Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історія туризму в Україні від найдавніших часів до початку ХХ ст.

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
55
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Лекція
Історія туризму в Україні від найдавніших часів до початку ХХ ст.
 
План
 
1. Мандрівництво в Україні як прообраз туризму
2. Україна очима іноземних мандрівників:
2.1.Давньогрецькі і давньоримські мислителі про Україну (Геродот, Стратон, Гіппократ, Пліній Старший, Корнелій Таціт) ;
2.2. Арабські письменники і торгівці про Русь-Україну у VІІІ – Х ст. (Ібн-Хордадбех, Ібн-Фадлан, Аль-Масуді, Ібн-Даст, Ібн-Хаукаль) ;
2.3. Візантійські, німецькі, французькі, папські джерела про Україну періоду давньоруської доби (Прокопій Кесарійський, Костянтин Порфірородний, Бруно з Кверфурта, Тітмар Мерзебурзький, Рубрук з Брабанту, Пляно Карпіні) ;
2.4. Іноземні мислителі про Україну у ХV – ХVІІІ ст. (Жільбер де Лянуа, С. Герберштейн, М. Литвин, Я. Длугош, Е. Лясота, Павло Алепський, Г. Л. де Боплан, У. фон Вердум, Ж. -Б. Шерер) ;
2.5. Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в Х – ХV ст. Паломництво русичів у святі місця Сходу (“Житие и хождение Данила Руския земли игумена”).
3. Розвиток туризму на українських землях у складі Російської імперії у ХVІІІ – ХІХ ст. :
3.1. Політичні та соціально-економічні чинники розвитку туристично-екскурсійної справи;
3.2. Прочанство ХVІІІ – ХІХ ст., його особливості;
3.3. Паломництво землепрохідця Василя Григоровича-Барського у ХVІІІ ст., аналіз його подорожнього щоденника;
3.4. Географічні дослідження В. Ржевуського, Ю. Лисянського, М. Миклухо-Маклая;
3.5. Створення туристичної інфраструктури та курортів у ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Готельні послуги та розвиток курортів у ХІХ ст. : таверни, заїжджі двори, караван-сараї, “странноприимные дома”, готелі, постоялі і гостинні двори, корчми, поштові двори та станції.
4. Початок організованого туризму (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) :
4.1. Виникнення в Україні перших туристських організацій (Російське товариство туристів, Російське гірське товариство) ;
4.2. Рекреаційне освоєння Криму;
4.3. Діяльність Кримсько-Кавказького гірського клубу (1890-1915 рр.). зародження готельно-курортного господарства;
4.4. Розвиток готельної справи в другій половині XIX – на початку XX ст.
 
1.1. Туризм в Україні пройшов ті самі етапи розвитку, що й у країнах Європи. Прототипом його також було мандрівництво. Причому українськими землями подорожували як іноземці, так і вітчизняні шанувальники старовини, діячі культури та ін.
З найдавніших часів територію України постійно відвідували іноземні мандрівники, які в письмовій формі оприлюднювали цінні відомості про народи, що населяли її територію. Цікаві факти містяться, зокрема, в працях античних авторів. Наприклад, у дослідженні визначного давньогрецького історика Геродота (бл. 484 – бл. 420 рр. до н. є.) “Скіфія”, яка є 4-ю частиною його 9-томної “Історії”, знаходимо описи північнопричорноморських степів України, населених на ті часи скіфами: “їхній край – це добре наводнена трав’яниста рівнина, а рік пливе через нього набагато менше, ніж у Єгипті є каналів. Найвизначнішими з них, що доступні для морських кораблів, є: Істр (Дунай), що має п’ять гирл, за ними Тірас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Борисфен (Дніпро),... Танаїс (Дон)... ”.
Велику літературну спадщину, зокрема з географії, залишив давньогрецький географ та історик Страбон, який жив на межі нашої ери (64 р. до н. е. – 23 р. н. е.). У своїй 17-томній праці “Географія” він на основі власних спостережень і літературних джерел наводить цікаві історико-географічні матеріали щодо розселення племен Північного та Східного Причорномор’я, особливостей розвитку їх господарства, побуту, культури, зв’язків з давньогрецькими містами тощо (11 – 14 томи).
Визначними географами античного світу були також давньогрецький мандрівний лікар, родоначальник медицини Гіппократ (460 – 377 рр. до н. є.), який описав свої враження від подорожей, у тому числі південною частиною сучасної території України, в праці “Про повітря, воду та місцевість”, грек Птолемей (бл. 90 – бл. 160 рр.), римський натураліст Пліній Старший (23-79 рр.), які залишили свої описи Південної України, та багато інших. Цікаві відомості про Боспорську державу знаходимо в творах римського історика і політичного діяча Публія Корнелія Таціта (бл. 55-бл. 120 рр.) “Історія” (14 книг), “Аннали” (16 книг).
Витоки вітчизняного туризму простежуються вже за часів утворення та існування першої давньоруської держави “Руська земля”. Писемні джерела свідчать, що Русь X – XI ст. підтримувала широкі й багатогранні зв’язки з багатьма країнами світу: Візантією, Польщею, Угорщиною, Францією, Німеччиною, скандинавськими країнами і народами.
У літописах Київської Русі, Галицько-Волинському, українських літописах XIV – XVII ст., козацьких літописах XVII -XVIII ст., у подорожніх записках іноземних дипломатів, купців, мандрівників, які в різний час подорожували Україною, відчувається неабиякий інтерес до її території, кліматичних умов, побуту, культурних пам’яток тощо.
Наприклад, у Руському літописі знаходимо відомий запис про заснування Києва (друга половина V (?) – перша половина VI ст. (?)) : “Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, – бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, – то було [між них] три брати: одному ім'я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їх Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів (Андріївський узвіз), а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив –
Фото Капча