Індукція овуляції у пацієнток з безпліддям поєднаного генезу у програмах допоміжних репродуктивних технологій

При вивченні функціонального стану гіпофіза і яєчників у пацієнток з очікуваним високим ступенем оваріальної відповіді встановлено, що у 22 пацієнток, які мали синдром полікістозних яєчників у сполученні з трубно-перитонеальним фактором безплідності, була виявлена висока концентрація ЛГ (12, 4+0, 22 МО/л) на тлі нормального вмісту ФСГ (3, 5+0, 10 МО/л) і підвищеної концентрації загального тестостерону – більш 6, 9+0, 48 нмоль/л (р<0, 01), що позначилося на зміні коефіцієнта відносини базальних рівнів гормонів – 2, 5: 1 і більш (р<0, 05). Підвищена концентрація ЛГ (10, 0+0, 3 МО/л) відзначалася також у 30 пацієнток з підгрупи хворих, у яких вторинний полікістоз сполучався з трубно-перитонеальним фактором (р<0, 05) і підвищеним рівнем тестостерону – 6, 3+0, 51 нмоль/л (р<0, 01).

Отримані в ході дослідження дані з порівняння ефективності застосування довгого лютеінового протоколу і протоколу подвійної супресії свідчать про велику стабілізацію гормонального гомеостазу при використанні останнього. Так, концентрація ЛГ значно знижувалася – від 12, 4+1, 2 МО/л до 4, 40, 51 МО/л (р<0, 05) при застосуванні протоколу подвійної супресії в порівнянні з такими ж показниками при лікуванні за схемою довгого лютеінового протоколу (від 12, 80, 93 МО/л до 9, 31, 77 МО/л, р>0, 05). У той же час, концентрація загального тестостерону істотно знижувалася при застосуванні обох протоколів: з 6, 9+0, 48 до 3, 40, 18 нмоль/л – у пацієнток групи з довгим протоколом і з 6, 70, 38 до 2, 90, 15 нмоль/л – у групі, де був використаний протокол подвійної супресії.

Пік концентрації естрадіолу при застосуванні протоколу подвійної супресії був значно нижче і склав 12, 33, 1, ніж при використанні довгого протоколу (16, 5+2, 3 нмоль/л, р<0, 01). Пацієнтки, що мали ідеопатично високу чутливість до гонадотропної терапії, у наступному були виведені з циклу ЕКЗ.

Аналіз результативності циклів у пацієнток з високим ступенем оваріальної відповіді приведено у таблиці 1.

 

Таблиця 1

Результативність лікування пацієнток з високим ступенем оваріальної відповіді при використанні протоколу подвійної супресії і довгого лютеінового протоколу

Характеристика Протокол подвійної супресії (n=38) Довгий протокол

(n=38) 

Кількість циклів 51 54

Вік пацієнтів (роки) 33, 03, 4 32, 23, 4

Тривалість стимуляції (дні) 9, 31, 4 8, 90, 9

Кількість ампул МГЛ 17, 03, 3 16, 84, 3

Концентрація естрадіолу в день призначення ХГЛ (нмоль/л) 12, 33, 2 (16, 5+2, 3) **

Кількість отриманих ооцитів 16, 26, 9 19, 97, 2

Рівень фертилізації ооцитів, % 60, 02, 5 59, 02, 0

Кількість перенесених ембріонів 3, 12 3, 12

Кількість вагітностей, % 47, 08, 1 (25, 97, 1) *

Розвиток СГЯ, % 3, 91, 2 (7, 41, 1) **

Примітка: * – різниця достовірна, між показниками (р < 0, 05)

** – різниця достовірна, між показниками (p < 0, 01)

 

Вік пацієнток, тривалість стимуляції, кількість ампул МГЛ мають однакові показники в обох групах (р>0, 05). Концентрація естрадіолу в день уведення триггерної дози ХГ була нижче при використанні протоколу подвійної супресії і склала 12, 3±3, 2 нмоль/л, що вірогідно відрізняється від такого ж показника при призначенні довгого протоколу – 16, 5±2, 3 нмоль/л (р<0, 05). Для характеристики фертилізаційних параметрів при вивченні ефективності використання двох протоколів представлено кількість отриманих ооцитів, рівень фертилізації ооцитів і кількість перенесених ембріонів. Чітких розходжень у середніх величинах усіх фертилізаційних параметрів у пацієнток обох груп не було виявлено. Однак, кількість клінічних вагітностей була значно вище в групі з застосуванням протоколу подвійної супресії – 47%, у той час як у групі з довгим протоколом – 25, 9% (р<0, 01). Отримані результати досліджень свідчать про більш високу ефективність протоколу подвійної супресії, напевно, за рахунок додаткового пригнічення функції гонадотрофів гіпофіза, що досягається призначенням комбінованих оральних контрацептивів у циклі, що передує КГЯ. Введення супрафізіологічних доз гонадотропінів приводить до нормалізації рівнів ЛГ і тестостерону в сироватці крові в пацієнтів з високим ступенем оваріальної відповіді і підвищує імовірність настання вагітності. Також слід зазначити відсутність критичних значень піку концентрації естрадіолу в пацієнток обох груп у день введення овуляторної дози ХГ. Таким чином, застосування методу подвійної супресії у пацієнток з безплідністю поєднаного генезу і передбачуваним високим ступенем оваріальної відповіді дозволило знизити частоту розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників майже в 2 рази (р<0, 01) і підвищити частоту настання вагітностей у 1, 8 рази (р<0, 05).

Для інтерпретації результатів екзогенного ФСГ оваріального резерв – тесту (“ЕФОРТ”) враховувався підйом рівня естрадіола (ΔЕ2) після введення ФСГ і базальний рівень ФСГ у плазмі крові (б-ФСГ). Встановлено, що в пацієнток з адекватною відповіддю на оваріальну стимуляцію оптимальними величинами “ЕФОРТ” – параметрів були: б-ФСГ <11 МО /мл та базальний рівень ΔЕ2>0,