Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Індукція овуляції у пацієнток з безпліддям поєднаного генезу у програмах допоміжних репродуктивних технологій

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П. Л. ШУПИКА
 
КОРНІЦЬКА ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА
 
УДК 618. 177-053. 7/. 84: 612. 621. 9
 
Індукція овуляції у пацієнток з безпліддям поєднаного генезу у програмах допоміжних репродуктивних технологій
 
14. 01. 01 – акушерство та гінекологія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Вовк Іраїда Борисівна, інститут ПАГ АМН України, керівник відділення планування сім’ї та статевого розвитку дітей і підлітків
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН та АМН України, РАМН Тимошенко Леонід Васильович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології
доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН та АМН України Степанківська Галина Костянтинівна, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1
Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра акушерства і гінекології, м. Дніпропетровськ
 
Захист дисертації відбудеться 29. 01. 2003 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 613. 02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Aктуальність теми. Питання сучасної діагностики та ефективного лікування безплідного шлюбу є актуальною проблемою сучасної гінекології (Пшеничникова Т. Я., 1991; Грищенко В. И., 1995; Іванюта Л. І., 1995; Запорожан В. Н., 1998; Porter R, 1994; Fridman R., 1995; Fleming R. 1996;). Частота безплідних шлюбів, за даними різних авторів, становить від 10 до 20% (Корнацька А. Г., 1998; Богатирьова Р. В., 1999).
Допоміжні репродуктивні технології є одними з провідних у лікуванні безплідного шлюбу і за їх допомогою у світі народилося більш 15 000 дітей. Численні публікації, присвячені технічним аспектам екстракорпорального запліднення (ЕКЗ)  (Здановский В. М. и соавт., 1990; Чайка В. К., 2000; Achner R. et all, 1995) дають безцінний матеріал для глибоких наукових досліджень і є стимулом до нових науково-технічних розробок (Кулаков В. И. и соавт., 1997). Ефективність лікування безплідності за допомогою сучасних репродуктивних технологій досягла в кращих центрах світу 30-40% у розрахунку на одну спробу, що набагато перевищує ефективність у циклах після спроб відновлення природної фертильності людини (Леонов Б. В. и соавт., 1997; Вelaisch-Allart J. et all., 1994; Smitz J., 1992).
Дотепер залишаються відкритими питання, які стосуються підвищення результативності лікування в циклі ЕКЗ, що в значній мірі залежить від виразності оваріальної відповіді на проведену терапію гонадотропінами. Крім того, відсутній диференційований підхід до призначення тієї чи іншої схеми оваріальної індукції в залежності від форм безплідності та їхнього сполучення, недостатньо розроблені схеми пригнічення гонадотрофів гіпофіза з використанням більш доступних і добре вивчених фармакологічних препаратів, а також критерії ультрасонографічного моніторингу при різному ступені виразності оваріальної відповіді.
Зважаючи на все вищевикладене, удосконалення технології діагностики і лікування пацієнток програми ЕКЗ буде сприяти відновленню утраченої фертильної функції у жінок із поєднаними формами безплідності.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана згідно плану науково-дослідних робіт інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України і є фрагментом теми “Науково обґрунтувати та розробити нові підходи до збереження репродуктивного здоров'я сім’ї при інфекціях, що передаються статевим шляхом” (№ держреєстрації 0199U000313).
Мета роботи: Підвищити ефективність лікування поєднаних форм безплідності у пацієнток програми екстракорпорального запліднення шляхом оптимізації схем індукції овуляції.
Задачі дослідження:
1. Вивчити особливості клінічного перебігу поєднаних форм безплідності у пацієнток програми ЕКЗ.
Визначити функціональний стан гіпофізарно-яєчникової системи при індукції овуляції в програмі ЕКЗ у жінок із поєднаними формами безплідності.
Виробити параметри тестів оваріального резерву на введення скринінг-дози гонадотропінів для програми ЕКЗ.
Вивчити ехографічні зміни структури яєчників при різному ступені виразності оваріальної відповіді в циклі ЕКЗ.
Розробити і застосувати протокол подвійної супресії гонадотрофів гіпофіза з використанням оральних контрацептивів у пацієнток з ризиком розвитку підвищеної оваріальної відповіді.
Вивчити результативність лікування поєднаних форм безплідності при застосуванні довгого і короткого протоколів індукції овуляції в циклі ЕКЗ.
Розробити і впровадити в практику науково обґрунтовані методи клініко-лабораторного моніторингу оваріальної відповіді у жінок з безплідністю поєднаного генезу і диференційованого підходу до вибору протоколу індукції овуляції в них.
Об'єкт дослідження: стан репродуктивного здоров'я жінок, які проходили лікування методом ЕКЗ.
Предмет дослідження: гормональний статус і фолікулогенез яєчників у жінок, що страждають на поєднані форми безплідності.
Методи дослідження: клініко-лабораторні, ендокринологічні, ультрасонографічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на підставі даних, отриманих при лікуванні жінок з безплідністю методом екстракорпорального запліднення, удосконалені ультрасонографічні критерії анатомо-функціонального стану яєчників і ендометрію. Оптимізовані критерії оваріального резерву у відповідь на
Фото Капча