Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики ускладнень вагітності та пологів на основі диференційованої корекції тиреоїдного статусу

В процесі гестації білковий спектр крові у основній групі змінювався. Знизився загальний білок від 83, 76-2, 67 до 80, 26-2, 88 г/л (р>0, 05), альбуміни – від 52, 24-2, 67 до 45, 69-1, 51 г/л (р<0, 05). Рівень глобулінів у плазмі крові, навпаки, підвищився від 31, 4-2, 68 до 35, 99-2, 34 г/л (р0, 05). Співставлення вказаних показників основної та контрольної групи не виявило достовірної різниці. За даними Е. А. Чернухи (2000) під час вагітності обєм циркулюючої плазми збільшується у 1, 5 рази, а при стабільних показниках синтез білків на 50%.

Ліпідний спектр крові також змінюється у процесі гестації, зростає вміст загального холестерину у плазмі крові від 4, 27-0, 26 ммоль/л до 4, 95-0, 27 (р0, 05), коефіцієнт атерогенності від 2, 9-0, 27 до 4, 07-0, 41 (р0, 05), збільшується вміст тригліцеридів від 1, 7-0, 11 до 2, 4-0, 21 ммоль/л (р0, 02) та холестериновий коефіцієнт з 3, 67-0, 35 до 4, 91-0, 36 (р0, 05), хоча достовірної різниці у обстежених групах ми не виявили. Отримані дані співпали з літературними свідченнями В. І. Грищенко та інш. (2000).

Аналогічна динаміка була виявлена з боку ліпопротеїдів дуже низької щільності – підвищення їх концентрації у плазмі крові від 0, 76-0, 05 до 1, 09-0, 09 ммоль/л (р0, 05). Вміст ліпопротеїдів високої та низької щільності у процесі гестації в основній групі не змінився. Міжгрупової різниці також виявлено не було.

Таким чином, прийом йодовмісних препаратів «Мульти-табс» та антиструміну є ефективним засобом корекції білково-ліпідного спектру крові вагітних жінок в процесі гестації, особливо за умов зобної ендемії та, крім того, підтримує на достатньому рівні вміст тиреоїдних гормонів. Підвищення рівня коефіцієнтів: холестеринового та атерогенності вірогідно свідчить на користь повної функціональної зрілості плаценти.

Стан репродуктивної системи жінок, що мешкають на території з дефіцитом йоду за даними багатьох дослідників (Т. Ф. Татарчук и др., 2000; F. Delange, 2000) ще недостатньо вивчено. Питанню раннього виявлення субклінічного гіпотиреозу у вагітних жінок досі не приділялося достатньо уваги (J. E. Haddow, 1999; D. Glinoer, 2001).

Які ж фактори підвищують ризик невиношування вагітності та передчасних пологів?

Для цього з обстеженого контингенту було виділено 60 вагітних жінок, вибірку яких поділено на 3 частини: 20 осіб основної групи з нормальним рівнем вільного тироксину у плазмі крові, дослідну групу в свою чергу ми поділили на дві підгрупи – І підгрупа 20 жінок, що знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу загрози передчасних пологів, без порушення функції ЩЗ, та ІІ – 20 вагітних з тією ж патологією та гіпотироксинемією.

Рівень вільного тироксину у плазмі крові був значно вище у вагітних основної групи -15, 18-1, 26 пмоль/л, в І підгрупі склав 10, 85-0, 42 пмоль/л (р0, 01), в ІІ – він становив відповідно 7, 47-0, 18 пмоль/л (р0, 01). Рівень тиреотропіну достовірно зростав від 1, 26-0, 09 в основній до 1, 48-0, 13 (р0, 05) в І підгрупі та відповідно до 2, 45-0, 31 мОд/л у ІІ (р0, 01).

Білково-ліпідний спектр плазми крові у вказаних групах достовірно не відрізнявся, не зважаючи на значну різницю у функціональних показниках ЩЗ, лише зниження рівня глобулінів крові було відмінністю між основною та дослідними підгрупами (відповідно від 35, 82-2, 61 г/л до 29, 47-2, 17 в І підгрупі та 28, 02-2, 43 г/л у другій (р0, 05).

Викликають цікавість зміни концентрації в плазмі крові жіночих статевих гормонів. У жінок основної групи рівень прогестерону був вище, ніж у дослідних підгрупах та коливався від 208, 5-10, 73 нмоль/л до 198, 85-10, 57 нмоль/л у І підгрупі, у ІІ відповідно знижувався до 189, 36-13, 39 нмоль/л. Рівень естрадіолу достовірно не відрізнявся та коливався від 63, 08-4, 98 у основній до 60, 34-3, 62 у І підгрупі та 63, 21-3, 25 нмоль/л у другій, а естріолу відповідно змінювався у підгрупах без достовірної різниці від 125, 19-10, 76 нмоль/л до 134, 19-10, 16 у І та 124, 23 - 7, 38 нмоль/л в ІІ дослідній підгрупі.

Оцінку участі вищеперерахованих показників у регуляції тиреоїдної та репродуктивної систем вдалося виявити при вивченні кореляційних звязків.

В основній групі жінок виявлена зворотня кореляційна залежність між fT4 та естрадіолом (r = – 0, 49; p=0, 029), та ліпопротеїдами високої щільності (r = – 0, 59; р=0, 007) ; естрадіолом та прогестероном (r = 0, 7; p0, 001). Ці результати співпали зі свідченнями літератури, що концентрацію естрадіолу в період вагітності контролюють ліпопротеїди високої щільності (r = 0, 51; р=0, 027)  (А. Н. Климов, Н. Г. Никуличева, 1999).

З іншого боку, спостерігається пряма кореляційна залежність між естрадіолом та прогестерон-естрогеновим індексом (r = 0, 768; р0, 001), зменшення якого, за даними Е. А. Чернухи