Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики ускладнень вагітності та пологів на основі диференційованої корекції тиреоїдного статусу

Патологічні пологи склали від 30% у основній групі до 40% у групі з патологією ЩЗ, найбільший відсоток – 57, 3 відмічений у дослідній групі. Виявляється, що у 3 рази вища частота передчасних пологів у групі з патологією ЩЗ порівняно з контролем, що співпало з результатами інших дослідників (З. Ш. Гилязутдинова и др., 1998).

Ускладнення пологів – передчасний розрив плідних оболонок у всіх групах обстежених зустрічався практично з однаковою частотою. Кровотеча у ранньому післяпологовому періоді була характерна для групи з патологією ЩЗ та спостерігалася у 5, 71%.

Щільне прикріплення посліду зустрічалося у 4 рази частіше в контрольній групі, ніж в основній та було основним показом до ручної ревізії стінок порожнини матки, частота його коливалася від 2, 5% у основній до 10, 0% у контрольній. Ці показники співпали з даними І. А. Жабченко (2000).

Частота пологорозрішення жінок основної групи шляхом кесарського розтину була в 1, 6 рази нижчою за показник контролю та у 3 рази в порівнянні з особами дослідної групи, що співпало з результатами Л. А. Щеплягиной и др. (2001).

Висока частота плацентарної недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії та затримки розвитку плоду певним чином вплинули на результати пологів – оцінку новонародженого за шкалою Аpgar. Кількість новонароджених з оцінкою 8-10 балів була достовірно більшою у 2 рази в основній групі (р<0, 05) та у осіб із патологією ЩЗ в порівнянні з контролем. Асфіксія середнього ступеня у групі новонароджених від жінок дослідної групи спостерігалася у 3 рази частіше (р<0, 05) порівняно з основною та контролем.

Таким чином, оцінка ефективності диференційованого профілактичного лікування показала, що прийом вітаміно-мінерального комплексу «Мульти-табс» у порівнянні з вагітними додаткової групи достовірно сприяє стабілізації маси тіла (р<0, 05), зниженню загрози невиношування вагітності (р<0, 05), частоти розвитку анемій (р<0, 05), фетопослідової недостатності (р<0, 05), гестозів ІІ половини вагітності (р<0, 05) та асфіксії середнього ступеню важкості у новонароджених (р<0, 05).

Ефективність прийому Мульти-табс у порівнянні з антиструміном склала 53, 33%, специфічність дещо нижче 50, 46%. Якщо профілактика йодовмісними препаратами не проводилася, то різко погіршувалися всі параметри, за якими оцінювалася її ефективність.

Вивчення перехідних процесів у динамічному спостереженні за перебігом вагітності дозволяє визначити, чи можлива корекція тиреоїдного статусу за допомогою прийому йодвмісних препаратів. Виявлена позитивна динаміка в системі термостабілізації ЩЗ у частини вагітних після прийому препаратів йоду, криві наближалася до аналогічних у здорових вагітних, ці зміни були розцінені, як недостатнє поступлення в їх організм йоду. 

Таким чином, сприятливе завершення вагітності та пологів для матері і плоду залежить від вибору оптимального способу діагностики, засобів корекції порушень тиреоїдного статусу, а також лікування захворювань ЩЗ в залежності від її функціонального стану.

 

1. У дисертаційній роботі на підставі клініко-лабораторних, інструментальних досліджень наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми акушерства, яке полягає в тому, що йододефіцитні захворювання ЩЗ та відсутність групової йодної профілактики у вагітних жінок призводить до порушення синтезу тироксину, розвитку гестаційної гіпотироксинемії, яка підвищує ризик невиношування, передчасних пологів та затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, що є основою для розробки критеріїв ранньої діагностики та своєчасної корекції порушень тиреоїдного статусу.

2. Доведено, що зниження рівня вільного тироксину в плазмі крові в умовах зобної ендемії та виникнення кореляційного зв’язку між вільним тироксином та тиреотропіном, сприяє зниженню прогестерон-естрогенового індексу та підвищує ризик передчасних пологів.

3. На основі динамічної радіаційної теплометрії можна поділити всіх обстежених вагітних жінок без анамнестичних та клінічних даних за патологію ЩЗ на три основні групи: “еутиреоз” – здорові вагітні (32, 33%) ; “йододефіцит” – жінки у яких амплітуда перехідного процесу в системі термостабілізації ЩЗ була зниженою та корегувалася прийомом йодовмісного препарату “Мульти-табс” протягом 4 тижнів (24, 06%) ; “гіпотиреоз” – вагітні жінки, тиреоїдний статус яких не коригувався прийомом йодовмісних препаратів за вказаний термін (17, 29%).

4. Співставлення даних динамічної радіаційної теплометрії з результатами радіоімунного визначення рівня тиреоїдних гормонів та тиреотропіну у плазмі крові підтвердило ефективність, можливість отримання позитивних результатів у короткий термін, багаторазовість виконання вказаного дослідження без шкідливого впливу на перебіг вагітності.

5. Групова профілактика у вагітних жінок за допомогою “Мульти-табс” дозволяє забезпечити достатню концентрацію у плазмі крові вільного тироксину, стабілізує білково-ліпідний спектр крові, призводить до підвищення коефіцієнтів: холестеринового та атерогенності, які свідчать на користь повної функціональної зрілості плаценти.

6. Профілактичний прийом вітаміно-мінерального комплексу «Мульти- табс» сприяє стабілізації маси тіла вагітних (р<0, 05), зниженню частоти розвитку анемій у 2 рази (р<0, 05), загрози невиношування (р<0, 05), фетопослідової недостатності у 2 рази (р<0, 05), гестозів другої половини вагітності у 2 рази (р<0, 05), асфіксії середнього ступеня важкості у новонароджених (р<0, 05) у порівнянні з вагітними, що не отримували йодовмісні препарати. Ефективність корекції йододефіциту за допомогою “Мульти-табс” у співставленні з антиструміном складає 55, 33%.

 

 

1. Вагітні жінки, що мешкають у регіоні з дефіцитом йоду потребують обов’язкового контролю