Клініко-морфологічні особливості формування фето-плацентарної недостатності у вагітних з еутиреоїдною гіперплазією щитовидної залози

4. Провести морфологічні та ультраструктурні дослідження плацент цього контингенту вагітних.

5. Розробити і провести клінічну оцінку патогенетично обґрунтованих методів профілактики ускладнень перебігу вагітності та профілактики ПН у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом.

Об’єкт дослідження – перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у здорових та хворих на дифузний еутиреоїдний зоб вагітних.

Предмет дослідження – гормональна функція ФПК, ЩЗ та їхня роль у виникненні акушерських та перинатальних ускладнень.

Методи дослідження – клініко-статистичні, інструментальні, апаратні, імунофлюорисцентні, морфологічні.

Наукова новизна отриманих результатів. За допомогою ретроспективного і проспективного аналізу вивчено особливості перебігу гестації, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом.

Уперше розроблено прогностичні критерії ускладненого перебігу вагітності (I, II та III триместри), пологів та післяпологово періоду для матері та плода у разі дифузного еутиреоїдного зоба.

Розроблено критерії прогнозування розвитку гострої (передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, гостра гіпоксія плода), та хронічної (СЗРП) ПН у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом.

Проведено комплексне вивчення функціонального стану ЩЗ, ФПК у разі дифузного еутиреоїдного зоба, а також морфологічне, електронномікроскопічне дослідження стану плаценти.

Розроблено патогенетично обґрунтований, високоефективний метод профілактики ПН, що містить препарати хофітол та тіотриозолін, оцінено його клінічна ефективність.

Практичне значення отриманих результатів. У результаті виконання роботи доведено необхідність для практики охорони здоров’я включати жінок з дифузним еутиреоїдним зобом до групи ризику виникнення ПН, запропоновано прогностичні критерії ускладненого перебігу I, II та III триместрів вагітності у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом та критерії прогнозування гострої та хронічної ПН.

Запропоновано новий, патогенетично обгрунтований спосіб профілактики ПН і ускладнень вагітності, який містить препарати хофітол та тіотриазолін.

Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження материнської та перинатальної патології у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом на підставі використання запропонованих методів корекції виявлених порушень.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано протягом 2000 – 2004 років Автором самостійно проведені інформаційний пошук, клінічні дослідження, аналіз і узагальнення лабораторних та інструментальних даних, статистична обробка результатів. Розроблено математичні критерії прогнозу ускладненого перебігу вагітності. Автором самостійно написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, підготовлені до друку наукові публікації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були викладені та обговорені на науково-практичних конференціях Асоціації акушерів гінекологів України у 2000 і 2001 році; на ІV-й міжнародній науково-практичній конференції з народної та нетрадиційної медицини, Київ, 2002; IX-му конгресі світової федерації українських лікарських товариств, Луганськ, 2002.

Апробація дисертації відбулася 17. 10. 2003 на засіданні проблемної комісії “Акушерство та гінекологія” КМАПО ім. П. Л. Шупика.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових робіт (5 журнальних статей, з них 5 у фахових виданнях, які визначені ВАК України).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів, 4 роздiлiв власних клінічних досліджень, розділу аналізу й обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел.

Дисертація викладена на 185 сторінках машинописного тексту, містить... таблиць,... рисунків. Бібліографічний показчик включає 223 джерела, серед яких 122 авторів України та СНД і 101 зарубіжний автор.

 

 

Матеріали та методи дослідження. Нами проведені ретроспективний і проспективний аналіз обмінних карт і історій пологів та індивідуальних карт новонароджених від жінок, у яких було діагностовано еутіреоїдний зоб – основна група (303 пацієнтки). До контрольної групи (КГ) включено 137 здорових пацієнток та їхніх новонароджених, репрезентативних за основними показниками основній групі. Залежно від ступеня вираженості дифузного еутиреоїдного зоба вагітних основної групи розділено на групи. До І-ої групи (122 вагітні) включено пацієнток з дифузним еутиреоїдним зобом І-го ступеня. До ІІ-ої групи (149 вагітних) з дифузним еутиреоїдним зобом ІІ-го ступеня. До ІІІ-ої групи включено 32 вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом ІІІ-го ступеня. Проаналізовано медичну документацію 1999-2002 рр жінок, які перебували на стаціонарному лікуванні в акушерському відділенні Київської міської клінічної лікарні №1, базовому акушерському відділенні кафедри акушерства та гінекології медичного інституту Асоціації народної медицини України. Отримані дані вносили до спеціально розробленої карти й аналізували з метою розв’язання поставлених задач.

Клініко-лабораторна і функціональна оцінка ефективності розробленої лікувально-профілактичної методики оцінена у 46 пацієнток (IV група), яким до загальноприйнятого комплексу додавали препарати хофітол і тіотриазолін. Препарати профілактично призначали в терміни 10 – 14 тиж., 20 – 24 тиж., 30 – 34 тиж. вагітності протягом 14 днів. V групу склали 32 вагітні жінки, які отримували загальноприйняту методику, відповідно до рекомендацій М. М. Шехтмана (1998), що містила динамічне використання антигіпоксантів, антиагрегантів, комплекс вітамінів.

Усіх жінок було обстежено загальноприйнятими в акушерстві клініко-лабораторними та інструментальними методами дослідження.

Рівні стероїдних гормонів (естрадіол, прогестерон) і хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) та біохімічних маркерів патології плода (РАРР-А, альфа-фетопротеін, некон’югований естріол) у периферійній крові 22 паціенток визначали іммунофлюоресцентним методом за допомогою стандартних наборів, переважно системи “DELFIA” на флюороімунному аналізаторі 1420 VICTOR2 фірми “WALLAC OY” (Фінляндія). Визначення тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т3), і тироксину (Т4) проводили у 68 вагітних з використанням тест-систем „ДИА плюс” (Москва). Дослідження проводили за інструкціями