Календарно-обрядовий фольклор західного Полісся: регіональна специфіка та динаміка побутування

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

 

БІЛИК ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

 

УДК 39(477.41/.42)

 

 

10.01.07 – фольклористика

 

 

Львів – 2007

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української літератури Волинського державного університету імені Лесі Українки. 

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Давидюк Віктор Феодосійович Волинський державний університет імені Лесі Українки, професор кафедри української літератури.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кирчів Роман Федорович Інститут народознавства НАН України, провідний науковий співробітник кандидат філологічних наук Міндер Тетяна Йосипівна Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”, старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності.

 

 

Дослідження українського фольклору останніх років гостро відчуває нестачу регіональних студій. На науковій доцільності таких досліджень ще в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. наголошували М. Драгоманов, І. Франко, В. Гнатюк, аргументуючи тим, що фольклористичне вивчення усіх районів України створює ґрунт для усвідомлення загальнонаціонального. Не змінилася докорінно ця ситуація й на нинішній час. Розуміння усього комплексу української етнокультурної традиції вимагає ґрунтовного пізнання регіональних і локальних складових національного фольклору. Тим часом нестача регіональних досліджень все ще гальмує цей процес. Повною мірою це стосується й різноаспектних досліджень Західного Полісся.

У сучасній науці Західне Полісся окреслюється як регіон уповільненого соціально-економічного та культурного розвитку, для якого характерні багатовіковий бездержавний період, відсутність чіткої етнонаціональної самоідентифікації, російські та польські культурні впливи, а також віддаленість від промислових центрів. Перераховані чинники в різний час істотно сприяли відносній ізольованості регіону від основного етнічного масиву, що загалом і призвело до виокремлення регіону серед інших фольклорно-етнографічних зон, а почасти – формуванню та збереженню реліктових явищ у традиційній культурі в цілому та в календарно-обрядовому фольклорі зокрема. Останній під багатовіковим нашаруванням зберігає чимало архаїчних специфічних рис локального побутування. На цій відмінній рисі – законсервованості календарно-обрядового фольклору – неодноразово наголошували збирачі та дослідники народної пісенності Західного Полісся. Свого часу відомий етнограф-славіст К. Мошинський у листі до Ф. Колесси писав: „Народні пісні Полісся (зокрема деякі веснянки й колядки) справили на мене незабутнє враження, видалися мені особливо давніми, „прастарими”.

Календарно-обрядова поезія українців віддавна привертала увагу збирачів та дослідників фольклору. Вагомий внесок у справі студіювання та архівування української календарної пісенності зробили М. Костомаров, М. Максимович, О. Потебня, О. Афанасьєв, П. Чубинський, М. Драгоманов, В. Гнатюк, М. Грушевський, Ф. Колесса, В. Соколова, С. Килимник, М. Грицай, О. Дей, Н. Шумада, С. Грица, Р. Кирчів, Г. Нудьга, І. Денисюк, Л. Дунаєвська, О. Курочкін, Л. Виноградова, В. Давидюк, О. Чебанюк, Т. Агапкіна, Г. Сокіл, Г. Василькевич, Т. Міндер та ін. Та все ж попри те, що календарна обрядовість в історіографії фольклористики представлена не такою вже й малою кількістю праць, дослідження цього пласту пісенності в межах західнополіського регіону не можна вважати ні вичерпним, ні навіть досконало вивченим. Студіювання календарно приуроченої пісенності Західного Полісся проводилося головно в контексті загальноукраїнських (у кращому випадку – загальнополіських) розвідок, а тому чимало аспектів залишаються до сьогодні мало з’ясованими, а то й зовсім обійденими увагою. До таких належать питання регіональної специфіки календарного обрядово-пісенного циклу Західного Полісся, типології, районування та побутування текстів у фольклоротворчому процесі ХХ ст. Позаяк монографічного дослідження календарно-обрядового фольклору Західного Полісся не існує до сьогодні, постала нагальна потреба в комплексному вивченні зазначеного пісенного масиву.

Цими вступними зауваженнями та судженнями мотивується наукова доцільність та актуальність дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зазначені проблеми входять складовою комплексної теми „Українська література: традиції і сучасність” кафедри української літератури Волинського державного університету імені Лесі Українки, а також „Походження та поширення архаїчних явищ українського фольклору”, над якою на момент обрання теми працював Полісько-Волинський народознавчий Центр Інституту народознавства НАН України та продовжує цей напрямок студій його наступник – Інститут культурної антропології.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні комплексу проблем, пов’язаних із регіональною специфікою та динамікою побутування жанрів календарно-обрядового фольклору на Західному Поліссі. Досягнення поставленої мети передбачається виконанням наступних завдань:

- уточнити межі фольклорно-етнографічного регіону Західного Полісся;

- на основі історіографічного огляду наукової літератури з обраної теми охарактеризувати стан дослідження календарно-обрядового фольклору Західного Полісся, визначити коло досліджених проблем і тих, які потребують вивчення;

- максимально повно представити загальний стан побутування календарно-обрядового фольклору на теренах Західного Полісся, з’ясувати регіональні особливості його функціонування та межі поширення окремих явищ;

- виявити ритмоструктурну типологію західнополіських жанрових різновидів календарно-обрядової пісні;

- з’ясувати стан збереження та характер побутування календарно-обрядової пісенності на досліджуваній території в сучасних умовах;

- окреслити жанрові різновиди календарних пісень, для яких характерна тенденція зникнення або запозичення.

Предметом дослідження постає регіональна специфіка та стан побутування календарно-обрядового фольклору в синхронічному та діахронічному аспектах.

Об’єкт дослідження – текстовий масив календарно-обрядового фольклору із теренів Західного Полісся, що представлений жанровими різновидами календарної обрядової поезії весняно-літнього та зимового циклів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що це