містах Західної Європи. Пропагуючи авангардне мистецтво, Асоціація встановила тісні зв’язки з закордонними мистецькими організаціями майже цілого світу, результатом чого стала перша виставка АНУМ з участю запрошених французьких, італійських і бельгійських митців та художників так званої української паризької групи. Ця виставка стала вагомою подією в культурному житті Львова та дала можливість широкому колу громадськості ознайомитись з новими здобутками європейського мистецтва. Вона наочно продемонструвала новітні тенденції в західно-європейському мистецтві та їх інтеграцію у творчість українських художників. Разом з тим, вона засвідчила, що перебуваючи закордоном наші митці не асимілювалися в культурі Заходу, а засвоївши її найкращі здобутки, зберегли риси своєї національної автентичності. Найважливішою метою Асоціації було виховання художньо-естетичних смаків серед громадськості, прищеплення широкого зацікавлення мистецтвом. Вони здійснювали її шляхом організації виставок – збірних й персональних, публікацій у пресі, каталогів, часопису “Мистецтво”, та іншої громадської діяльності. Характерно, що творчі намагання анумівців цікавили лише найосвіченіші кола їхніх прихильників, а загалом львівська публіка залишалась доволі байдужою до творчості українських митців. Це неодноразово наголошували в своїх публікаціях П. Ковжун, М. Бутович, Л. Тирович та інші. Результати дослідження підтверджують той факт, що серед різних мистецьких угруповань, товариств і об’єднань Львова, які діяли протягом першої третини ХХ ст. лише АНУМ мала чітко визначену мистецьку платформу та була найпослідовнішою у втіленні своїх програмних завдань. Найважливішими були: об’єднати митців-українців, які жили й творили в багатьох країнах Центральної та Західної Європи, репрезентувати високий рівень українського мистецтва на європейській арені. Феномен діяльності Асоціації незалежних українських митців полягає в тому, що вона сміливо вийшла на пошуки нових методів організації мистецького процесу, спрямувавши його як у всеукраїнське, так і в загальноєвропейське річище. В образотворчому середовищі Львова 1930-х рр. її діяльність відзначалась заангажованістю в розвиток національного мистецтва. Це утверджувалось не лише в її назві, а й в усіх аспектах діяльності – творчій практиці, мистецтвознавчій критиці, видавничій сфері тощо.
Пошук
Інтеграція Західноєвропейських художніх течій в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст.
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
28
Мова:
Українська
Висновки
Проведене дослідження на тему: “ Інтеграція західноєвропейських художніх течій в образотворче мистецтво Львова першої третини ХХ ст. ” дозволяє зробити наступні висновки.
В першій третині ХХ ст. мистецьке середовище Львова творило суперечливу, складну, але надзвичайно цікаву для істориків і теоретиків мистецтва картину, зумовлену виникненням мистецьких спілок, угруповань, об’єднань, діяльність яких базувалась на різних ідейно-естетичних платформах.
Протягом досліджуваного періоду членами львівських мистецьких об’єднань були художники різних національностей. Переважна більшість з них були українцями та поляками, вони представляли різні мистецькі школи і сповідували в своїй творчості різні мистецькі напрямки та стилі.
На підставі аналізу діяльності згаданих мистецьких об’єднань в контексті поставлених в дисертації завдань, можна стверджувати, що найактивніше процеси інтеграції з європейськими авангардними художніми течіями знайшли свій вираз в творчості художників, які входили до складу групи львівських формістів, угруповання “Артес” та Асоціації незалежних українських митців. Проведене дослідження переконливо показало, що цьому сприяли такі головні чинники: 1) спільність засад одержаної художньої освіти європейського типу; 2) загальнодоступність як місцевої, так і зарубіжної періодика; 3) безпосередня участь львівських художників в житті визначних художніх центрів Європи шляхом участі у виставках, розширенні особистих контактів тощо.
