Інвестиційний аналіз

 

4. Інвестиційна діяльність завжди пов'язана з ризиком, тому потенційного інвестора, насамперед цікавить рівень інвестиційного ризику, що супроводжує інвестиції. Ризик – це ймовірність (загроза) втрати підприємством частину своїх ресурсів, недоодержання доходів або появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої або фінансової діяльності. Інвестиційний ризик – це можливість або ймовірність повного або часткового недосягнення (неотримання) очікуваних інвесторами результатів здійснення інвестицій.

Аналіз інвестиційних ризиків – це визначення міри ймовірності їхнього виникнення й обсягу можливих фінансових втрат при настанні ризикової події.

Процес аналізу інвестиційних ризиків можна уявити як послідовність ряду етапів:

1. Виявлення окремих видів інвестиційних ризиків.

2. Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, що збільшують або зменшують конкретний вид ризику.

3. Визначення складу необхідних інформативних показників для аналізу ризику й оцінка можливості одержання, якості й вірогідності необхідної інвестиційної інформації.

4. Аналіз виявлених факторів.

5. Вибір відповідних методів оцінки інвестиційних ризиків.

6. Оцінка окремих видів інвестиційних ризиків з використанням обраних методик.

7. Оцінка загального рівня інвестиційного ризику.

8. Розробка заходів щодо зниження рівня інвестиційного ризику.

У світовій практиці вироблені два види аналізу інвестиційних ризиків:

– якісний аналіз (головне завдання – визначити фактори ризику, а також установити потенційні області ризику.);

– кількісний аналіз (чисельне визначення розмірів окремих видів ризику та інвестиційного ризику проекту в цілому) – проводиться з використанням різних методів: статистичного, методу експертних оцінок, аналізу чутливості інвестиційного проекту,  імітаційного моделювання Монте–Карло тощо.

Існують такі основні  методи зниження інвестиційних ризиків: запобігання, нормування і страхування ризику, розподіл і зниження ступеня ризику між учасниками проекту.

 

5.  Аналіз інвестиційного проекту

Одним із найбільш відповідальних та визначальних етапів проектного циклу є проектний аналіз, який представляє собою сукупність методологічних заходів та прийомів, які використовуються для підготовки та обґрунтування проектних рішень. Тобто, перед тим як реалізувати будь–який інвестиційний проект, його вибирають, проектують, вираховують, а головне оцінюють його ефективність, і насамперед, на основі порівняння витрат на проект та результатів від його впровадження в життя. Враховуючи це, проектний аналіз включає в себе:

1.Технічний аналіз, тобто задачу визначити найбільш ефективні для даного проекту техніку та технологію.

2.Комерційний аналіз (маркетинговий), тобто аналіз ринку збуту продукції та послуг, які будуть здійснюватися після реалізації інвестиційного проекту.

3.Інституціональний аналіз, тобто оцінку організаційно–правового,  адміністративного, політичного середовища, в якому буде здійснюватися реалізація проекту та пристосування його до цього середовища, а також пристосування самої організаційної структури фірми до проекту.

4.Соціальний (соціально–культурний) аналіз, тобто дослідження впливу проекту на життя місцевих жителів.

5.Бюджетний аналіз, який враховує фінансові наслідки здійснення проекту для державного або місцевого бюджету.

6.Аналіз навколишнього середовища, тобто виявлення та експертна оцінка збитків, які можуть бути нанесені цим проектом навколишньому середовищу та пропозиції способів пом'якшення або відвернення цього збитку.

7.Фінансовий та економічний аналіз, тобто порівняння витрат та користі від проекту. Економічний аналіз оцінює доходність з точки зору всього суспільства (країни), а фінансовий оцінює проект із позиції фірми та її кредиторів, якщо він кредитується.

Кожен із цих аналізів є важливим, проте фінансово–економічні аспекти інвестиційної діяльності в багатьох випадках мають вирішальне значення, бо визначають реальну ефективність вкладення коштів.

 

 

1. Суть і принципи оцінки ефективності інвестиційного проекту.

2. Методи оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту.

3. Аналіз альтернативних проектів та оптимальне розміщення інвестицій.

 

1.  Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів базується на ряді принципів. Ці принципи можуть бути чітко розділені на дві групи:

1) методологічні принципи – це найбільш загальні принципи оцінки, які практично не залежать від специфіки конкретного інвестиційного проекту,

2) методичні принципи – це принципи, безпосередньо пов'язані із проектом та його специфікою.

До основних методологічних принципів оцінки ефективності інвестиційних проектів належать такі: принцип результативності, об'єктивності; системності; комплексності; обмеженості ресурсів; альтернативної вартості; необмеженості потреб.

Методичні принципи найважливіші для оцінки інвестиційних проектів. До основних принципів цієї групи належать: принцип специфічності проекту; розбіжності інтересів; динамічності; нерівноцінності різночасних витрат і результатів; погодженості; неповноти інформації.

У процесі оцінки ефективності інвестиційного проекту можна виділити два етапи:

1) оцінка ефективності проекту в цілому;

2) оцінка ефективності проекту для кожного учасника. 

На першому етапі оцінюються:

– суспільна значимість і ефективність проекту;

– комерційна ефективність проекту;

– наявність державної підтримки реалізації проекту й вплив даної підтримки на комерційну ефективність проекту.

Якщо на першому етапі оцінки проект у цілому визнаний ефективним, то здійснюється перехід до другого етапу оцінки – перевірки фактичної ефективності проекту для кожного окремого його учасника.

На другому (основному) етапі оцінки ефективності проекту оцінюються економічна, галузева, регіональна і бюджетна ефективності.

Найбільш вагома з погляду інвестора й підприємства–реципієнта інвестицій є оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту.

 

2.  Найвідоміші методи оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту можна розподілити на три групи:

1.Методи оцінки ефективності