Історія української культури

Андрій Рубльов. На відміну від бентежних, бунтівних, сповнених душевного драматизму образів Ф. Грека, А. Рубльов прагнув передати найтонші душевні переживання, чистоту помислів, моральну досконалість людини. Будучи свідком багатьох трагічних подій і жорстокості свого часу (що, до речі, яскраво показав у своєму фільмі «Андрій Рубльов» всесвітньо знаний російський кінорежисер Андрій Тарновський), А. Рубльов створив художній світ, сповнений злагодою, спокоєм, гармонією і любов’ю.

А. Рубльову належать розписи Благовіщенського собору в Москві, Успенського собору у Володимирі, ікони Троїцького собору Троїце-Сергієва монастиря. Однією з вершин світового мистецтва є ікона «Трійця», на якій зображено те, як до біблейського патріарха Авраама з’явився сам Бог у вигляді трьох чарівних ангелів. У їхніх образах – мрія, взаємна відданість, братерська симпатія, відчуття важливості їх союзу. В чаші, навколо якої розмістилися ангели, – голова жертовного тільця – прообразу євангельського агнця, символу жертовності Христа в ім’я любові і порятунку людського роду. Отже, творчості А. Рубльова притаманний високий гуманізм, що характеризує епоху Відродження.

Діонісій. Якщо творчість раніше названих художників припадала на часи боротьби руських земель за своє визволення від татаро-монгольського гноблення, то Діонісій працював у час, коли Москва восторжествувала над Ордою і своїми головними суперниками у боротьбі за об’єднання північно-руських земель. Повною мірою відповідні настрої передають фрески храму Різдва Богородиці у Бєлозерському Ферапонтовому монастирі. Різдво Богородиці, яка шанувалася як покровителька Москви, було одним з головним свят в державі. Діонісій прагнув уславити не тільки цю подію, але й силу Московської держави. Урочистість, святковість, нарядність – характерні ознаки творчості Діонісія, що повністю відповідало вимогам і художнім смакам московського суспільства доби перетворення роздробленої Русі у централізовану Московську державу, майбутню Російську імперію.

Таким чином, російська художня культура ХІV – ХVІ ст., що має свої витоки у Київській Русі, збагатилася багатьма надбаннями епохи Відродження, за своїм ідейним змістом відбивала великі геополітичні устремління нової Московської держави, прагнення російського народу до національної єдності й політичної консолідації.

Контрольні запитання:

1. Дайте характеристику культурної та соціально-політичної ситуації в українських землях у XІV- першій половині XVIІ ст.

2. Яку роль відігравали православні братства в Україні?

3. Яку роль у розвитку української культури відіграло запорозьке козацтво?

4. Які навчальні заклади відіграли провідну роль у розвитку освіти в Україні в означений період? Які дисципліни вивчалися у Києво-Могилянській колегії?

5. Назвіть видатних учених, літераторів, архітекторів, художників, культурних діячів, меценатів України означеного періоду.

6. Хто з українців здобув великих наукових успіхів за кордоном?

7. Що Ви знаєте про виникнення книгодрукарської справи в Україні?

8.. Які літературні жанри виникли в Україні в литовсько-польську добу? Назвіть найбільш відомі літературні твори та книги цього періоду.

9. Які художні типи архітектурних споруд і архітектурні стилі були широко поширені стилі в Україні в означений період?

10. Якщо Вам доведеться відвідати Львів, які архітектурні пам’ятники означеного періоду Вам хотілося б побачити?

11. Що відзначав Павло Алепський, відвідавши Україну?

12. Який вплив на формування руської культури мала перемога над татаро-монголами та звільнення Русі від татаро-монгольського іга?

13. Кого з архітекторів, які створили ансамбль Московського Кремля Ви знаєте?

14. Що Ви знаєте про Андрія Рубльова, інших художників, що жили в його час?

15. Яке місто нарекли «Третім Римом» і чому?

 

 

Ключові слова:

козацький літопис, кобзарі та бандуристи, пісні та думи, Києво-Могилянська академія, колегіуми, ораторсько-проповідницька проза, містерія, міракль, шкільна драма, вертеп, козацьке бароко, ікона, парсуна, класицизм, романтизм.

1. Вплив Визвольної війни (Національної революції) середини XVII ст. на формування національної самосвідомості українців

Друга половина XVII – XVIIІ ст. – це період існування української козацької держави (Гетьманщини), що була створена Б. Хмельницьким в ході Визвольної війни (Національної революції) середини XVII ст. Проте формування української державності відбувалося у край складних умовах. Настала доба, яка отримала назву «Руїна» (1663-1687 рр.). Україна розпадається на Правобережну і Лівобережну на чолі зі своїми гетьманами, що ворогували між собою. Згодом Правобережжя зазнало турецької агресії, після чого опинилося знову під поляками. Лівобережжя, або, як тоді її називали, Гетьманщина разом із Запорізькою січчю та Києвом переходить під протекторат московських правителів, поступово втрачає ознаки своєї автономії: у 1764 р. ліквідується гетьманство, у 1775 р. знищується оплот вольності українського народу – Запорозька січ, у 1796 р. замість полкового територіального устрою створюються губернії й Лівобережна Україна стає складовою частиною Російської держави.

Однак попри всі негаразди, що були зумовлені зазначеними процесами, умови культурного розвитку Лівобережної України