У творчості молодих львівських митців, які об’єднались в групу формістів у 1918 р. знайшли своє втілення ідейно-єстетичні засади кубізму та експресіонізму. Концептуальні ідеї їхніх експериментів базувались на аналітичному осмисленні взаємодії кольору, об’єму і простору з площиною картини. Творча та виставкова діяльність формістів, їхні виступи в пресі активізували мистецьке життя Львова в перші повоєнні роки, посилили інтерес до новітніх явищ в мистецтві тогочасної Європи. Вони створили передумови для авангардних пошуків нової генерації митців, зокрема, угруповання “Артес”.
Угруповання “Артес” виникло в нових історико-культурних умовах, що склалися після першої світової війни. Стилевими орієнтирами їхньої творчості були кубізм, посткубістичні напрямки, сюрреалізм, а на загал, це угруповання представляло широкий діапазон авангардних течій європейського мистецтва. В своїй діяльності артесівці притримувалися ідеї інтеграції різних видів мистецтва – малярства, графіки, архітектури, прагнули в кожному з них втілити свої новаторські ідеї. Уся виставкова та громадська діяльність “Артесу” мала на меті пропагування здобутків європейського мистецтва та активну інтеграцію місцевих художників з його авангардними напрямками і течіями. Творчі концепції артесівців мали великий вплив на подальший розвиток авангардного мистецтва у несприятливих умовах тоталітарного режиму після другої світової війни.
На початку 1930-х рр. інтеграційні процеси набули особливого розмаху в діяльності Асоціації незалежних українських митців. Ця потужна мистецька організація об’єднала українських художників, які працювали в багатьох країнах Західної Європи. Діяльність Асоціації грунтувалась на засадах реального мистецького плюралізму, толерування різних напрямків, течій та стилів. Розглядаючи діяльність АНУМ в контексті інтеграційних мистецьких процесів, можна з впевненістю стверджувати, що вона носила цілеспрямований, програмний характер. Мистецьке об’єднання розгорнуло планомірну, широку виставкову діяльність не лише в Галичині, її члени брали активну участь в мистецьких імпрезах, які відбувалися закордоном. В свою чергу, Асоціація залучала до львівських виставок митців практично з усього світу. Таким чином, АНУМ виконала важливу історичну місію, репрезентуючи на високому професійному рівні українську культуру в світовому мистецькому просторі.
Як показало дослідження, інтеграція західноєвропейських авангардних течій сприяла формуванню у львівських художників нового мистецького мислення, що вивело їх на новий сучасний рівень формотворення. Яскравою прикметою того часу стала орієнтація художників на різні мистецькі напрямки та образно-пластичні моделі – експресіонізму, кубізму, футуризму, сюрреалізму тощо. Проте, в цьому безконечно різноманітному мистецькому просторі львівські митці не втратили своєї індивідуальності: інтеграцію мистецтва, активний обмін інформацією вони розуміли як один з шляхів творення українського мистецтва нового часу.
Список публікацій за темою дисертації
Лупій Т. “Артес” // Альманах 96. – Львів. 1996. – С. 62-63.
Лупій Т. До проблем українсько-польського мистецького життя 1920-30-х рр. Леопольд Левицький і «Grupa Krakowska» // Діалог культур. Україна в світовому контексті. Мистецтво. Львів. – 1998. – С. 537-543.
Лупій Т. Українсько-польські мистецькі зв’язки на зламі ХІХ – ХХ ст. Львів – Краків // Проблеми слов’янознавства. Львів. – 1995. – № 47. – С. 98-101.
Лупій Т. Формізм як явище в українському і польському мистецтві на поч. ХХ ст. // Проблеми слов’янознавства. Львів. – 1996. – № 48. – С. 100-104.
Лупій Т. Мистецькі угруповання Львова 1920-30-х рр. Джерела дослідженя // Народознавчі зошити. – 2000. – № 5. – С. 930-932.
Лупій Т. Українська художня критика та літературно-мистецькі видання Львова першої третини ХХ ст. // Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць. – К. : “Кий”, 2001. Вип. 2. – С. 91-96.
