Календарно-обрядовий фольклор західного Полісся: регіональна специфіка та динаміка побутування

Найкращою збереженістю у пасивній пам’яті західних поліщуків вирізняється жниварська пісенність та зимовий обрядовий фольклор – щедрівки і колядки. Щедрівки на цій території кількісно переважають над колядками. До того ж колядки тут примикають до щедрівок і номінативно.

Значно зменшилася (навіть у порівнянні з 80-ми роками ХХ ст.) кількість автентичних весняних календарно-обрядових пісень. Їх перелік збільшується за рахунок текстів, засвоєних із вторинних джерел (школа, художня самодіяльність тощо). Дедалі важче, особливо серед молодших респондентів, відстежувати таку показову рису весняної поезії, як поліномінантність. Незважаючи на привнесення в сучасну фольклорну традицію нових явищ і жанрів, на виконанні купальських пісень це не позначається. Сьогодні, як і сто років тому, на Західному Поліссі малопоширеним залишається виконання купальського фольклору. Через відсутність підкріплення загальноукраїнською тенденцією на межі зникнення виявляється таке оригінальне явище фольклору Західного Полісся, як ягідна пісенність.

Отож, дослідження календарно-обрядового фольклору Західного Полісся є важливою складовою загальноукраїнських студій, принаймні зібраний та представлений у роботі матеріал розкриває можливості для подібних узагальнень.

 

 

1.Білик О. Культ предків і народна гра // Фольклористичні зошити. – 2001. – Вип. 4 – С. 93-97.

2.Білик О. Щедрівки Західного Полісся: господарський аспект // Фольклористичні зошити. – 2003. – Вип. 6 – С. 55-69.

3.Білик О. Студентські дослідження фольклору в роботі Полісько-Волинського народознавчого центру // Фольклористичні зошити. – 2004. – Вип. 7 – С. 171-176.

4.Білик О. Зимово-весняний фольклор Верхньоприп’ятської низовини (особливості сучасного побутування) // Фольклористичні зошити. – Вип. – 9. – 2006. – С. 17 – 33.

5.Білик О. Динаміка побутування літнього календарно-обрядового фольклору Західного Полісся: синхронічний аспект / Нове життя старих традицій: традиційна українська культура в сучасному мистецтві і побуті / Матеріали міжнародної наукової конференції в рамках V Міжнародного фестивалю „Берегиня” / За ред. В. Давидюка. – Луцьк: ПВД „Твердиня”, 2007. – С. 426 – 438.

6.Білик О. Ягідні пісні – оригінальне явище фольклору Західного Полісся / Минуле і сучасне Волині й Полісся: народне мистецтво і духовність. Збірник наукових праць. – Вип. 15. – Луцьк, 2005. – С. 76 – 79.

 

 

Білик О. А. Календарно-обрядовий фольклор Західного Полісся: регіональна специфіка та динаміка побутування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.07 – фольклористика. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2007.

Дисертація є першим в українській фольклористиці цілісним дослідженням календарно-обрядового фольклору Західного Полісся. Основна увага зосереджується на виявленні та характеристиці відмінних, власне західнополіських рис весняно-літньої та зимової пісенності регіону. З’ясовується стан збереження та характер побутування календарно-обрядового фольклору на території Західного Полісся в сучасних умовах, окреслюються жанри, для яких характерна тенденція зникнення або запозичення.

Ключові слова: календарно-обрядовий фольклор, Західне Полісся, специфіка, жанр, дифузія, складоритмічна будова, динаміка, побутування, синхронічний аспект.

 

 

Билык Е.А. Календарно-обрядовый фольклор Западного Полесья: региональная специфика и динамика бытования. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.07 – фольклористика. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко. – Львов, 2007.

Диссертация является первым в украинской фольклористике целостным исследованием календарно-обрядового фольклора Западного Полесья. Основное внимание в работе акцентируется на выявлении и характеристике отличительных западнополесских черт весенне-летней и зимней песенности региона. Выясняется состояние сохранения и характер бытования календарно-обрядового фольклора на территории Западного Полесья в современных условиях, определяются жанры, для которых характерна тенденция исчезновения или заимствования.

Ключевые слова: календарно-орядовый фольклор, Западное Полесье, специфика, жанр, диффузия, складоритмическая структура, динамика, бытование, синхронический аспект.

 

 

Bilyk O.A. Calendar-ceremonial folklore of the Western Polissya: regional specificity and dynamics of existence. – Manuscript.

The dissertation is submitted for a Candidate of Philology degree. The speciality: 10.01.07 – Folklore studies. – Lviv Ivan Franko National University. – L’viv, 2007.

The dissertation is the first in Ukraine complete research of calendar-ceremonial folklore of the Western Polissya. The work highlights some questions which were not a subject of separate research up-to-date. The dissertator generalizes definition of the Polissya territory. The literature, different sights and approaches to definition of region of Polissya (including its western parts) is analyzed. As a result of it, the dissertator came to a conclusion that center of the Polissya's culture is formed in a basin of the river Pripyat.

In the dissertation the generalized characteristic of a history of fixation, the edition and research of the calendar-ceremonial folklore of the Western Polissya in 19th, 20th, 21st centuries by Polish, Russian and Ukrainian ethnographers, specialists in folklore is given. The place and value of each scientist in a context of a researched theme is defined.

The separate, central place occupies in the dissertation definition of specific, original characteristics of calendar-ceremonial folklore of the Western Polissya. On the basis of the analysis of a numerous field material it was possible to reveal the whole complex of specific features in spring-and-summer folklore (submitted by spring songs in various variants local notions; Mermaid's songs, Kupalo's songs, Petrivka's songs; songs which sounded during collecting berries and a crop) and winter folklore (Kolyadkas, Shchedrivkas). Distinguished features are shown first of all in the specific notions of a calendar cycle songs; in localization (distribution) of the separate texts; in traditional or nontraditional performances of this or that ceremonies or songs on the Western Polissya territory, in representation in calender-ceremonial folklore of a complex of archaic elements; in an originality of sense and the form of calendar songs.

In the dissertation on the basis of fixing calendar songs from respondents of different age (permanent residents of Western Polissya) changes which have taken place last years in functioning of spring, summer and winter folklore are investigated.

Key words: calendar-ceremonial folklore, the Western Polissya, specificity, a genre, diffusion, rythmic structure, dynamics, existence, synchronic aspect.