Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики ускладнень вагітності та пологів на основі диференційованої корекції тиреоїдного статусу

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Міністерство охорони здоров’я України
Вінницький державній медичний університет ім. М. І Пирогова
 
Калугіна Людмила Вадимівна
 
УДК 618. 2.618. 4-06-084: 575: 616. 44
 
Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики ускладнень вагітності та пологів на основі диференційованої корекції тиреоїдного статусу
 
14. 01. 01 акушерство та гінекологія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Вінниця – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Буковинській державній медичній академії МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кравченко Олена Вікторівна, Буковинська державна медична академія, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, завідувач кафедри.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мазорчук Борис Федорович, кафедра акушерства та гінекології №1 Вінницького державного медичного університету ім. М. І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор, Татарчук Тетяна Феофанівна, відділення ендокринної гінекології інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідуюча відділенням.
Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, кафедра акушерства та гінекології № 1 МОЗ України (м. Київ)
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Перебіг та завершення вагітності при патології щитовидної залози (ЩЗ) за умов йододефіциту є актуальним питанням сучасної акушерської практики (О. В. Макаров и др., 1997; S. Ngowngarmratana et al., 1997). Так за даними літератури (Г. А. Мельниченко и др. 1997) при патології ЩЗ частота гестозів складає 54, 5%, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода (ХВГП) розвивається у 22, 7%, загроза передчасних пологів у 18, 2% випадків. Під час гестації в організмі жінки відбуваються значні гормональні та метаболічні зміни, які призводять до зрушень біохімічних параметрів та, зокрема, функції щитовидної залози. Щоб досягти нового стану рівноваги у здорової вагітної, при достатньому надходженні йоду, функція щитовидної залози перебудовується й підтримується до завершення гестації в межах еутиреозу (D. Glinoer, 2001). При патології щитовидної залози гормональний гомеостаз порушується. Аналогічні стани виникають у регіонах з дефіцитом йоду, як наслідок, це призводить до розвитку «гестаційної гіпотироксинемії» та зобу (V. J. Pop et al., 1999; К. Diehl, 2000; R. M. Calvo et al., 2002).
Порушення функції ЩЗ у вагітних підвищує ризик невиношування, мертвонародження, затримки внутрішньоутробного розвитку та призводить до формування вроджених вад (C. P. Roberts et al., 2000; M. Hufner, 2002). У вагітних з порушенням функції ЩЗ у двічі вища частота гестозів, особливо при тиреотоксикозі та гіпотиреозі (A. Lucas et al., 2001). Відомим є вплив тиреоїдного статусу на формування нервової системи плоду, зокрема, на головний мозок (Ф. Деланж, 2000; A. Janson et al., 2002).
В Україні, на сьогоднішній день, за несприятливих екологічних умов (дефіцит йоду, радіація, нераціональне харчування) дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ) зустрічається досить часто (Г. П. Паращак та інш., 2000; П. М. Бондар, 2001).
Сучасні методи діагностики захворювань ЩЗ базуються на визначенні її функції шляхом вивчення поглинання залозою радіоактивного йоду, вмісту в крові гормонів, які вона продукує (М. И. Балаболкин, 2001; J. R. Stockigt, 2001). Недоліки даних методів – це їх складність, досить висока вартість, обмеженість у виявленні ранніх порушень функціонального стану органу, крім того, радіоізотопні методи дослідження не використовують для обстеження вагітних (G. Mirabella et al., 2000; Р. Shankar et al., 2001).
Застосування термографії для дослідження функції щитовидної залози є перспективним, оскільки теплове випромінювання біологічних тканин володіє великими інформаційними можливостями (А. Ф. Возианов и др. 1993].
Таким чином, сприятливе завершення вагітності та пологів для матері та плоду залежить від своєчасної діагностики та адекватної терапії захворювань ЩЗ.
Саме тому, був обраний шлях розробки нового методу швидкої оцінки функції щитовидної залози, який був би ефективним, неінвазивним та безпечним при багаторазовому застосуванні для вагітної та плоду. На цій основі розроблявся комплекс діагностичних та профілактичних заходів, що дозволить попередити ускладнення вагітності та пологів, пов'язаних з дефіцитом йоду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинської державної медичної академії: “Репродуктивне здоров'я. Профілактика структурно – функціональних уражень фето-плацентарного комплексу при порушеному періоді гестації, прогнозування і корекція перинатальних порушень адаптації новонароджених”, номер державної реєстрації 0101U005242, термін виконання 2001 – 2005 роки. Автору належать дослідження тиреоїдного статусу, білково-ліпідного спектру та жіночих статевих гормонів у плазмі крові вагітних жінок.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи – знизити частоту ускладнень вагітності та пологів, обумовлених дефіцитом йоду на основі вивчення окремих ланок їх патогенезу, удосконалити ранню діагностику та диференційовану корекцію порушень тиреоїдного статусу.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Обґрунтувати диференційоване застосування йодвмісних препаратів для корекції тиреоїдного статусу з метою зниження частоти розвитку ускладнень вагітності та пологів.
2. Провести порівняльну оцінку лікувальної ефективності застосування йодвмісних препаратів у вагітних.
3. Вивчити перехідні процеси в системі термостабілізації ЩЗ у вагітних жінок у І – ІІІ триместрах та порівняти їх з аналогічними у здорових жінок репродуктивного віку.
4. Зіставити дані ДРТ з результатами радіоімунного дослідження тиреоїдних гормонів та ТТГ, білковим та ліпідним спектром плазми крові,
Фото Капча