Лупій Т. Г. Інтеграція західноєвропейських художніх течій в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17. 00. 05 – образотворче мистецтво. – Львівська академія мистецтв, Львів 2001.
Дисертація присвячена дослідженню інтеграційних процесів в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст. На основі комплексного аналізу стану образотворчого мистецтва виявлено, що основними чинниками, які впливали на його розвиток були художня критика, літературно-мистецькі видання та мистецька освіта, яку львівські художники здобували в західноєвропейських мистецьких центрах. Досліджено характер формування та діяльність численних мистецьких товариств, гуртків, спілок, які діяли у Львові протягом першої третини ХХ ст. Встановлено, що найвиразніше процеси інтеграції з західноєвропейськими художніми течіями проявились в творчості художників, які входили до складу групи львівських формістів, угруповання “Артес” та Асоціації незалежних українських митців.
Ключові слова: інтеграційні процеси, європейські мистецькі течії, образотворче мистецтво Львова.
Лупий Т. Г. Интеграция западноевропейских художественных течений в изобразительном искусстве Львова первой трети ХХ в. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17. 00. 05 – изобразительное искусство. – Львовская академия искусств, Львов, 2001.
Диссертация посвящена исследованию интеграционных процессов в изобразительном искусстве Львова первой трети ХХ в. На основе комплексного анализа состояния изобразительного искусства выявлено, что основными составными, которые влияли на его развитие были художественная критика, литературно-художественные издания и художественное образование, которое львовские художники получали в западноевропейских художественных центрах. Исследовано характер формирования ряда художественных объединений, товариществ, союзов, которые действовали во Львове на протяжении первой трети ХХ в. Установлено, что наиболее выразительно процессы интеграции с западноевропейскими художественными течениями проявились в творчестве художников, входящих в состав группы львовских формистов, объединение «Артес» и Ассоциации независимых украинских художников.
Ключевые слова: интеграционные процессы, западноевропейские художественные течения, изобразительное искусство Львова.
Lupiy T. H. Integration of Western European Artistic Trends in the Fine Arts of Lviv in the First Third of the 20-th Century. – Manuscript.
Candidate’s Thesis for an Art-History Degree. – The Lviv Academy of Arts, Lviv, 2002.
The key problem discussed in the thesis is a study of the processes of integration in the Fine Arts of Lviv in the first third of the 20-th century. The Lviv Artistic environment of that period represented a controversial picture due to the appearance of creative societies, groups, unions, activity of which was founded on variegated creative ideas and aesthetical bases. Proceeding from an analytical approach to their activity, it can be asserted, that the processes of integration with the European avant-garde artistic trends had their active and consistent realization in the creative work of artists – members of the Lviv Formist group, “Artes” fellowship, and Association of the Independent Ukrainian Artists.
The creative legacy of the Formists is marked by implementation of spiritual content and aesthetical principles of Cubism and Expressionism. They created preconditions for avant-garde quest of the new generation of artists, “Artes” members in particular, whose artistic endeavours were largely oriented toward Cubism, Postcubism trends, and surrealism. Trying to bring about their innovatory thoughts they followed the idea of integration of different forms of art – pictorial art, graphics, architecture. The creative conceptions of “Artes” members had a great influence on the further development of avant-garde art under the unfavourable conditions of the totalitarian regime after the Second World War.
At the beginning of 1930s the processes of integration in art took their special place in the creative work of the Association of the Independent Ukrainian Artists (Asotsiatsiya Nezalezhnych Ukrayins’kych Mytsiv – ANUM (ukr.) On the basis of investigation into the activity of ANUM in this context, the purpose fulness and programme character of its creative work can be asserted. ANUM had played an important historical role representing Ukrainian culture in the world artistic environment on the high professional level.
Studying of the subject-matter has proved that integration of the Western European avant-garde trends facilitated development of new artistic thinking of the Lviv painters, that brought them onto a new formative level.
The key words: processes of integration, Western European artistic trends, fine arts of Lviv.