Інформаційні системи та технології в економіці

•  персонал, який використовує інформаційну технологію, повинен дотримуватися вказівок обчислювального центру, здійснювати розробку своїх локальних систем і технологій відповідно до загального плану організації. 

Раціональна методологія використання інформаційної технології дозволить досягти більшої гнучкості, підтримувати загальні стандарти, здійснити сумісність інформаційних локальних продуктів та знизити дублювання діяльності. 

Історія виникнення інформаційних технологій йде своїм корінням в глибоку старовину. Появу простих інформаційних технологій можна віднести до виникнення писемності (5-6 тисячоліть тому), яка дозволила реалізувати повний набір процесів циркуляції і переробки інформації: її збір, передачу, переробку, зберігання і доведення. Ці можливості відкрила фіксація інформації на матеріальних носіях (на камені, кістках, дереві, глині, папірусі, пергаменті, шовку, папері). Подальший розвиток інформаційних технологій пов'язаний, головним чином, з появою нових технічних засобів переробки інформації, які визначають рівень розвитку інформаційної технології. Поліпшення управління є найважливішим чинником підвищення ефективності. Вдосконалення форм і методів управління відбувається на основі досягнень науково-технічного прогресу і вивчення законів, методів і способів накопичення, обробки і передачі інформації.   

Існує декілька точок зору щодо етапів розвитку комп'ютерних інформаційних технологій, що визначаються різноманітними класифікаційними ознаками. Загальним для усіх викладених нижче підходів є те, що з появою персонального комп'ютера почався новий етап розвитку інформаційної технології.  Основною ціллю стає задоволення персональних інформаційних потреб людини як для фахової сфери, так і для побутової. 

Ознака поділу - вид задач і процесів опрацювання інформації: 

1-й етап (60 - 70-і рр.) - опрацювання даних в обчислювальних центрах у режимі колективного користування.  Основним напрямком розвитку інформаційної технології була автоматизація операційних рутинних дій людини. 

2-й етап (з початку 80-х рр.) - створення інформаційних технологій, спрямованих на розв'язання стратегічних задач. 

Ознака поділу - проблеми, які стоять на шляху  інформатизації:

1-й етап (до кінця 60-х рр.) характеризується проблемою опрацювання великих обсягів даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів. 

2-й етап (до кінця 70-х рр.) пов’язаний з поширенням ЕОМ серії IВМ/360.  Проблема цього етапу - відставання програмного забезпечення від рівня розвитку апаратних засобів. 

3-й етап (з початку 80-х рр.) - комп'ютер стає інструментом непрофесійного користувача, а інформаційні системи - засобом підтримки прийняття його рішень.  Проблемами цього етапу є максимальне задоволення потреб користувача і створення відповідного інтерфейсу для роботи в комп'ютерному середовищі. 

4-й етап (з початку 90-х рр.) - створення сучасної технології міжустановних зв'язків і інформаційних систем.  Проблеми цього етапу дуже багаточислені.  Найбільше суттєвими з них є: 

• укладання угод і встановлення стандартів, протоколів для комп'ютерного зв'язку; 

•   організація доступу до стратегічної інформації; 

•   організація захисту і безпеки інформації. 

Ознака поділу - перевага, яку надає комп'ютерна технологія: 

1-й етап (з початку 60-х рр.) характеризується досить ефективним опрацюванням інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією на централізоване коллективне використання ресурсів обчислювальних центрів.  Основним критерієм оцінки ефективності інформаційних систем, які створювались, була різниця між витраченими на розробку і зекономленими в результаті впровадження коштами.  Основною проблемою на цьому етапі була психологічна - погана взаємодія користувачів, для яких створювалися інформаційні системи, і розроблювачів через розходження їхніх поглядів і розуміння розв'язуваних проблем.  Як наслідок цієї проблеми, створювалися системи, які користувачі погано сприймали і, незважаючи на їх достатньо великі можливості, не використовували повною мірою їх потенціал. 

2-й етап (з середини 70-х рр.) пов'язаний з появою персональних комп'ютерів.  Змінився підхід до створення інформаційних систем -орієнтація зміщається убік індивідуального користувача для підтримки прийнятих ним рішень.  Користувач зацікавлений у проведеній розробці, налагоджується контакт із розроблювачем, виникає порозуміння між обома групами спеціалістів.  На цьому етапі використовується як централізоване опрацювання даних, характерне для першого етапу,  так і децентралізоване, що базується на розв'язанні локальних задач і роботі з локальними базами даних на робочому місці користувача. 

3-й етап (з початку 90-х рр.) пов'язаний з поняттям аналізу стратегічних переваг у бізнесі і заснований на досягненнях телекомунікаційної технології розподіленого   опрацювання інформації.  Інформаційні системи мають своєю метою не просто збільшення ефективності опрацювання даних і допомога керівнику.  Відповідні інформаційні технології повинні допомогти організації вистояти в конкурентній боротьбі й одержати перевагу. 

Ознака поділу - види інструментарію інформаційної технології:

1-й етап (до другої половини XIX ст.) - "ручна" інформаційна технологія інструментарій якої складали: ручка,  чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправки через пошту листів, пакетів, депеш.  Основною метою інформаційної технології цього періоду було представлення інформації в потрібній формі. 

2-й етап (з кінця XIX ст.) - "механічна" технологія, інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон, оснащена більш досконалими засобами доставки пошта.  Основна мета технології - представлення інформації в потрібній формі більш зручними засобами. 

3-й етап (40-60-і рр. XX ст.) - "електрична" технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони. На цьому етапі відбувається зміна мети технології.  Акцент в інформаційній технології починає зміщуватись з форми представлення інформації на формування її змісту. 

 4-й етап (з початку 70-х рр.) - "електронна" технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створені на їхній базі автоматизовані системи керування (АСК) і інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів.  Центр