Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історія ради національностей народного руху України, 1989-1993 рр. політологічний аналіз

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
 
Бураковський Олександр Залманович
 
УДК 323. 1; 327. 39
 
ІСТОРІЯ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ, 1989-1993 РР. ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
 
Спеціальність 23. 00. 02 – політичні інститути та процеси
 
АВТОРЕФЕРАТ
 
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук
 
Київ – 1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Центрі історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
Науковий керівник – доктор історичних наук Шаповал Юрій Іванович. 
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, керівник Центру історичної політології.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Гарань Олексій Васильович. Національний університет “Києво-Могилянська Академія”, кафедра історії і політології кандидат політичних наук Клинченко Олег Володимирович.
Національний інститут українсько-російських відносин при Раді національної безпеки та оборони України, головний консультант відділу політичних відносин. Провідна установа – Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, кафедра політології та соціології, Міністерство освіти України, м. Київ.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України за адресою: 252011, м. Київ-11, вул. Кутузова, 8, кімн. 218. 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Питання міжнаціональних відносин є одним з найактуальніших у багатонаціональних країнах світу. За часів СРСР українці й інші етнічні групи населення штучно трактувалися як “єдиний радянський народ”, що мало символізувати “злиття” народів в єдину націю з однією мовою в єдиній і неподільній державі. Але історично більшість народів, що опинилися на території імперії, багато століть намагалися звільнитися і визвольні рухи різних етнічних груп час від часу виникали і придушувалися. Тому тяжка історична спадщина з часів Російської Імперії і існування СРСР суттєво відбилася на тих процесах, які почалися після 1985 р. як “революція зверху”, вимушено ініційована компартією під гаслами перебудови і гласності. 
Це спонукало відродження громадської думки. Створювалися сотні неформальних організацій, почався процес пробудження народів СРСР, особливо на “периферії”: в Прибалтиці, Україні, Грузії, республіках Середньої Азії. Так народився Народний Рух України, з яким на сцену українського громадсько-політичного життя вийшли провідники нового типу, що поєднали суто національні проблеми з проблемами соціально-політичними, з проблемами не тільки гуманного ставлення до інших національних меншостей, але й широкого залучення їх до визвольного руху. 
Саме тому одним з перших кроків НРУ було створення в своїй структурі Ради Національностей як об’єднуючої ланки для всіх національних груп населення України, які б разом з українцями йшли до демократії, свободи і незалежності. 
Нестримна інформаційна революція в світі, посилення дисидентського руху, крах радянської системи господарювання і, безумовно, Чорнобильська трагедія 26 квітня 1986 р. об’єднали людей незалежно від етнічного походження. В цьому процесі найбільшу позитивну роль зіграв НРУ, всеукраїнська громадська організація, яка зразу ж, несподівано для багатьох, стала найпопулярнішою масовою, опозиційною компартії та уряду організацією в Україні. 
Актуальність теми дослідження окреслюється потребою фактологічного вивчення і концептуального осмислення історії РН НРУ, дослідження взаємин українців і неукраїнців, вивчення досвіду громадсько-політичного і міжнаціонального життя, державотворчого процесу, які мали і мають місце в Україні. Це завдання актуалізується з врахуванням ролі РН і національних меншин в загальнонародному русі до незалежності України. Завдяки здобуттю Україною незалежності з’явилась реальна можливість об’єктивного висвітлення цього питання. 
За тоталітарної доби вивчення історії і взаємодії різних етнічних груп населення висвітлювалося тільки в упередженому та тенденційному вигляді. Тому історія РН в часи піднесення демократичних сил України в боротьбі за незалежність і свободу та перші самостійні кроки нової держави значно виходить за рамки суто рухівського чи міжнаціонального питання. В кінці 20-го століття, коли міжнаціональні проблеми, права націй і права людини залишаються серед глобальних проблем багатьох держав світу, які приходять до незалежності, історія РН НРУ може бути важливою для глибшого пізнання загальних державотворчих процесів. 
Тому в умовах сучасного національно-державного розвитку України інтерес до аналізу міжетнічних і соціально-політичних процесів в державі стає ще більш важливим. В монографії П. Магочі, в деяких інших дослідженнях історія України розглядається у глибокому взаємозв’язку життя українців і неукраїнців. Ці автори розглядають Україну як державу багатоетнічну. О. Субтельний, викладаючи концепцію української історії з найдавніших часів і дотепер, історії національних меншин на території України приділяє лише 5 сторінок (с. 244-247, 453). 
Ситуація, коли історики кожної етнічної групи розглядають історичні процеси під “своїм” кутом зору, відбивалася і на сприйнятті пересічними українцями чи неукраїнцями процесів, що мали місце в 1989-1993 рр. Відбилося це і на історії та долі РН НРУ. В той же час, можна назвати низку праць, в яких дослідждується широкий спектр історичних проблем буття різних етносів на територіі сучасної України, відродження їх національних культур до і після проголошення незалежності републіки. Крім того, етнополітологічні, історичні, філософські і статистичні дослідження в цій ділянці, що узагальнювали досвід, проблеми і перспективи розвитку України як поліетнічної держави, розглядалися в творах І. Кураса, О. Майбороди, Т. Гунчака, Н. Беліцер, М. Шульги, М. Панчука, В. Колісник, О. Кривицької, Л. Нагорної, О. Малиновської, В. Паніотто, Я. Хонігсмана, М. Поповича, Н. Юхньової, В.
Фото Капча