Кольорова металургія України

«Тінізація» роботи підприємств, які працюють із вторинними металами, побудова вертикального ланцюжка у вітчизняній титановій галузі і система дистрибуції, яку будує сьогодні Артемівський завод з обробки кольорових металів, виявилися основними питаннями, які турбують представників української кольорової металургії. Ці проблеми обговорювалися нещодавно на першій міжнародній конференції «Ринок кольорових металів СНД-2006», яка пройшла з 16 по 19 травня.

Основна увага учасників учасників ринку кольорових металів зосереджується на проблемах і перспективах розвитку вторинної кольорової металургії. Як відзначає директор Донецького державного науково-дослідного й проектного інституту кольорових металів («Доннипицм») Володимир Кожанов, крім дрібних компаній, які працюють у цій сфері, в Україні діють десятки нелегальних «тіньових» структур.

Характерним є те, що на території нашої держави є більше десяти підприємств з сучасними технологіями і новітнім устаткуванням. Усього ж у сфері обігу лому та відходів кольорових металів зараз в Україні діє більш як 1100 заводів, у тому числі 118 спеціалізованих металургійних. Більш того, ці спеціалізовані компанії працюють неефективно, навіть незважаючи на прийняття закону «Про металобрухт» і ряду постанов уряду.

Однією із причин виникнення «тінізації» діяльності й падіння ефективності є «неправильне» ліцензування таких підприємств. Наприклад, у закордонних країнах (ЄС і США) видача ліцензії сполучається з наданням в органи місцевої влади обгрунтування необхідності зайняття таким бізнесом, який передбачає зайнятість населення, певний рівень зарплат і рівень надходження податків у державний і місцевий бюджет, а також заходів щодо забезпечення захисту навколишнього середовища.

В Україні є досить частими випадки, коли отримувачі умов видачі ліцензії не дотримуються. А це, у свою чергу, призводить до виникнення невиправдано великої кількості дрібних підприємств, вкрай низького використання встановлених потужностей і неефективної утилізації лому. Фактично переплавлення лому кольорових металів з метою нелегального експорту приводить до вилучення запасів цієї сировини з країни. У 2005 р. частка лому у виробництві склала:

алюмінію – 55%;

міді – 100%;

свинцю – 100%;

цинку – 100%.

Ці дані дозволяють говорити про його стратегічну важливість.

На ринку України склалася така ситуація з переробки лому кольорових металів, яка не сприяє генеральному завданню в цій підгалузі: організації випуск з нього високоякісної продукції насамперед для задоволення потреб внутрішнього ринку, а також для поставки на експорт. Багато підприємств не мають сучасного устаткування і не можуть забезпечити вимог, які пропонуютьсмя до сплавів, призначених для промислової виплавки.

Мінпромполітики докладає значних зусиль для виправлення сформованої негативної ситуації на ринку і скорочення зайвої кількості діючих продуцентів. Однак існуюча дозвільно-правова база щодо поводження з металобрухтом не дозволяє повністю виключити негативні явища у цій сфері.

Одним з найбільш актуальних питань на сьогодні є проблеми титанової підгалузі. З цього приводу Владислав Телін, генеральний директор КП «Запорізький титаномагнієвий комбінат», єдиного підприємства в країні з виробництва титанової губки, зауважує, що зараз на внутрішньому ринку спостерігається ріст споживання титанових напівфабрикатів. Так, якщо у 2002 р. реалізація в Україні губчатого титану склала 6, 2% від валового випуску, то у 2004 р. вона виросла до 22%, в 2005 р. досягла 32%, а у 2006 р. очікується ріст до 50%.

З метою задоволення всезростаючого попиту комбінат активно реалізує заходи щодо нарощування обсягів виробництва. Зокрема, планується наростити випуск титану на 4300 т/рік. У такому випадку рентабельність на підприємстві виросте до майже 30%, а прибуток підвищиться на 25%. Відповідно до плану технічного розвитку ЗТМК у 2005 р. було введено в експлуатацію 4 високопродуктивні установки, що дозволить в 2006 р. наростити виробничі потужності до 9425 т (9, 5% приросту).

Але найбільш амбіційним проектом запорізького підприємства можна вважати проект по створенню на комбінаті виробництва титанових зливків. У 2006-2008 р. передбачено створення цеху зливків на базі наявного приміщення з розміщення електронно-променевих установок. На першому етапі передбачено випускати до 2000 т продукції на рік. У 2007 р. для забезпечення виробництва складнолегованих титанових сплавів ведеться розробка можливостей установки вакуумно-дугової печі ALD (Німеччина) або «Консарк» (США), які при наявності електронного переплаву дозволяють скоротити витрати на інфраструктуру з підготовки титанових електродів для вакуумно-дугового переплаву. Створення цього цеху планується на період 2007-2010 р. Це дозволить досягти обсягів виробництва до 3000 т/рік.

Зараз також ведеться відпрацьовування технології виплавки крупнотоннажних зливків титану. За результатами випробувань нової електронно-променевої установки на другому етапі передбачається створення такої печі на ЗТМК потужністю 2500 т/рік. Щоправда розробка документації і монтаж планується тільки в 2009-2010 р. Таким чином, після впровадження заходів щодо проекту загальна потужність виробництва титанових зливків у 2012 р. складе 4500 т/рік.

Однак незважаючи на такі райдужні настрої, на ринку часто чути критику відносно роз'єднаності підприємств титанової галузі. Зокрема, представник Запорізької державної інженерної академії Владислав Іващенко критикує відсутність вертикально інтегрованого ланцюжка з виробництва титану. За його словами, в Україні є унікальні родовища ільменітової руди на Іршанському ГЗК, на ЗТМК для виробництва напівфабрикатів, а також ряд підприємств з виробництва кінцевої продукції. Однак таке потужне об'єднання, яке представляє собою російське ВСПМО-Авісма, в Україні відсутнє. Зокрема, росіяни займаються продажем кінцевої продукції (листи, деталі для літаків і т. д.). Показово, що експерти вважають, що ВСПМО-Авісма купила українського виробника титанових труб «Сетаб-Нікополь» лише для того, щоб