблиця 2

Вміст імунокомпетентних клітин у крові корів на 7-8-й день післяродового періоду (Мm)

 

Показники

Групи тварин Р

Клінічно – здорові

(n=18) Хворі на ендометрит

до лікування

(n=27)

Т-лімфоцити: % 50, 400, 93 37, 670, 50 <0, 001

Г/л 2, 160, 07 1, 890, 10 0, 001

В-лімфоцити: % 16, 200, 39 13, 200, 46 0, 01

Г/л 0, 700, 02 0, 630, 04 0, 1

 “0”-лімфоцити: % 32, 401, 14 48, 870, 97 <0, 001

Г/л 1, 470, 12 2, 220, 15 <0, 001

 

Насамперед встановлено, що в периферичному руслі крові симентальських корів міститься 50, 400, 93% Т-лімфоцитів, 16, 200,